Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економічна історія та історія економічної думки


466. Леоненко Петро Михайлович. Методологічні аспекти історії економічної теорії в контексті її розвитку: дис... д-ра екон. наук: 08.01.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004. - 34 с.



Анотація до роботи:

Леоненко П.М. Методологічні аспекти історії економічної теорії в контексті її розвитку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.01.04 – економічна історія та історія економічної думки. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

Дисертація присвячена висвітленню методологічних засад історії світової та української економічної думки в їх поступальному розвитку протягом ХІХ – ХХ ст. З’ясована визначальна роль методології дослідження у теоретичному пізнанні соціально-економічних явищ, історичного процесу становлення та розвитку економічної науки, прогресу наукового знання. У межах та поняттях проаналізованих основних моделей розвитку економічної науки протягом останніх двох століть визначені основні напрями інтерпретації історії політичної економії (економічної теорії). Досліджені питання розробки концептуальних основ економічної теорії (предмет і метод, функції, структура, понятійно-категоріальний апарат, періодизація розвитку, плюралізм шкіл і напрямів, класифікація економічних концепцій і наук) та їх відбиття в історії світової та вітчизняної економічної думки. Проаналізовані основні концепції ринкових перетворень в Україні 90-х рр. ХХ ст. Здійснено порівняльний аналіз системних економічних трансформацій, їх передумов і соціально-економічних наслідків в Україні та ряді інших країн.

У дисертації запропоноване нове вирішення наукової проблеми, що полягає у системному вивченні розвитку методології дослідження генезису і еволюції економічної теорії в історичному аспекті, розкритті основоположної ролі методології в прогресі наукового пізнання історії світової та вітчизняної економічної думки. Проведене дослідження дає можливість сформулювати ряд теоретичних узагальнень та висновків.

1. Існує тісний зв’язок теоретичних моделей розвитку економічної науки, що відзначаються множинністю, з вивченням її історії у світовому і національному розрізах. До останньої третини ХІХ ст. в методології дослідження панувала кумулятивна модель, згідно з якою розвиток економічної теорії та її історії розглядався як поступовий, послідовний процес нагромадження позитивного знання. Провідні українські економісти ХІХ – початку ХХ ст. (М.Х. Бунге, М.І. Туган-Барановський, В.Ф. Левитський, О.Д. Білімович та ін.) збагатили зазначену модель оригінальними положеннями, особливо щодо обґрунтування плідності взаємозв’язку і взаємодії політичної економії та історії економічної думки.

У ХХ ст. панівними стали моделі: циклічного розвитку науки; фальсифікаційна; класичних ситуацій; наукових революцій; конкурентних програм дослідження; риторики економіки тощо. Їх розробка та висунення на перший план обумовлені глибокими змінами у економічній методології, зокрема, з останньої третини ХХ ст. у зв’язку з переходом від позитивізму до постпозитивізму та методологічного плюралізму.

Модель класичних ситуацій розглянуто як таку, що характеризується поєднанням еволюційних і революційних змін у поглядах учених на соціально-економічний розвиток і відповідно трактує історію економічної думки. Розвиток української економічної думки, розглянутий з позицій моделі класичних ситуацій як періодів і процесів консолідації поглядів економістів та наступних переломів в еволюції економічної теорії, проходить через чотири класичних стани. Вони охоплюють відповідно домінуючі ранньо- і пізньокласичну політичну економію, неокласичну економічну теорію разом з альтернативними науковими парадигмами, ортодоксальний марксизм радянського періоду і формування нової парадигми у 90-ті роки ХХ ст.

2. Перша класична ситуація в Україні склалась наприкінці XVIII ст. і характеризувалась подоланням економічних поглядів вітчизняних меркантилістів, утвердженням фізіократичних ідей, головним виразником яких став відомий український вчений, один із засновників Харківського університету В.Н. Каразін. Проте, як і в інших країнах Європи, фізіократія не знайшла широкого розповсюдження в Україні головним чином із-за панування кріпосництва.

