Анотація до роботи:

Карпусь І.В. Метамодельні методи підвищення ефективності програмних систем. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 01.05.03 – математичне та програмне забезпечення обчислювальних машин і систем. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню проблеми створення метамодельних методів підвищення ефективності програмних систем (ПС) на основі концептуальної моделі ефективності, що враховує їхнє функціональне призначення, технологічні особливості проектування, умови експлуатації та супроводу.

Запропоновано спосіб подання процесу розробки ПС на основі мультиграфів як структурних носіїв технологічної інформації.

Побудовано формальну модель методу (метамодель), запропоновано схему реалізації фрагментів методів та спосіб їхнього зберігання в базі методів.

Метамодельний підхід підвищення ефективності ПС застосовано до класу гібридних дискретно-безперевних систем управління, що дає змогу спростити проектування таких систем та знизити їхню собівартість.

Створено методичні основи проектування мовних засобів метамодельних методів розробки спеціалізованих ПС.

З позицій метамодельного підходу досліджено ефективність різних методів розробки ПС і показано, що спеціалізовані метамодельні методи мають найвищу ефективність у заданому класі проектних завдань.

Для підвищення ефективності експлуатації створено нові методи корекції структури програмних систем на основі технології аспектно-орієнтованого програмування.

У дисертаційній роботі для прийняття проектних рішень або порівняння програмних систем побудовано методи та алгоритми, що відрізняються змістовністю подання багатовимірних даних, легкістю, зрозумілістю інтерпретації та більшою інформативністю результатів аналізу.

Головним результатом дисертації є розробка науково-обґрунтованих методів підвищення ефективності програмних систем, що враховують їхнє призначення, технологічні особливості проектування, умови експлуатації й супроводу. Це розв'язує важливе завдання створення ефективних методів розробки сучасних програмних комплексів і має істотне значення для теорії та практики проектування програмного забезпечення обчислювальних машин і систем. При цьому отримано такі основні теоретичні та практичні результати:

1. Проведено аналіз поняття ефективності програмних систем з урахуванням особливостей їх розробки, експлуатації та супроводу. На підставі проведеного дослідження створено формальну концептуальну модель ефективності програмних систем, яка враховує всі етапи їх життєвого циклу та узагальнює моделі якості, вартості, супроводу та експлуатації.

2. Створено мультиграфову модель технологічного процесу розробки, на підставі якої запропоновано новий автоматизований спосіб застосування технологічних схем у ході розробки засобів програмного забезпечення. Запропонований спосіб технологічних схем дає змогу спостити процес розробки та підвищити ефективність проектування.

3. Метамодельний підхід підвищення ефективності застосовано до класу гібридних дискретно-безперевних систем управління, що дає змогу спростити їхнє проектування та знизити собівартість.

4. Розроблено методичні основи проектування мовних засобів метамодельних методів розробки спеціалізованих програмних систем. Досліджено ефективність різних методів розробки програмних систем і показано, що спеціалізовані метамодельні методи мають найвищу ефективність у заданому класі проектних завдань.

5. Створено метод метасистемної інтеграції алгоритмів, що розширює галузь застосування метамодельного методу проектування. Це дає змогу створювати нові системи алгоритмів і значно підвищує надійність та функціональну придатність програмних систем у процесі їхньої експлуатації. Для підвищення ефективності експлуатації також створено нові методи корекції структури програмних систем на основі технології аспектно-орієнтованого програмування.

Публікації автора:

1. Карпусь И.В. Особенности построения модели предметной области проблемно-ориентированных программных систем. // Электронное моделирование.–2007. –№ 3. – К.: Институт проблем моделирования в энергетике им. Г.Е. Пухова НАН Украины. – с.107–112.

2. Карпусь И. В. Адаптивная система управления материальными потоками в гибких производственных системах. // Адаптивные системы автоматического управления. – К.: Тэхника, 1992г. – вып. 19. – c.112–117.

3. Карпусь І. В. СОМ–метакласи. // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. – 2005. – № 5. – с.152–157.

4. Кику А. Г., Карпусь И. В. Интеллектуальное управление гибкими производственными системами. // Адаптивные системы автоматического управления. – К.: Тэхника.– 1990. – вып.18. – с. 122–127.

5. Карпусь І. В. Лінгвістична модель адаптації. // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. – 1996. – № 1. – с.182–189.

6. Карпусь І.В. Спосіб побудови словника для перекладу з іноземної мови. – Патент України на винахід № 60217А (G09B/19/08). – 26.03.2003.

7. Карпусь І.В. Релейний управляючий пристрій. – Патент України на винахід № 25565А (G05B/11/16). – 21.07.1998.

8. Карпусь И. В. Повышение эффективности доступа к информации средствами технологии аспектно-ориентированного программирования. // Сборник трудов VII Международной конференции ИАИ–2007. – К.: Просвіта, 2007. – с.150.

9. Карпусь І. В., Сіжук А. С. Лінгвістична інтеграція адаптивних алгоритмів. –Матеріали Міжнародної конференції "Моделювання та оптимізація складних систем (МОСС –2001)". – Київ, 25.01.2001–28.01.2001. – с.11.

10. Карпусь І. В., Сіжук А. С. Лінгвістична інтеграція адаптивних алгоритмів. –Матеріали XXV міжнародного семінару "XXV International Workshop On Modeling Of Developing Systems: Risk Assessment Of Ecological, Technogenic And Sociogenic Accidents.15 Years After The Chernobyl Catastrophe". – Liptovsky Mikulash, Slovak Republic, March, 4–9, 2001.– p.179.