Здійснене дослідження дозволило сформулювати такі висновки методологічного та практичного характеру: 1. На сучасному етапі розвитку української економіки сфера послуг набуває особливого значення. Наразі відбувається обґрунтування терміна “послуги” як економічної категорії, впорядкування класифікації послуг, формування концепції управління сферою послуг. 2. З огляду на динаміку розвитку сфери послуг важливе значення має подальше вдосконалення методології та практики статистичних спостережень за цією сферою, що дасть можливість отримувати якісну інформацію щодо ринку послуг для прийняття ефективних управлінських рішень. Основними операторами ринку нефінансових послуг є суб’єкти підприємницької діяльності, що зумовлює відповідне положення статистики нефінансових послуг в системі статистики підприємств та застосування до неї загальних для цього блоку статистики економічних концепцій та статистичних інструментів. 3. Для поступової заміни суцільного обстеження вибірковим необхідно дати оцінку ефективності останнього та виявити можливості забезпечення умов, необхідних для проведення науково обґрунтованого вибіркового обстеження. Автором запропоновано два способи аналізу основи вибірки: без формування вибірок та за допомогою формування “штучних” вибірок. Другий алгоритм, який наразі передбачає формування лише двох видів вибірки – простої випадкової та стратифікованої, – може бути трансформований для інших видів вибіркового обстеження, зокрема і більш складних його схем. Розроблені алгоритми впроваджено в практику планування пробного та пілотного вибіркових обстежень в системі державної статистики України, де вони показали свою ефективність. 4. Сукупність малих підприємств сфери нефінансових послуг характеризується значною неоднорідністю, пов’язаною з різноманітністю видів послуг та суб’єктів підприємництва, які їх надають, що зумовлює використання стратифікованої вибірки. Розподіл малих підприємств має значну правосторонню асиметрію як за ознакою обсягу реалізованих послуг, так і за кількістю працівників. Однак за кількістю працівників сукупність є більш однорідною, ніж за обсягом реалізованих послуг. При цьому існує тісний зв’язок між активністю підприємств та їх поведінкою під час обстеження, зокрема щодо частки невідповідей. Тому автором запропоновано провести поділ сукупності малих підприємств сфери нефінансових послуг за їх активністю. 5. Дослідження показали, що найбільш ефективними критеріями стратифікації є основний вид економічної діяльності підприємств та їх розмір. Для характеристики розміру підприємства варто використовувати чисельність найманих працівників, оскільки вона більшою мірою відповідає реальному розміру підприємства, ніж кількість штатних працівників. Для розробки даних у регіональному розрізі пропонується використовувати “приховану стратифікацію”. Такий підхід буде забезпечувати наближено пропорційне представлення у вибірці кожного регіону за відсутності безпосередньої стратифікації за регіональною ознакою. При стратифікації нульових підприємств також доречно застосовувати “приховану стратифікацію” для уникнення роздрібненості страт. Для зниження обсягу вибірки при сталій похибці можна застосовувати об’єднання страт. При цьому об’єднуються подібні за видом економічної діяльності страти, що мають близькі середні та не містять нетипових підприємств, які істотно впливають на середнє значення ознаки. 6. Методи обчислення обсягу вибірки передбачають нормальний розподіл сукупності, з якої проводиться відбір. Використання цих методів для асиметричних розподілів таких ознак, як обсяг реалізованих послуг та кількість працівників, дає занижене значення обсягу вибіркової сукупності, необхідного для забезпечення запланованої похибки обстеження. Натомість автором була запропонована загальна формула обчислення обсягу вибірки та виведені формули для біноміального, показникового, напівнормального, гама-розподілу та розподілу Пуассона, що дозволяють більш точно визначити обсяг вибіркової сукупності при заданій похибці вибірки. 7. Виділення екстремальних елементів у стратах також дозволяє підвищити точність вибіркового обстеження. Для зниження вибіркової похибки необхідно застосовувати метод, який контролює її в процесі врахування екстремального елемента. Цей метод полягає у порівнянні похибки до і після виділення екстремального елемента. Для вивчення підприємств, які значно відрізняються від інших, що здійснюють цей вид діяльності, треба використовувати один з методів, що базуються на контролі відстані. Зокрема, в роботі запропоновано метод, що ґрунтується на аналізі частки відстані між найбільшими елементами у розмаху варіації. 8. Розроблені методологічні та організаційні підходи до вибіркового спостереження у сфері нефінансових послуг дозволили реалізувати у 2005-2006 рр. пілотне та пробне вибіркові обстеження малих підприємств цього сектору економіки. На основі поділу сукупності малих підприємств за активністю одиниць, стратифікації за основним видом економічної діяльності та кількістю працівників і проведення процедури об’єднання малих страт була створена структурована основа вибірки. При фіксованій похибці у 5% виділення екстремальних елементів за методом контролю похибки дозволило знизити обсяг вибірки для активних підприємств у пілотному обстеженні з 21,9% до 16,9% (тобто на 5 в. п.), а в пробному – з 4,34% до 4,29%, тобто на 0,05 в. п. Створений план вибірки має ефективність порівняно із простою випадковою вибіркою 0,47, тобто є ефективнішим більше ніж у два рази. 9. Аналіз точності результатів вибіркового обстеження показав, що похибки середнього та сумарного значення як обсягу реалізованих послуг, так і кількості працівників, можна вважати прийнятними. Зокрема, відносна гранична похибка обсягу реалізованих послуг у пілотному обстеженні становила 8%, у пробному – 7,8%, для кількості штатних працівників у пробному обстеженні вона дорівнювала 1,6%. Це свідчить про відносну ефективність застосованих методологічних підходів. 10. Результати проведеного вибіркового обстеження дозволили сформувати комплекс заходів, реалізація яких дозволяє суттєво покращити якісні параметри вибіркового обстеження у сфері нефінансових послуг. До цих заходів належать: 1) удосконалення та постійна актуалізація основи вибірки шляхом використання статистичного реєстру; 2) застосування ротаційної вибірки за заздалегідь установленою схемою; 3) запровадження багатовимірного спостереження за діяльністю малих підприємств сфери послуг; 4) підвищення якості вибіркових оцінок за рахунок застосування оцінок за регресією та за відношенням; 5) обчислення узагальнюючих статистичних показників за регіонами та окремими видами економічної діяльності з забезпеченням достатнього рівня точності; 6) систематичний контроль параметрів якості вибіркового обстеження; 7) коригування часових рядів (у першу чергу – для обсягу реалізованих послуг) на сезонність. | 