Друга класична ситуація в українській економічній науці, як і в значній кількості інших країн Європи і США, характеризується переробкою та інтерпретацією різноманітних теорій класичної політекономії з поправкою на свої місцеві особливості. Зокрема, враховувалась менша розвиненість капіталістичних економічних відносин порівняно із західноєвропейськими країнами, особливо Англією. Досить своєчасно здійснювалися російськомовні переклади провідних західноєвропейських вчених-економістів, що, звичайно, значно полегшувало знайомство з класичною політекономією та її опонентами “з перших рук”, тобто за першоджерелами.

Становлення третьої класичної ситуації в Україні відзначалося своїми особливостями. Основні серед них: більш пізнє її настання порівняно із Заходом; більш тривалий період виходу з кризи класичної політекономії; більша широта “розкидання” теоретичних концепцій; необхідність подолання впливу суто специфічних концепцій (“легального марксизму”, “народництва” тощо) на розвиток економічної науки; розриви у розвитку економічної думки у зв’язку з революційними подіями; незавершеність у формуванні окремих шкіл та напрямів в країні (наприклад, інституціоналізму, соціальної школи).

На шляху до третьої класичної ситуації українські вчені (В.Ф. Левитський, М.І. Туган-Барановський та ін.) сформулювали методологіч-не положення про рівноправність, взаємодію і взаємозбагачення економічних теорій. Проголошення М.І. Туганом-Барановським побудови політичної економії на основі загальнолюдської моральності, рівноцінності кожної людської особистості знайшло свій вираз у спробі синтезу теорії трудової вартості та теорії граничної корисності, у теорії розподілу – поєднання ідей теорії граничної продуктивності та соціальної теорії розподілу.

3. Переважна більшість українських економістів визначали предмет політичної економії як науку про народне господарство. Для них були характерні особливі підходи до розгляду економічних явищ та процесів. Насамперед йдеться про надання переваги макроекономічному підходу, яке принесло значні, високо оцінені світовою економічною наукою результати. Становлять інтерес самі напрямки макроаналізу – господарська кон’юнктура, цикли і кризи, прогнозування економічного розвитку; макроекономічні дослідження ринку; економіко-математичне моделювання. Значний доробок представників національної економічної науки у цих сферах дослідження був творчо використаний у 20-рр. минулого століття при розробці теорії економічного зростання, балансового методу планування, концепцій прогнозування та планування, математичних методів.

4. Формування і розвиток київської політекономічної школи, започаткованої М.Х. Бунге і продовженої його учнями та прибічниками (Д.І. Піхном, О.Д. Білімовичем та ін.), відіграло, по суті, вирішальну роль у подоланні кризових явищ у розвитку економічної теорії другої половини ХІХ ст., утвердженні та поширенні маржиналізму в Україні. Випускник Київського університету (1872) відомий вчений Л.З. Слонімський акцентував увагу на плідності та перспективності застосування математичних методів у економічних дослідженнях. Своєю критикою економічної теорії К. Маркса вчений торував шлях для новітніх економічних теорій неокласичного напряму. В радянських умовах ідеї цієї школи стосовно планової економіки розвивали випускник Київського університету (1915) видатний економіст В.В. Новожилов, погляди якого сформувалися під безсумнівним впливом професора політичної економії О.Д.Білімовича та математика М.О. Столярова, і його послідовники.

5. В цілому в останній третині ХІХ – початку ХХ ст. відбувалося хоч і повільне, але впевнене подолання відставання української економічної науки від західноєвропейської, що історично склалося на попередніх етапах соціально-економічного та внутрінаукового розвитку, і вихід на передові рубежі світової економічної науки. Це відбулося насамперед завдяки працям М.І. Тугана-Барановського, Р.М. Орженцького, О.Д. Білімовича, Є.Є. Слуць-кого, В.Я. Желєзнова та ін. Вершиною розвитку неокласики в Україні стала наукова діяльність випускника Київського університету, згодом професора Є.Є. Слуцького (1880-1948). Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. національна економічна наука стала достатньо зрілою з точки зору ринкових уявлень, формування теорії ринкової економіки, розробки і використання економічного інструментарію.

6. Проте поступальний розвиток української економічної науки в загальноєвропейському річищі неокласики був перерваний вольовими методами у 20-і роки ХХ ст. Розпочалося формування принципово інших концепцій, побудованих на запереченні необхідності товарного виробництва, ринкових відносин, закону вартості тощо.

