Завдання, поставлені в дисертаційному дослідженні, в цілому вирішені. Результатом є розробка методології стратегічного планування комплексного розвитку регіонів України в умовах соціально-економічних трансформацій. Доведено, що методологічними витоками стратегічного підходу в управлінні слід вважати теорію довгострокового планування і особливо того її напряму, що передбачає можливість формування перспективних планів в умовах непередбачуваних змін середовища. 1. Визначено основні ознаки стратегічного планування, метою та результатом якого, на відміну від стратегічного планування, є формування стратегії регіону – системи взаємоузгоджених стратегічних рішень для здійснення превентивних або/і безпосередньо захисних заходів щодо розвитку його діяльності, що є передумовою здійснення регіональної внутрішньої або зовнішньої політики. Система управління регіоном, в основі якої лежить стратегічне планування, що доповнюється механізмом узгодження поточних рішень із стратегічними і системою коригування та контролю за реалізацією стратегії, являє собою систему стратегічного управління. 2. Сутність стратегічного планування комплексного соціально-економічного розвитку регіону визначено як здійснення певного порядку дій, спрямованих на ефективне функціонування конкурентоспроможного регіону в контексті просторового розвитку продуктивних сил регіону, а реалізація стратегії можлива за умови додержання таких обґрунтованих принципів, зокрема, комплексність, системність, адаптованість, оптимальність, безперервність, резервування, максимальна ефективність, пріоритет функцій, різноманітність органічних форм і самостійності органів місцевої влади, збалансованості повноважень, прав і відповідальності, розділення управлінської праці, участі населення в розробці і прийнятті стратегії. 3. Визначено методику оцінки рівня комплексного соціально-економічного розвитку регіону з урахуванням концептуальних ідей та технологій на основі аналізу поточного рівня і перспектив розвитку регіональної соціально-економічної системи. Проведений розрахунок інтегрального показника розвитку регіону, який став інструментом аналізу тенденцій та прогнозування перспектив розвитку діяльності господарюючих суб’єктів регіону. 4. В дисертації здійснено аналіз особливостей розвитку та економічного зростання регіонів України в умовах трансформаційної економіки, враховуючи прогресивний світовий досвід суспільно-економічної трансформації та особливості її адаптації до національних умов. Досвід економічного реформування постсоціалістичних країн на основі стратегічного планування засвідчив високу результативність в тих випадках, коли рекомендовані міжнародними фінансовими організаціями процеси лібералізації, приватизації здійснювались як наслідок інституційних перетворень економіки, а не випереджаючи їх. 5. В ході дослідження проведена детальна оцінка та порівняння найбільш значущих соціально-економічних показників центрального регіону України, а саме: Кіровоградської, Полтавської та Черкаської областей, оскільки вони мають структурно однаковий економічний, демографічний та природно-ресурсний потенціал, а крім того – тісні промислові, торговельні та економічні зв’язки, що дало можливість виявити можливість створення спільних комплексних соціально-економічних програм розвитку для покращення економічного стану зазначених областей, нарощування їх економічного потенціалу, підвищення рівня життя населення, забезпечення додержання гарантованих державою соціальних стандартів. 6. Проведений аналіз засвідчив про фрагментарне застосування стратегічного планування в розвитку соціально-економічної сфери регіонів, відсутність системного поєднання процесів стратегічного аналізу, формування та реалізації стратегії. Сучасний стан аналітико-прогностичної діяльності в регіонах обумовлює низький рівень передбачуваності змін їх розвитку через обмеженість інформаційних ресурсів і нерозуміння необхідності моніторингу зовнішнього середовища регіону при зосередженні уваги на аналізі внутрішніх проблем розвитку. 7. В результаті аналізу комплексного соціально-економічного розвитку регіону з використанням статистичних і динамічних рейтингових оцінок всебічно обґрунтовані пріоритетні напрями динамічного, комплексного розвитку регіонів. Запропоновані конкретні заходи дають можливість досягти ефективних результатів комплексного виробничого і соціального розвитку регіону за рахунок комплексності та пропорційності розвитку продуктивних сил, а також зробити прогноз їх розвитку на майбутнє. 8. Обґрунтовано розробку та впровадження нових методів управління, а також удосконалення стратегічного планування комплексного соціально-економічного розвитку регіону на базі науково-дослідних підходів до узагальнення практики його функціонування як умови для переходу до активних методів регіонального розвитку. Визначено, що стратегічне планування комплексного соціально-економічного розвитку України та підвищення його ефективності є надзвичайно складним і наукомістким завданням, для вирішення якого потрібні нові підходи, всебічне узагальнення накопиченого досвіду практики регіонального функціонування в умовах економічних трансформацій. 9. У дослідженні визначено трансформаційні форми стратегічного планування та розроблена оцінка їх ефективності для забезпечення стабільності цілеспрямованої стратегічної діяльності об’єктів господарювання будь-якого рівня. Розглянуті в дисертації трансформаційні форми стратегічного планування за різними класифікаційними ознаками, умовами та функціями дали змогу запропонувати алгоритм системи на всіх рівнях розвитку економіки; їх можна використовувати при розробці і реалізації стратегії соціально-економічного розвитку на регіональному рівні. 10. Запропоновано модельну структуру регіональної стратегії соціально-економічного розвитку, яка складається з восьми блоків та базується на програмно-територіальному та еколого-економічному підходах при забезпеченні реальними доходами фінансування та механізмами практичної реалізації. Запропонована стратегія дозволяє використати фінансовий, ресурсний і організаційний потенціал регіону, можливості всього спектру існуючих управлінських механізмів технологій та інструментів, тобто, дає можливість реально сприяти регіональному економічному відродженню і сталому розвитку. |