Анотація до роботи:

Пастушенко П.П. Методологічні та методичні основи економіко-екологічного та правового регулювання міського природокористування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. – Київ, 2003.

У дисертації розроблені теоретико-методологічні та методичні засади економіко-екологічного і правового регулювання міського природокористування в умовах трансформації економіки. Розкрита сутність і зміст системи регулювання природокористування на урбанізованих територіях. Обґрунтовані наукові підходи і шляхи удосконалення економіко-екологічних та правових основ ефективного управління процесом природокористування, забезпечення раціонального використання та охорони природоресурсного потенціалу міських територій в умовах реформування відносин власності.

Розроблені нові та удосконалені існуючі методологічні та методичні підходи до економіко-екологічної оцінки міських земель, які практично реалізовані при проведенні грошової оцінки земель м. Одеси. Розглянуті особливості формування сучасної інфраструктури господарського потенціалу великого міста з урахуванням функціонального призначення міських територій, їх ресурсних передумов, реформування земельних відносин, розвитку ринку міських земель, соціально-економічних перетворень, інвестиційних можливостей та запропоновані оптимізаційні моделі сталого розвитку урбанізованих територіальних комплексів.

1. Регулювання процесу урбанізації та раціонального природокористування – питання комплексне і складне, яке в значній мірі обумовлюється еволюцією систем господарювання, форм державного устрою, іншими чинниками.

В роботі розроблені теоретичні та методологічні аспекти економіко-екологічного та правового регулювання використання й охорони природно-ресурсного потенціалу в межах міських агломерацій, еколого-економічної регламентації рівня урбанізації територій та особливостей формування структури господарського комплексу великого міста.

2. На основі проведених досліджень показана важливість економічної оцінки природних ресурсів, зокрема земельно-ресурсного потенціалу, в системі економічного механізму регулювання земельних відносин в умовах здійснення земельної реформи, формування інституту приватної власності на землю, запровадження та розвитку ринку земель несільськогосподарського призначення. На прикладі економічної оцінки міських земель доведена роль і місце рентної складової та її показників, які характеризують функціональне призначення території, в методологічному та методичному інструментаріях визначення дійсної народногосподарської цінності цього ресурсу. Доведено, що вся система показників рентної складової економічної оцінки повинна базуватися на встановленні вартісного перевищення якості земель в межах району міста, що оцінюється, в порівнянні з пересічними чи найгіршими умовами в його межах і ця категорія показників визначає споживчу вартість різноманітних ділянок земель населеного пункту.

3. Дослідженнями встановлено, що серед правових чинників ефективного регулювання природокористування кардинальне значення має трансформація власності і впровадження її різноманітних форм на об'єкти природно-ресурсного потенціалу.

Критерієм надання об'єктів природно-ресурсного потенціалу в приватну та інші форми власності повинна виступати оцінка соціальної, економічної та екологічної значущості (з урахуванням імовірних позитивних та негативних довгострокових наслідків) їх освоєння. Позитивним результатом передачі прав власності слід вважати підвищення ефективності використання цих об'єктів, їх збереження та відтворення, примноження та поліпшення їхнього стану. Передача прав володіння та користування від власника об'єкта природно-ресурсного потенціалу фактичному користувачеві веде до оптимізації розвитку товарно-грошових відносин, посилення добросовісної конкуренції та саморегулювання в природокористуванні, скорочення державного сектора, звільнення держави від функцій прямого державного контролю. Водночас доцільно передбачити предметну конкретизацію впливу держави на власників об'єктів природно-ресурсного потенціалу.

4. Система інституту власності, в тому числі і через економічний механізм відносин у сфері природокористування, повинна забезпечити ефективне використання природних благ для задоволення виробничих та невиробничих потреб суспільства, з реалізацією гарантій ресурсно-екологічної безпеки і довготривалого відтворення цих благ та можливих джерел формування доходної частини бюджетів різних рівнів (державного та місцевих) з переважним наголосом на активізації регіональної політики раціоналізації природокористування і досягнення екологічно безпечного соціально-економічного розвитку.

5. Стрімкий розвиток урбанізації – одна з найбільш важливих і всеоб'ємних глобальних проблем, які хвилюють людство. Просторовий розвиток урбанізації пов'язаний із зміною й ускладненням самих форм розселення, розповсюдженням поряд з містами агломерацій, урбанізованих районів та ін.; збільшенням радіусів розселення в межах урбанізованих районів та ускладненням його просторових структур.