7. У тісному зв’язку з розвитком методологічних засад економічної теорії відбувалося формування історії політичної економії як науки. В Україні воно розпочалося у перші десятиліття ХІХ ст. (праці М.А. Балудянського, Т.Ф. Степанова, І.В. Вернадського та ін.). Інтенсивний розвиток історії економічної думки відбувався у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. завдяки творчій та педагогічній діяльності великої групи відомих українських науковців – М.Х. Бунге, Г.М. Цехановецького, А.Я. Антоновича, М.І. Зібера, М.М. Вольського, Л.В. Федоровича, М.І. Тугана-Барановського, В.Ф. Левит-ського, М.М. Цитовича, О.Д. Білімовича, К.Г. Воблого та ін. Українські вчені розглядали історію економічної думки як органічну складову частину економічної науки в нерозривному зв’язку з іншими її складовими. Становлення і розвиток історії економічної думки в Україні відбувались під значним впливом історико-економічної науки Заходу, з позицій тих чи інших панівних напрямів економічної теорії, включаючи і альтернативні у вигляді ортодоксального і критичного марксизму. В свою чергу, мав місце зворотний вплив вітчизняних здобутків на розвиток західних історико-економічних досліджень. Вивчення та виклад проблем історії економічної думки відзначалися обґрунтованою критичністю і, як правило, велися поряд з позитивною розробкою ключових теоретико-методологічних питань політичної економії (економічної теорії). У царині розробок проблем власне історії економічної думки українськими вченими привертають увагу насамперед обґрунтування класифікації економічних теорій і наук, з’ясування причин плюралізму теорій, його ролі у збагаченні економічної науки, виявленні специфіки методів дослідження тощо.

8. Процес інтенсивної інтеграції вітчизняної економічної науки у світову, що розгорнувся у 90-ті рр. ХХ ст. у зв’язку з подоланням штучної ізоляції вітчизняних науковців від Заходу, відбувається за трьома основними напрямами. Перший – творче осмислення і переосмислення, освоєння вітчизняними вченими матеріалу, накопиченого світовою наукою, доведення його на належному рівні через навчальні курси до майбутніх фахівців. Другий – критичне осмислення проблем минулого розвитку економіки й економічних наук, своєрідна інвентаризація здобутків, прорахунків тощо. В умовах перегляду традиційних теоретико-методологічних засад ортодоксального марксизму на основі світових досягнень економічної науки набуває виняткового значення зважене опанування науковою спадщиною провідних українських економістів останньої третини ХІХ – початку ХХ ст. Третій – оригінальні дослідження складних проблем системної трансформації. В дійсності має місце переплетення і взаємодія всіх трьох зазначених напрямів, у межах кожного з яких здійснюються дослідження на нових парадигмах і конкуруючих наукових програмах світової економічної науки.

Проведений науковий аналіз методологічних аспектів історії економічної теорії в контексті її розвитку дає можливість сформулювати рекомендації щодо подальшого їх дослідження, використання одержаних теоретичних результатів у викладанні економічних дисциплін та їх практичного застосування.

1. Розробити комплексну програму наукових досліджень у галузі історико-економічних наук з метою забезпечення їх координації та підвищення ефективності, яка буде охоплювати розробку у першу чергу наступних проблем:

світова економічна думка: сучасний стан та тенденції розвитку;

наукові новаторства українських економісті та їх вплив на світову економічну науку останньої третини ХІХ – 20-х рр. ХХ ст.;

діяльність наукових осередків, аналіз окремих шкіл вітчизняної економічної думки;

методологічні аспекти у висвітленні ретроспективи економічної думки;

методологічне оновлення вітчизняної економічної теорії в контексті розвитку світової економічної думки;

перехід на нові конкуруючі науково-дослідні програми в умовах системних трансформацій;

вдосконалення структури та змісту курсів з історії економічних учень.

2. Сформувати плани видань основних творів видатних українських економістів, особливо тих, що ніколи раніше не були опубліковані і зберігаються у архівах. Доцільно передбачити гранти під переклади та дослідження у галузі історії вітчизняної економічної думки, інші форми державної підтримки.

