1. Спираючись на системний підхід до вивчення містобудівних об’єктів, розроблений Г.І.Лавриком, автор пропонує розглядати громадсько-транспортні вузли як системний компонент міського середовища, в якості основних елементів (розробленої О.В.Чемакіной структурно-логічної моделі дослідження), якого розглядаються антропогенні, природні, техногенні та соціально-демографічні компоненти (підсистеми). 2. Робота базується на системному підході до вивчення і аналізу транспортного обслуговування містобудівних систем. Розроблено метод виявлення конфліктних ситуацій як територіальне накладання громадських і транспортних функцій у архітектурно-планувальній організації містобудівних систем. Виявлення конфліктних ситуацій у планувальній структурі міст Донбасу проведено поетапно з використання результатів: аналізу планувальної структури міст Донбасу; аналізу планувальної організації транспортної схеми міст Донбасу; дослідження конфліктних ситуацій. На основі виявлення конфліктних ситуацій розроблена методика класифікації громадсько-транспортних сполучень. Удосконалено визначення поняття “громадсько-транспортного вузла”; типологію громадсько-транспортних вузлів. 3. Розкрито та проаналізовано взаємозв’язки громадсько-транспортних вузлів із системними компонентами міського середовища. У результаті проведеного аналізу взаємодії ГТВ на території міст Донбасу отримано форми їх концентрації: групова, лінійна, точкова (в залежності від величини міста, типу його планувальної структури); в архітектурно-планувальній структурі міст Донбасу: групова, лінійна, точкова, лінійно-точкова (в залежності від величини міста, типу планувальної структури). У результаті проведеного аналізу розміщення ГТВ в архітектурно-планувальній структурі міст Донбасу отримані наступні результати: у центральній зоні переважно розміщаються середні ГТВ; у серединній зоні крупнішого, крупних, великих, середніх міст розміщаються середні і малі ГТВ; малих міст - середні ГТВ. На периферії крупнішого, крупних міст розміщаються малі ГТВ; великих і середніх міст - середні ГТВ; малих міст - середні і малі ГТВ. 4. На основі системних принципів розроблено моделі функціональної і архітектурно-просторової структури ГТВ міст Донбасу, їх ієрархічну структуру. 5. Спираючись на дослідження А.І.Урабаха, установлено, що вибір прийому композиції ГТВ залежить від наступних факторів: характеру взаємного розташування пересічних у вузлі магістральних вулиць (перетинання, примикання); взаємного розміщення пішохідних і транспортних шляхів руху; потужності об’єктів громадського обслуговування, припустимого видалення об'єктів обслуговування від транспортних вузлів; типу включення ГТВ в міську забудову, рельєфу ділянки і т.п. У залежності від зазначених факторів знайшли застосування наступні прийоми композиційних рішень ГТВ: компактні, протяжні, змішані. Для кожної архітектурно-просторової композиційної схеми ГТВ виявлено загальні способи формування забудови міських ГТВ. Для середніх і малих ГТВ з протяжною і змішаною архітектурно-просторовою композиційною схемою – застосування ритмо-метричних засобів. Для середніх і малих ГТВ з компактною архітектурно-просторовою композиційною схемою також характерним є застосування таких основоположних принципів архітектурного формотворення, як ритм і метр з використанням акцентних елементів. 6. Розроблено структурно-логічну модель формування, функціонування і розвитку ГТВ на основі результатів дослідження факторів архітектурного моделювання ГТВ, їх групування і аналізу взаємного впливу груп. У процесі життєдіяльності ГТВ можна виділити три основних стадії: виникнення, формування, експлуатації. 7. Установлено (на прикладі міст Донбасу), що характер розвитку ГТВ по горизонталі (концентричний, лінійний полосовий, лінійний сітьовий, спіральний) та по вертикалі залежить від типу включення ГТВ в міську забудову (чотирьохстороннє, трьохстороннє, трьохстороннє неповне, двостороннє кутове, двостороннє кутове неповне); типу планувальної структури ГТВ (статична, напівгнучка, гнучка). У результаті дії системних принципів при зміні класу транспортного вузла змінюється тип ГТВ. 8. Розходження між типами ГТВ в частині функціонально-планувальної структури обумовлюють різні прийоми архітектурно-планувальної організації, виявлено типи архітектурно-планувальної структури для середніх і малих громадсько-транспортних вузлів: статична, напівгнучка, гнучка. Статична архітектурно-планувальна структура характерна для середніх і малих ГТВ з компактною архітектурно-просторовою композиційною схемою. Напівгнучка планувальна структура характерна для середніх ГТВ з компактною і змішаною архітектурно-просторовою композиційною схемою. Гнучка планувальна структура характерна для середніх і малих ГТВ з протяжною архітектурно-просторовою композиційною схемою. Найбільш прогресивною і раціональною з точки зору відповідності динамічного і гармонічного розвитку ГТВ є гнучка планувальна організація ГТВ. 9. Основними факторами при архітектурному моделюванні міських ГТВ є угруповання об'єктів громадського обслуговування і транспортних об’єктів, функціональне зонування території. Спираючись на дослідження А.І.Урбаха, ЦНІІЕП ім. Мезенцева, об’єкти громадського обслуговування на території ГТВ необхідно поєднувати в групи на основі їхньої функціональної спільності, взаємозв'язку з транспортом і т.п. Територія сучасних ГТВ повинна складатися з трьох основних планувальних зон: пішохідної, транспортно-господарської, забудови. 10. Виявлено типи архітектурно-планувальній організації громадсько-транспортних вузлів, визначено їх основні характеристики. Розроблено метод архітектурного моделювання ГТВ. Архітектурне моделювання ГТВ проведено поетапно. Установлені три основні етапи: І – виявлення громадсько-транспортних вузлів; ІІ – параметризація; ІІІ – моделювання. Запропоновано методичні рекомендації з архітектурно-планувальної організації ГТВ. 11. Результати дослідження можуть бути використані при розробці: на основі генпланів розміщення і будівництва ГТВ, проектів розміщення і будівництва суспільних житлових та промислових об’єктів; для розробки методичних основ містобудівної регламентуючої документації; у проведенні подальших досліджень містобудівної системи, що включає ГТВ як підсистему; у вивченні проблем формування і розвитку ГТВ; у навчальному процесі. |