Дисертаційна робота є системним теоретико-методологічним дослідженням основ управління виробничим потенціалом у процесі його формування, використання і відтворення в умовах ринкових відносин. Найбільш вагомі теоретичні результати дисертаційної роботи полягають у наступному. 1. Складні трансформаційні процеси, що відбуваються в народному господарстві, визначили низку проблем теоретичного і практичного характеру, які вимагають першочергового вирішення. Перехід до ринкових відносин відбувається в умовах відсутності єдиних науково-методологічних основ. Це ускладнює дослідження глибинних процесів, що відбуваються в галузях промисловості. Встановлено, що технології прийняття управлінських рішень, які раніше використовувалися в галузях промисловості, у ринкових умовах виявилися недієздатними. 2. Одним з головних питань економічної теорії і практики є створення методологічної і методичної основ для виміру, оцінки стану й ефективності використання і відтворення виробничого потенціалу. Ця проблема актуальна й у харчовій промисловості, стан економіки якої вказує на необхідність вживання радикальних заходів по виведенню багатьох її галузей зі стану стагнації. Відсутність єдиного методологічного підходу до методичних прийомів вивчення питань стану і динаміки економічних процесів, що відбуваються в діяльності промислових підприємств і галузей, визначила необхідність розробки автором відповідних теоретичних і методичних питань. 3. Автором розроблені теоретичні основи дослідження складних економічних структур за допомогою систем показників, що мають статистичну вірогідність. Практичне застосування подібних систем показників має явні переваги перед методами, заснованими на застосуванні набору показників: використання єдиного узагальнюючого показника дозволяє визначити особливості динаміки досліджуваного явища та його рівня, наявність часткових показників першого рівня дає можливість виміряти не тільки рівень структурних частин економічного явища, але розрахувати кількісний вплив, який робить кожна структурна частина на результуючий показник характеристики явища. Часткові показники другого рівня описують глибинні процеси, які протікають у структурних частинах економічного явища, що дозволяє визначити кількісний вплив, який роблять специфічні процеси на рівні компонента економічної структури. Названі принципи покладені в основу розробки оригінальних методик, на основі яких були вивчені деякі економічні процеси і явища в харчовій промисловості та її галузях. Розглянуті також питання теорії виміру й оцінки споживної вартості складної економічної структури, запропоновано алгоритм розрахунку інтегрального показника споживної вартості, який дезагрегується на часткові показники динаміки її кількості та якості. 4. Автор розглядає виробничий потенціал як сукупність елементів виробництва, кількісні і якісні характеристики яких у їхньому сукупному впливі визначають здатність до вироблення заданої кількості продукції відповідної якості. Виробничий потенціал, на думку автора, формується і розвивається на основі низки принципів, до яких він відносить: складність, цілісність, взаємозамінність і взаємодоповнюваність складових його виробничих елементів, їхню оборотність, здатність до відтворення і сприйняття усіх видів впливу, а також класовий характер. Основні принципи, які не одержали теоретичного розвитку, розглянуті автором докладно і досліджені на основі розроблених ним спеціальних методичних прийомів. 5. В економічній теорії і практиці використовують поняття безлічі потенціалів, безсистемне використання яких вносить відому невизначеність у дослідження розглянутого питання. З усієї сукупності потенціалів автор виділив для вивчення споріднені, засновані на триєдності виробничих елементів потужнісний, ресурсний і економічний взаємоінтегровані виробничі потенціали. Усі названі потенціали – суть виробничі і знаходяться у визначеному взаємозв'язку, взаємозумовленості і взаємозалежності. Цим потенціалам дані визначення, виявлені фактори, що формують їхній рівень та динаміку розвитку. 6. Розроблені автором питання теорії побудови статистично достовірних систем показників були покладені в основу конструювання декількох статистично достовірних систем показників за допомогою яких були проведені спеціальні виміри й оцінка в галузі проблем використання і відтворення виробничого потенціалу, рівня його організації й економічної ефективності використання. 