3. Організувати роботу з перекладу та видання українською мовою першоджерел – праць класиків світової економічної думки минулого і сучасності, зокрема лауреатів Нобелівської премії з економіки.

4. Здійснити всебічний аналіз досліджень представниками української діаспори, іншими зарубіжними науковцями розвитку історико-економічних наук в Україні протягом 60-90-х років ХХ ст.

5. Сприяти подальшому насиченню матеріалами з історії української економічної думки та економічної історії сучасної вітчизняної навчальної та навчально-методичної літератури. Забезпечити збільшення бюджету навчального часу на вивчення циклу історико-економічних навчальних дисциплін у вищій школі України.

6. Стимулювати створення у найкрупніших вузах країни кафедр історико-економічних наук, покращити роботу по добору аспірантів та докторантів у галузі економічної історії та історії економічної думки.

Публікації автора:

Монографія:

  1. Методологічні аспекти історії української економічної думки (ХІХ – ХХ ст.). – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 436 с. (27,1 друк. арк.).

Посібники:

  1. Критика немарксистских концепций в преподавании политической экономии: Учеб-метод. пособие / Под ред. А.Д. Смирнова. – М.: Высш. школа, 1990. – 352 с. (27,2 друк. арк.). Здобувачем здійснений аналіз поглядів західних вчених на перебудову економіки СРСР (0,5 друк. арк.).

  2. Бодров В.Г., Кредисов А.І., Леоненко П.М. Соціальне ринкове господарство. Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1995. – 128 с. (7,7 друк. арк.). Особисто здобувачу належать: Глави 3, 5 (2,5 друк. арк.).

  3. Юхименко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних учень: навчальний посібник. – К.: Знання – Прес, 2000. – 514 с.; 2-е вид. 2001. – 514 с.; 3-е вид. 2002. – 514 с. (39,6 друк. арк.). Особисто здобувачу належать: Частини І-ІІ. Докласичний період; Неокласичний період (19,6 друк. арк.).

  4. Юхименко П.І., Леоненко П.М., Ільєнко А.А. Економічна історія: навчальний посібник. – Біла Церква, БДАУ, 2002. – 320 с. (18,6 друк. арк.). Особисто здобувачу належить: Частина 2 (8 друк. арк.).

  5. Леоненко П.М. Осмислення процесу розвитку економічної науки // Історія економічної думки України: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1993. – С. 229-239. (0,5 друк. арк.).

  6. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко – 5 вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2003. Особисто здобувачу належать: розділи 9,10, 4 розділу 29, частина 9 (розділи 40-44) (10 друк. арк.).

Статті у енциклопедичних виданнях:

  1. Леоненко П.М. Людський розвиток // Економічна енциклопедія: У трьох томах / Відпов. ред. С.В. Мочерний. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – Т.1. – С.217-221.

  2. Леоненко П.М. Маргінальна революція // Економічна енциклопедія: У трьох томах / Відпов. ред. С.В. Мочерний. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – Т.1. – С.234-235.

  3. Леоненко П.М., Марцінишин Г.Б., Ціх Г.В. Маржиналізм (маргіналізм) // Економічна енциклопедія: У трьох томах / Відпов. ред. С.В. Мочерний. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – Т.1. – С.235-237. Автор розкрив причини появи і суть маржиналізму (0,1 друк. арк.).

  4. Леоненко П.М. Ринковий соціалізм // Економічна енциклопедія: У трьох томах / Відпов. ред. С.В. Мочерний. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – Т.3. – С.233-234.

  5. Леоненко П.М., Ціх Г.В. Теорії нової експлуатації і нового імперіалізму // Економічна енциклопедія: У трьох томах / Відпов. ред. С.В. Мочерний. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – Т.3. – С.582-583. Автор розкрив теорію Дж.В. Робінсон (0,1 друк. арк.).

  6. Леоненко П.М., Черепніна О.І. Теорії порівняльних економічних систем // Економічна енциклопедія: У трьох томах / Відпов. ред. С.В. Мочерний. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – Т.3. – С.583-586. Автор розкрив еволюцію компаративних теорій (0,2 друк. арк.).