Дослідженням встановлено, що існуючі тенденції розвитку урбанізації обумовлюють необхідність докорінних змін в системі використання природних ресурсів міст і міських територій в цілому і, в першу чергу, перехід до інтенсивного характеру використання територіальних ресурсів. Доведено, що значне зростання потреб у територіях різного функціонального призначення, характерне для сучасного рівня урбанізації, в перспективі викличе серйозну трансформацію структури використання територій в цілому. Широке поширення ареалу техногенного середовища, взаємозв'язок якого з географічним середовищем проявляється у все більш різноманітних формах і часто призводить до порушення природної рівноваги, викликає виникнення незворотних процесів у природі і в кінцевому рахунку позначається на людині.

6. Отримані результати досліджень дають підстави констатувати, що на сучасному етапі розвитку сформувались достатньо напружені екологічні відносини в системі "місто – оточуюче природне середовище" і вони потребують відповідного врегулювання шляхом практичної реалізації наукових розробок і досягнень науково-технічного прогресу. Це дасть можливість найближчим часом значно зменшити цю напругу і сформувати таке міське середовище, яке в найбільшій мірі сприятиме духовному й економічному прогресу суспільства.

7. Господарський комплекс міста необхідно розглядати, з одного боку, як незалежну, відносно автономну систему, а з іншого – як підсистему одночасно і соціально-економічної системи даного міста, і народногосподарських систем більш високих ієрархічних рівнів (регіональної, загальнодержавної). Структура міської економіки має багатоаспектний і багаторівневий характер функціонування і визначення її може здійснюватися за багатьма критеріями, зокрема, роллю елементів господарського комплексу міста у відтворювальному процесі, адміністративно-організаційним поділом, формами власності, ознакою однорідності продукції і однотипності технології і т. ін.

8. В результаті досліджень удосконалені методичні підходи до економіко-екологічної оцінки природних ресурсів міст на основі проведеного аналізу порівняльного, економічного методів визначення вартості земельної ділянки, а також методу капіталізації прибутку. Розроблені механізми застосування запропонованого методичного інструментарію в умовах формування ринку земель, показані позитивні і негативні сторони їх практичного використання, а також переваги даного методу над іншим, виходячи із конкретних ситуацій, які можуть виникнути. На основі теорії платного землекористування удосконалена методика визначення народногосподарської цінності землі і нормативи плати за землю, де відображена участь землі, як природного ресурсу, в процесі відтворення сукупного суспільного продукту, засобу виробництва і просторового базису розміщення продуктивних сил.

9. Розроблені нові та удосконалені існуючі методологічні та методичні підходи до економічної оцінки природних ресурсів міст апробовані на прикладі м. Одеси із застосуванням правової та нормативної бази, чинного законодавства України. На конкретних прикладах відпрацьовані механізми визначення базової вартості міських земель, яка відображає результат дії зовнішніх і внутрішніх факторів рентоутворення на рівні населеного пункту. Доведено, що процес рентоутворення тут відбувається, як правило, на обширній та внутрішньо неоднорідній території, яка характеризується складним поєднанням природних і антропогенних ландшафтів, різницею в функціонально-планувальних якостях, різним рівнем прибутковості від використання земель, що призводить до неоднорідності прояву рентоутворюючих факторів і це обумовлює необхідність її землеоціночної структуризації – економіко-планувального зонування території. Встановлено, що кількість факторів, які необхідно враховувати при здійсненні економіко-планувального зонування (неоднорідність функціонально-планувальних якостей території; доступність до місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, місць масового відпочинку та ін.; рівень інженерного забезпечення та благоустрою території; розвиток сфери обслуговування населення; екологічний стан території; соціально-містобудівна привабливість середовища) визначається, в першу чергу, величиною населеного пункту та рівнем його соціально-економічного розвитку.

10. В результаті проведеного дослідження встановлено, що удосконалення існуючої системи управління природокористуванням та охороною навколишнього природного середовища повинно базуватись на основі владного, юридично закріпленого нормативного регулювання параметрів розвитку економіко-екологічних відносин із застосуванням стимулів, важелів, санкцій у господарській практиці з відповідними функціями державного впливу, направленими на реалізацію еколого-економічних інтересів суб'єктів переважно в "горизонтальній" площині, тобто на основі поєднання приватних і суспільних інтересів.

