1. В сучасності металобрухт розглядається як найважливіша стратегічна і енергозберігаюча сировина для вітчизняного металургійного виробництва, а збір і його використання направлені на зміцнення конкурентних позицій металургійних підприємств і забезпечення екологічної безпеки навколишнього середовища. Утворення металобрухту визначається обсягом минулих металовкладень, амортизаційною політикою держави, інвестиційними можливостями секторів економіки, матеріальною базою брухтозаготівельних підприємств і, в найбільшій мірі, попитом та ціною на внутрішньому та зовнішньому ринках. 2. Особливостями кругообігу металу в сучасних умовах є залежність від циклічних коливань економіки. Швидкість обороту металу визначається рухом таких агрегатів, як сукупний попит на метал і сукупна пропозиція металу. Встановлена залежність між рухом хвилі виробництва сталі та інвестицій в основний капітал показує, що виробництво і споживання металу визначатимуться динамікою таких показників, як виробництво засобів виробництва і товарів тривалого використання. 3. Потенціал металургійних підприємств використовується більшою мірою для забезпечення зовнішнього попиту на напівфабрикати і сировинні ресурси, а внутрішній ринок характеризується низьким платоспроможним попитом. Тому для підвищення ефективності використання металу необхідним є подальший розвиток металургії, який би ґрунтувався на високому рівні досягнень науки і техніки, пониженому споживанні ресурсів і мінімальному впливі на навколишнє середовище. 4. Проведене дослідження умов функціонування ринку металобрухту дало можливість зробити висновок, що існуюча система заготівлі та використання металобрухту недосконала, діє з порушенням ринкового цінового механізму, умов конкуренції і свободи підприємницької діяльності. В процесі аналізу встановлено, що внутрішній попит металургійних підприємств не задовольняється навіть за умови обмеження експорту металобрухту. А об'єми заготівлі металобрухту визначаються ціною його реалізації. 5. Запропонований методологічний підхід до визначення величини металевого фонду дозволяє, використовуючи статистичні дані, обчислити приріст металофонду країни з урахуванням експорту та імпорту металу у складі неблагородних металів та виробів з них, машин, устаткування, механізмів та засобів транспорту і чисельно означити потенційні джерела формування ресурсів металобрухту з метою їх використання в металургійному виробництві. 6. Розроблений науково-методичний підхід до прогнозування об'ємів утворення та використання металобрухту базується на використанні встановленого обсягу металевого фонду, запланованого виробництва сталі, максимально досягнутої питомої ваги металобрухту на виплавку сталі за аналізовані фактичні періоди і відносного зниження відходів у зв'язку з вдосконаленням технології переділу. Розрахунки показали, що потреба в металобрухті металургійних підприємств може бути повністю задоволена за умови збереження існуючих на момент досліджень тенденцій розвитку металургійної галузі, а також можливий експорт металобрухту. 7. В існуючі методи розрахунку внутрішньої ціни на металобрухт запропоновано внести поправки на фактор часу та альтернативність витрат. У дисертації обґрунтована ціна, за якої однаково продавати усередині країни металобрухт або експортувати. Для цього використано альтернативний коефіцієнт експорту. А також враховано співвідношення між офіційним курсом національної валюти та долара США і паритетом купівельної спроможності валют. 8. Пропонується розробка стратегії ефективного управління використанням вторинних чорних металів проводити в таких напрямках: зниження рівня відходів і безповоротних втрат металу при виробництві чавуну, сталі, прокату і металовиробів всіх ступенів складності, підвищення швидкості обороту металу, а також якісне і кількісне збільшення металевої основи економіки - металевого фонду. Збільшення швидкості обороту металу передбачає проведення державою амортизаційної політики з метою прискорення оновлення основних засобів, створення механізму списання зношених основних засобів. Для вирішення таких проблем необхідне ухвалення державних стандартів з утилізації спірного устаткування і, в цілому, програми утилізації металовідходів. Необхідна переоцінка вартості нефункціонуючих основних фондів і розробка дієвої системи платежів за забруднення навколишнього середовища. Збільшення ресурсної бази металобрухту можливе за рахунок відповідних інвестицій. Необхідне створення пільгових інвестиційних і кредитних умов для реструктуризації і технічного переозброєння брухтопереробної галузі. Обґрунтована доцільність участі металургійних підприємств як інвесторів для брухтозаготівельних і брухтопереробних підприємств. |