  7. Леоненко П.М., Марцінишин Г.Б., Ціх Г.В. Трансформаційна криза Економічна енциклопедія: У трьох томах / Відпов. ред. С.В. Мочерний. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – Т.3. – С.685-687. Автор розкрив поняття різних типів трансформаційних криз, їх відмінності (0,2 друк. арк.).

Статті у наукових фахових виданнях:

  1. Леоненко П.М. Погляди західних дослідників на економічні реформи в Радянському Союзі // Вісник Київського університету. Суспільно-політичні науки. – 1991. – №2. – С.41-52.

  2. Леоненко П.М. Західні прогнози нового господарського механізму в СРСР // Питання політичної економії: Міжвідомчий науковий збірник / Київський державний університет імені Тараса Шевченка. – К.: Либідь. – 1991. – Вип. 212. – С.16-22.

  3. Леоненко П.М. Методологічні основи вивчення сучасної немарксистської економічної думки // Питання політичної економії. Світова економічна думка: питання теорії та історії: Міжвідомчий науковий збірник / Київський державний університет імені Тараса Шевченка. – К.: Либідь. – 1992. – Вип. 218. – С. 3-10.

  4. Леоненко П.М., Ціх Г.В. Податкова політика у розв’язанні суперечностей між нерівністю розподілу доходів та соціальною справедливістю // Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки: Збірник наукових праць Волинського державного університету імені Лесі Українки. – Луцьк. – 1997. – С. 242-247. Автору належить концепція і виконання (0,2 друк. арк. ).

  5. Леоненко П.М. Управління економікою: порівняльний аналіз теорії і практики // Економіка і управління. – 1998. – № 1. – С.14-20.

  6. Леоненко П.М. Історія економічної думки в Україні: минуле як сучасне і майбутнє // Економічний часопис. – 1998. – № 8. – С.46-51.

  7. Леоненко П.М. Становлення історії політичної економії в Україні (перша половина ХІХ ст.) // Вісник Тернопільського державного технічного університету . – 1998. – Т.3. – Число 2. – С.128-135.

  1. Леоненко П.М., Марцінишин Г.Б., Ціх Г.В. З історії україно-російських фінансових зв’язків // Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки: Збірник наукових праць Волинського державного університету імені Лесі Українки. – Луцьк: Волинь. – 1998. – С. 134-139. Автору належить концепція і виконання (0,2 друк. арк. ).

  2. Леоненко П.М. З історії формування управлінської думки в Україні (ХІХ - початок ХХ ст.) // Історія народного господарства та економічної думки України: Міжвідомчий збірник наукових праць. – Київ-Тернопіль: Інститут економіки НАН України. – 1998. – Вип. 30. – С. 160-169.

  3. Леоненко П.М. Становлення і розвиток економічної науки та освіти в Київському університеті // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 1999. – Випуск 40. – С.24-31.

  4. Леоненко П.М. До історії української фінансової думки // Фінанси України. – 1999. – № 9(45). – С. 6-17.

  5. Леоненко П. Новаторське дослідження актуальної проблеми. Рецензія: Андрущенко В.Л. “Фінансова думка Заходу в ХХ столітті” (Львів: Каменяр, 2000. – 304 с.) // Банківська справа. – 2000. – №5. – С.62.

  6. Леоненко П.М. Економічна реформа в Західній Німеччині (1948-1958 рр.) // Історія народного господарства та економічної думки України: Міжвідомчий збірник наукових праць / Інститут економіки НАН України. – К. – 2000. – Вип. 31-32 – С. 3-12.

  7. Леоненко П.М. Проблеми оплати праці в Україні у світлі уроків економічного реформування // Оплата праці: Проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць – Луцьк: Волинський державний університет імені Лесі Українки та Інститут економіки НАН України. – 2000. – С. 150-156.

  8. Леоненко П.М. Становлення і розвиток фінансової науки у світлі історії економічної думки // Фінанси України. – 2000. – № 6(54). – С. 36-43.

  9. Леоненко П.М. Формування та розвиток національного економічного мислення // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України: Науково-практичний збірник. – К. – 2000. – С.123-126.