Організаційно-економічний механізм природокористування повинен забезпечити мотивації стосовно дотримання і виконання вимог відповідних нормативно-правових і законодавчих актів шляхом практичної реалізації таких основних функцій: стимулюючої, компенсаційної, превентивної, оціночної, контрольно-інформаційної і т.ін. Поряд з цим нагальним питанням є формування цілісної системи оподаткування природних ресурсів та методів регулювання відносин в цій сфері, оскільки існуючий механізм оподаткування носить переважно фіскальний характер і не забезпечує підвищення ефективності природокористування. Суттєвого удосконалення потребує система фінансового забезпечення екологічного регулювання шляхом зміни адресності надходжень екологічних податків і зборів.

11. На основі проведених досліджень та практичного досвіду запропоновано шляхи вдосконалення економіко-правового та екологічного механізмів регулювання природокористування в межах міських агломерацій, конструювання міської політики в Україні, яка потребує відповідної правової та фінансової інфраструктури для забезпечення сприятливого господарського клімату і гармонійного міського середовища, попередження та зняття соціальної напруженості, оздоровлення екологічної ситуації.

Публікації автора:

Монографії:

1. Пастушенко П.П. Теоретико-методологічні основи економіко-екологічної та нормативно-правової оцінки природокористування в межах міських агломерацій. – Одеса: Резон-2000, 2002. – 252 с.

Розділи в колективних наукових виданнях:

2. Земельне законодавство України: збірник нормативних актів, судової та арбітражної (господарської) практики / Бердніков Е.С., Пастушенко П.П., Конопада Я.М.: 2-е вид., переробл. та допов. – К.: Урожай, 2002. – У 2-х кн.: 1 кн. – 688 с., 2 кн. – 672 с. (внесок автора – систематизація нормативних актів, судової та арбітражної практики з питань земельних відносин)

3. Водні ресурси / Хвесик М.А., Головинський І.Л., Рижова К.І., Радкевич Н.М., Кирпач І.М., Яроцька О.В., Левицька С.П., Чередніченко Ю.Г., Вишнякова А.М., Пастушенко П.П. // Концепція і стратегія розвитку та розміщення продуктивних сил України. – К.: РВПС України НАН України, 2003. – С. 56-68 (внесок автора – розрахунки показників водокористування в аграрній сфері).

Статті у наукових фахових виданнях:

4. Пастушенко П.П. Теория и практика денежной оценки земли // Актуальні питання приватизації та оцінки земель: Зб. наук. пр. – Суми: УАБС. – 1999. – С.100-104

5. Хвесик М.А., Загорська І.З., Пастушенко П.П. Водно-ресурсний потенціал України в контексті регіонального розвитку і розміщення продуктивних сил // Регіональна економіка. – 1999. – № 4. – С.128-136 (особистий внесок – здійснено територіально-галузеву оцінку водозабезпечення регіонів України та техногенного навантаження на природні ресурси).

6. Пастушенко П.П., Збагерська Н.В. Застосування рентних показників при оцінці природних ресурсів // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2002. – С. 164-178 (внесок автора – обґрунтування методологічних основ застосування рентних показників при оцінці природних ресурсів).

7. Пастушенко П.П. Удосконалення методологічних та методичних підходів до економічної оцінки земель // Економіка АПК. – 2003. – № 7. – С. 17-20.

Тези доповідей в інших виданнях:

8. Хвесик М.А., Жолкевський П.Ф., Пастушенко П.П. Экономико-экологические проблемы регулирования водопользования на урбанизованных территориях (на примере г. Одессы) // Сб.науч.тр. Четвертого междун. конгресса «Вода: экология и технология». – М.: Минприроды. – 2000. – С. 690.

9. Пастушенко П.П. Особенности денежной оценки земли г. Одессы // Зб.наук.пр. – К.: ТОВ “Знання”. – 2001. – С. 47-49.

10. Пастушенко П.П. Основні методологічні підходи до визначення ролі природних ресурсів у формуванні національного багатства // Україна та глобальні процеси: Географічний вимір: Зб. наук. пр.: В 3 т. – Київ-Луцьк: ВДУ. – 2000. – Т.1. – С. 100-103.