7. Проведений на основі запропонованих методичних прийомів аналіз дозволив виявити деякі особливості стану і динаміки виробничого потенціалу: -встановлено, що в аналізованому періоді відзначається низький рівень використання потужнісного виробничого потенціалу у всіх групах галузей харчової промисловості: м'ясній, молочній, рибній, продовольчих товарів, мукомельно-круп'яній і комбікормовій. У багатьох галузях харчової промисловості спостерігаються деградаційні процеси відтворення потужнісного виробничого потенціалу, що визначили тенденцію його звуженого відтворення; - виробничо-технічна база харчової промисловості застаріла, її знос перевищив припустимі межі; - основою формування всієї маси обігових коштів була кредиторська заборгованість. Багато підприємств базових рентабельних галузей харчової промисловості нарощують власні обігові кошти за рахунок їхнього чистого прибутку, через «вимивання» обігових коштів перманентною інфляцією. Як показують розрахунки, приросту власних оборотних коштів явно недостатньо, щоб виробити таку кількість продукції. При повному блокуванні банківською системою України виробничої діяльності в харчовій промисловості вище названий феномен нарощування обсягів виробництва продукції може пояснюватися винятково одним фактором – роботою на давальницькій сировині; - в аналізованому періоді спостерігається катастрофічна метаморфоза в структурі обігових коштів, як у галузях, так і у всій харчовій промисловості країни. Відбулася деформація обігових коштів і змінена їхня функціональна спрямованість не на розвиток виробництва, а на обслуговування сфери обертання; - відбулися також зміни й у структурі засобів обертання. Якщо наприкінці вісімдесятих років основна їх частина була представлена запасами готової продукції на складах і відвантаженою продукцію, то в даний час засоби, акумульовані в готовій продукції, мінімальні; - розглядаючи стан оборотності обігових коштів, автор зустрівся з тією ж метаморфозою полярної спрямованості показників, що й у їхній структурі; - істотні зміни відбулися також у складі персоналу. Зменшення чисельності персоналу в аналізованому періоді відбулося, як у цілому у харчовій промисловості, так і у всіх п'яти групах її галузей. - феномен «самозбереження» адміністративного персоналу став типовим у сформованій економічній ситуації для деградуючих галузей, у результаті чого чисельність робітників скорочується швидшими темпами, чим чисельність службовців. 8. Факторний аналіз економічної ефективності використання і відтворення виробничого потенціалу харчової промисловості і її галузей дозволив установити такі тенденції: - у харчовій промисловості протягом аналізованого періоду (1997–2003 рр.) установилася стійка тенденція зниження економічної ефективності виробничого потенціалу. Основною причиною, що визначила це негативне явище, було неухильне зростання матеріалоємності продукції. Динаміка показників трудомісткості і фондоємності істотно не впливала на результуючий показник ефективності виробничого потенціалу; - аналіз причин, що визначили зростання матеріалоємності продукції, указує на: подорожчання вартості сировини, основні і допоміжні матеріали, тару і пакувальні матеріали; зростання транспортних витрат на доставку сировини; погіршення якості сировини, що поставляється; зростання втрат сировини при її транспортуванні і зберіганні; зростання енергоємності виробленої продукції; відсутність глибокої технологічної переробки відходів; зростання втрат виробленої продукції. Результати проведеного аналізу економічної ефективності виробництва по чотирьох галузей-представників різного ступеня забезпеченості фінансовими засобами і політикою розвитку показав, що основною причиною погіршення економічної ефективності стало неухильне збільшення матеріалоємності продукції. Тільки в галузях, інтегрованих у сільське господарство і торгівлю, спостерігається тенденція, що визначає зростання економічної ефективності виробництва: знижується матеріалоємність і трудомісткість продукції і зростає фондоємність продукції, як результат політики технічного переоснащення виробництва. 9. Встановлено, що в цілому у всіх галузях харчової промисловості України основним джерелом інвестування підтримки і розвитку виробничого потенціалу харчової промисловості були власні засоби, з яких прибуток і амортизація складають рівні частини. На відміну від загальноприйнятої практики банківська система, орієнтована на короткострокове кредитування, переважно торгівлі, не справляється зі своїм функціональним призначенням. Показано, що власних інвестиційних коштів недостатньо навіть для простого відтворення виробничого потенціалу, і що необхідно залучати для досягнення цієї мети або інвестиційний ресурс держави, або створити додаткові пільгові умови для проникнення іноземного капіталу в харчову промисловість. Вивчено питання економічної ефективності використання нових видів імпортного устаткування, на основі яких передбачено переоснащувати галузі харчової промисловості. Акцентована увага на проблемах організаційного й економічного характеру, що виникають при цьому. Підтверджено, що використання імпортного дорогого устаткування погіршить економіку підприємств харчової промисловості. Зроблений автором прогноз розвитку інтегрального виробничого потенціалу і його складових до лінії економічного горизонту вказує на подальше зменшення потужнісного потенціалу, зростання ресурсного й економічного виробничих потенціалів винятково за рахунок екстенсивних факторів. |