  10. Климко Г.Н., Леоненко П.М. Концепції системної трансформації // Економіка і управління. Науковий журнал. – 2000. – № 4 (10). – С. 5-29. Автору належить аналіз еволюції концепцій системної трансформації, моделей трансформаційного циклу та інволюційної трансформації (1,2 друк. арк.).

  11. Леоненко П.М. Київська політекономічна школа // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2001. – Випуск 49. – С.19-23.

  12. Леоненко П.М. Порівняльний аналіз системних економічних трансформацій // Економіка і управління. – 2001. – № 2. – С.86-104.

  13. Леоненко П.М., Лапа Ю. Синергетична економіка як нетрадиційний напрям економічної теорії // Формування нової парадигми економічної теорії в Україні: Науковий збірник / За ред. З.Г. Ватаманюка. – Львів: Інтереко. – 2001. – С.36-41. Автором обґрунтовано необхідність пошуку нових парадигм розвитку економічної науки в умовах трансформації економічної системи, застосування законів синергетики до дослідження розвитку економічних систем (0,3 д.а.).

  14. Леоненко П. Економічна теорія та історія економічної думки: проблеми взаємодії // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2001. – № 1. – С. 35-41.

  15. Леоненко П.М. Сильні регіони – міцна держава. ( Рецензія на: Онищенко В.О. Інвестиційна політика регіону: Монографія. – Донецьк: Інститут економіко-правових досліджень НАН України, вид. “Юго-Восток”, 2001. – 255 с.) // Регіональні перспективи. – 2001. – №4(17). – С.130-131.

  16. Леоненко П.М. Українські вчені про класифікацію економічних наук і місце в ній фінансів // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Економічні науки. – 2001. – №4. – С. 11-15.

  17. Леоненко П.М., Афонін А.С. Дослідження та викладання історії української економічної думки // Економіка і управління. Науковий журнал. – 2001. – №1(11). – С. 93-101. Здобувачу належить порівняльний аналіз історико-економічних праць українських вчених (0,4 друк. арк.).

  18. Климко Г.Н., Леоненко П.М., Тимошенко І.І. Концептуальні засади сучасної економічної теорії // Економіка і управління. Науковий журнал. – 2001. – № 4 (14). – С. 7-28. Автору належить аналіз сучасної дискусії щодо предмета і методів економічної теорії, розгляд новітніх класифікацій економічної науки (1,1 друк. арк.).

  19. Леоненко П.М. Історико-економічні дослідження радянських та пострадянських економічних реформ (1985-2000 рр.) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2002. – Випуск 62. – С. 27-29.

  20. Юхименко П.І., Леоненко П.М. Загальні тенденції монетарної політики розвинутих країн в період трансформаційних перетворень // Збірник наук. праць / Інститут світової економіки. – К. – 2003. – Вип. 39. – С. 116-126. Автором виявлені і розкриті найважливіші тенденції монетарної політики розвинутих країн в сучасний період (0,3 друк. арк.).

  21. Климко Г.Н., Леоненко П.М., Левківський В.М. Глобалізація: сутність, стан і перспективи дослідження та аналіз трансформаційних процесів // Економіка і управління. Науковий журнал. – 2002. – № 2 (16). – С. 5-25. Автору належить розгляд стану досліджень проблем глобалізації та аналіз трансформаційних процесів в її контексті (0,9 друк. арк.).

  22. Леоненко П.М. Кафедрі економічної теорії Київського Національного університету імені Тараса Шевченка – 160 років // Історія народного господарства та економічної думки України: Міжвідомчий збірник наукових праць / Інститут економіки НАН України. – К. – 2002. – Вип. 33-34. – С. 373-379.

  23. Климко Г.Н., Леоненко П.М., Юхименко П.І. Економічна роль держави в умовах глобалізації // Економіка і управління. Науковий журнал. – 2003. – №1 (19). – С. 5-18. Автору належить концепція і висвітлення питання про функції держави (0,4 друк. арк.).

  24. Климко Г.Н., Леоненко П.М., Юхименко П.І. Сучасні економічні теорії: єдність і багатогранність // Економіка і управління. Науковий журнал. – 2003. – № 4 (22). – С. 5-16. Автору належить розкриття єдності сучасних теорій (0,4 друк. арк.).

  25. Леоненко П.М. Конвергенція чи дивергенція? Теоретичний і емпіричний аналіз // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Економічні науки. – 2003. – №3. – С. 5-9.

Статті у інших наукових виданнях:

  1. Леоненко П.М., Петровська Н.А. Проблеми перебудови курсу “Історія економічних учень”// Питання політичної економії. Світова економічна думка: питання теорії та історії: Міжвідомчий науковий збірник / Київський державний університет імені Тараса Шевченка. – К.: Либідь. – 1992. – Вип. 218. – С. 88-93. Автору належить огляд виступів учасників конференції (0,3 друк. арк.).

  2. Вавак Т., Леоненко П., Литвицкий В. О переходе к мировым стандартам управления качеством (на примере экономики Польши) // БизнесФарм-Пресс. – 1993. – Выпуск 3. – С.14-20. Автором сформульовані передумови системи свідомого управління якістю у мікро- та макромасштабах у Польщі (0,2 друк. арк.).

  3. Leonienko P. Fizjokratyzm w Rosji // Physiocracy yesterday and today. Ekonomy – Philosophy – Politics. – Cracow, Cracow Academy of Economics, 1996. – P. 127-134.

  4. Leonienko P, Varnalij Z. Maly i sredni biznes w warunkach gospodarki rynkowej. Doswiadczenia krajow Unii Europejskiej i Ukrainy // Zmieniajce si przedsibiorstwo w zmieniajcej si politycznie Europie: Praca zbiorowa / Pod red. naukow Tadeusza Wawaka. – Krakw: Wyd. Inform. Econom. Uniwersytet Jagielloski, – 1998. – T.1. – S.52-59. Автором розкриті перспективи розвитку малого бізнесу в умовах переходу економіки до ринку (0,4 друк. арк.).

  5. Leonienko P. Transformacja wasnoci w warunkach gospodarki przejciowej // Zmieniajce si przedsibiorstwo w zmieniajcej si politycznie Europie: Praca zbiorowa / Pod red. naukow Tadeusza Wawaka. – Krakw: Wyd. Inform. Econom. Uniwersytet Jagielloski. – 1999. – T.2. – S.110-119.

  6. Leonienko P. Transformacja gospodarki ukraisciej: koncepcje, rezultaty, problemy wstpienia do Unii Europejskiej // Zmieniajce si przedsibiorstwo w zmieniajcej si politycznie Europie: Praca zbiorowa / Pod red. naukow Tadeusza Wawaka. – Krakw: Wyd. Inform. Econom. Uniwersytet Jagielloski. – 2000. – T.3. – S.211-223.

  7. Леоненко П.М. Деякі реальні та уявні дискусійні проблеми історії економічної думки // Економічний часопис: Науково-аналітичний журнал. – К.: Інститут трансформації суспільства, 2000. – № 5. – С.40-44.

  8. Леоненко П.М., Марцінишин Г.Б., Ціх Г.В. Розподіл доходів і соціальна справедливість // Оплата праці: Проблеми теорії та практики. – Збірник наукових праць / Волинський державний університет імені Лесі Українки та Інститут економіки НАН України. – Луцьк, 2000. – С.28-34. Автором проаналізовано відносини розподілу доходів у вітчизняній економіці в контексті історико-економічних теорій розподілу (0,2 друк. арк.).

  9. Leonienko P, Tunnyj I. Procesy inwestycyjne na Ukrainie: analiza i perspektywy // Zmieniajce si przedsibiorstwo w zmieniajcej si politycznie Europie: Zarzadzanie zmianami. Praca zbiorowa / Pod red. naukow Tadeusza Wawaka. – Krakw: Wyd. Inform. Econom. Uniwersytet Jagielloski, – 2001. – T.4. – S.420-428. Автором здійснено аналіз стану та проблем інвестиційної діяльності в умовах системної трансформації (0,4 друк. арк.).

  10. Leonienko P. Innowacyina dzialalnosc ukrainskich przedsiebiorstw w swietle teorii kapitalu intelektualnego // Zmieniajce si przedsibiorstwo w zmieniajcej si politycznie Europie: Determinanty jakosci a efektywnosc procesow. Praca zbiorowa / Pod red. naukow Tadeusza Wawaka. – Krakw: Wyd. Inform. Econom. Uniwersytet Jagielloski, – 2003. – T.6. – S.111-119.

  11. Леоненко П.М. Роздуми навколо тестів (з досвіду роботи кафедри) // Вища школа. Науково-практичне видання. – 2001. – № 1. – С.45-61.

  12. Леоненко П., Гасанов С., Садовий М Науково-дослідна робота студентів: досвід минулого і проблеми сьогодення // Вища школа. Науково-практичне видання. – 2002. – № 2-3. – С. 19-33. Автором проаналізовані проблеми впровадження нових форм наукової роботи у систему підготовки фахівців з історико-економічних дисциплін (0,3 друк. арк.).

  13. Леоненко П.М. Навчальний посібник нового покоління: яким йому бути? // Вища школа. Науково-практичне видання. – 2002. – № 1. – С. 60-68.

  1. Леоненко П.М. Дослідження соціально-економічних наслідків системних перетворень // Вісник Черкаського університету. Серія економ. науки. – 2003. – Випуск 48. – С.13-27.

  2. Леоненко П.М. Економічні реформи: ретроспектива і перспективи // Перехідна економіка: методологія, теорія, політика: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 245-256.

Публікації у матеріалах і тезах конференцій:

  1. Леоненко П.М. Українські вчені ХІХ століття як історики економічної думки // Щорічна наукова конференція “Україна: людина, суспільство, природа”: Тези доповідей. Київ, 17-18 січня 1995 р. – Київ.: НуКМА. – 1995. – С.28-29.

  2. Леоненко П.М. Українські вчені ХІХ – початку ХХ ст. про плюралізм економічних теорій // Щорічна наукова конференція “Україна: людина, суспільство, природа”: Тези доповідей. Київ, 25-26 січня 1996 року. – К.: НуКМА. – 1996. – С.49-50.

  3. Леоненко П.М. Питання класифікації економічних наук у працях українських учених (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) // Україна: людина, суспільство, природа (тези доповідей третьої щорічної наукової конференції) Національний університет “Києво-Могилянська академія”, Київ, 23-24 січня 1997 р. – Київ. – 1997. – С. 92-94.

  4. Бодров В.Г., Леоненко П.М., Петровська Н.А. Дослідження проблем національних економічних інтересів в теоріях і течіях економічної думки // Національно-державні економічні інтереси: історія, методологія і теорія дослідження, механізм реалізації (матеріали республіканської науково-практичної конференції), Київ, 10-11 жовтня 1996 р. – Київ. – 1997. – С.30-33. Автором розкриті проблеми відбиття національних економічних інтересів у теоріях і течіях економічної думки (0, 08 друк. арк.).

  5. Леоненко П.М. Питання історичного місця соціалізму в творчості Й. Шумпетера і сучасність // Творча спадщина Йозефа А. Шумпетера та трансформація сучасної економіки України: Матеріали XIV міжнародної науково-практичної конференції: Чернівці, 23 квітня 2003 року. – Чернівці: Рута. – 2003. – С.3-11.

  6. Леоненко П.М. Методологія історико-економічних дисциплін: сучасний стан і проблеми // Еволюція економічного розвитку та економічних теорій: Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції 26-27 квітня 2000 р. – К.: КНЕУ. – 2000. – С.90-91.

  7. Леоненко П.М. Порівняльний аналіз дослідження та висвітлення історико-економічних наук (на прикладі України, Росії та Польщі) // Еволюція освітнього простору України (матеріали науково-практичної конференції, м. Біла Церква, 16-17 травня 2003 р.). – Біла Церква. – 2003. – С. 42-48.

  8. Леоненко П.М. За нові підходи в історико-економічних науках та їх викладанні // ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія: Матеріали другої міжнародної науково-теоретичної конференції. 29-30 травня 2003 р. м. Київ / Ред. Г.П.Балабанова. – К.: Фенікс. – 2003. – С. 198-203.

  9. Леоненко П.М. Ринкові перетворення та їх відображення в економічній літературі // Міжнародна наукова конференція “Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах”/ Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Черкаси, 24-26 вересня 2003 р. – Черкаси. – 2003. – С. 10-19.