Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Патологічна фізіологія


Полонський Олександр Петрович. Метаболізм катехоламінів у щурят, народжених від опромінених тварин: Дис... канд. мед. наук: 14.03.04 / Одеський держ. медичний ун-т. - О., 2002. - 143 арк. - Бібліогр.: арк. 114-143.



Анотація до роботи:

Полонський О.П. Метаболізм катехоламінів у щурят, народжених від опромінених тварин.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія.- Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2003.

Дисертація присвячена вивченню патогенетичних механізмів порушення метаболізму катехоламінів у нащадків тварин, що піддали тотальному гама-опроміненню у дозах 0,5; 1,0; 3,0 Гр. На основі виявлення вмісту адреналіну, норадреналіну, дофаміну, фенілаланіну, тирозину, аскорбінової кислоти і активності моноаміноксидази у гіпоталамусі, наднирниках, крові та сечі тварин доведено, що у 1-місячних інтактних щурят активність симпато-адреналової системи нижче, ніж у статевозрілих щурів.

У щурят, народжених від тварин, опромінених у дозі 0,5 Гр, збільшується вміст нетипових форм катехоламінів у гіпоталамусі та наднирниках, а збільшення дози опромінення батьків у 2 разу веде до зниження вмісту домінуючих форм катехоламінів у тканинах, падінню активності моноаміноксидази у гіпоталамусі, гіперадреналінемії. Підвищення дози опромінення батьків до 3,0 Гр викликає зниження вмісту адреналіну у гіпоталамусі, адреналіну і норадреналіну у наднирниках, гипокатехолемію, гіпокатехолурію і зменшення пулу катехоламінів у тканинах.

У 1-місячних нащадків опромінених щурів із збільшенням дози опромінення батьків знижується радіорезистентність до подальшого опромінення у дозі 1,0 Гр. Послаблюється біосинтез катехоламінів, активується моноаміноксидаза, зменшується пул катехоламінів у тканинах та зростає виснаження симпато-адреналової системи.

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у дослідженні патогенетичних механізмів порушень функціонування симпато-адреналової системи у нащадків опромінених у різних дозах тварин. Доведено, що зміни вмісту катехоламінів у центральній, гормональній та периферійній ланках відбуваються внаслідок порушень концентрації амінокислот-попередників та активності метаболізуючих ферментів і проявляються виснаженням резервів симпато-адреналової системи, що впливає на зниження радіорезистентності щурят.

1. У гіпоталамусі і наднирниках інтактних 1-місячних щурят вміст КА і активність МАО нижчі, ніж у статевозрілих тварин. У крові та у сечі щурят концентрація КА та аскорбінової кислоти також менша, ніж у дорослих тварин, проте вміст амінокислот і активність МАО у крові щурят вищі, а екскретуються амінокислоти в значно меншій кількості, ніж у статевозрілих тварин.

2. Опромінення статевозрілих тварин у дозі 0,5 Гр викликає значне підвищення вмісту норадреналіну у гіпоталамусі, адреналіну та дофаміну у наднирниках, а підвищення дози опромінення до 1,0 та 3,0 Гр веде до прогресуючого їх падіння та збільшення вмісту адреналіну і дофаміну на фоні пригнічення активності МАО у гіпоталамусі, зростання концентрації норадреналіну та активності МАО у наднирниках. Із збільшенням дози опромінення порушується біосинтез КА у тканинах, підвищується проникненість мітохондріальних мембран та з’являються ознаки зниження резервів САС.

3. У крові опромінених статевозрілих тварин відмічається стабільна гіперадреналінемія, поступове збільшення вмісту норадреналіну і дофаміну після опромінення у дозі 1,0 Гр і значне зниження їх після опромінення у дозі 3,0 Гр, у порівнянні з попередньою дозою. Із збільшенням дози опромінення у тканинах зменшується вміст амінокислот, які накопичуються у крові та посиленно екскретуються, у сечі зростає екскреція адреналіну і норадреналіну, відбувається поступове підвищення вмісту дофаміну після опромінення у дозі 0,5 і 1,0 Гр і зниження його після опромінення у дозі 3,0 Гр

4. Після опромінення інтактних щурят у дозі 1,0 Гр проявляються ознаки адаптації САС до ураження у вигляді збільшення вмісту КА у наднирниках, гіперкатехолемії та деякого зменшення екскреції норадреналіну. У реакції САС на опромінення у дозі 1,0 Гр інтактних статевозрілих тварин і 1-місячних щурят є певний паралелизм - значне підвищення вмісту адреналіну і дофаміну у гіпоталамусі, норадреналіну у наднирниках, гіперкатехолемія та гіпераскорбатемія, збільшення екскреції адреналіну і дофаміну у порівнянні з показниками інтактних тварин. Відмінності - різноспрямовані зміни вмісту норадреналіну у гіпоталамусі, адреналіну і дофаміну у наднирниках та активності МАО в обох тканинах.

5. Функціонування САС у щурят, народжених від тварин, опромінених у дозі 0,5 Гр, характеризується збільшенням у гіпоталамусі і наднирниках вмісту КА, які не домінують у цих тканинах. У нащадків тварин, опромінених у дозі 1,0 Гр, спостерігається зниження вмісту норадреналіну у гіпоталамусі і адреналіну у наднирниках, порушується перетворення дофаміну у норадреналін. У щурят, народжених від тварин, опромінених у дозі 3,0 Гр, відбувається зниження вмісту адреналіну у гіпоталамусі, адреналіну та норадреналіну у наднирниках, порушується синтез КА.

6. У нащадків тварин, опромінених у дозі 0,5 Гр відмічається гіперадреналінемія та підвищення екскреції адреналіну і дофаміну. При збільшенні дози опромінення батьків до 1,0 Гр у крові та сечі нащадків вміст адреналіну залишається істотно підвищеним, відзначається практична рівновага між медіаторною і гормональною ланками і певна стабільність резервів САС. При опроміненні батьків у дозі 3,0 Гр у нащадків спостерігається гіпокатехолемія та гіпокатехолурія, перевага медіаторної ланки, ознаки виснаження резервів САС та зменшення пулу КА у тканинах.

7. У 1-місячних нащадків опромінених тварин із збільшенням дози опромінення батьків підвищується чутливість до радіаційного ураження, що знаходить своє відображення у летальності, скороченні тривалості життя загиблих тварин після опромінення їх у дозі 1,0 Гр. У тканинах опромінених щурят, народжених від опромінених тварин, найбільше послаблюється утворення КА, активується метаболізуючий фермент, зростають ознаки пригнічення функції центральної, гормональної та периферійної ланок, зниження пулу КА, виснаження САС.

8. У порівнянні з опроміненими нащадками інтактних тварин, у опромінених нащадків опромінених тварин із збільшенням дози опромінення батьків поступово знижується вміст адреналіну і норадреналіну у гіпоталамусі та наднирниках, адреналіну і дофаміну у крові та сечі. У наднирниках зростає активність МАО, а у гіпоталамусі та крові активація ферменту відбувається у опромінених нащадків тварин, опромінених у дозі 3,0 Гр. Зменшення концентрації амінокислот-попередників КА у тканинах супроводжується їх зростанням у крові та у сечі на фоні зниження вмісту аскорбінової кислоти.

Публікації автора:

  1. Мардашко О.О., Полонський О.П. Порівняльна характеристика порушень метаболізму катехоламінів після опромінення тварин різними дозами // Одеський медичний журнал.- 2002.- №4 (72).- С. 42-44. (Проведення експериментальних досліджень, оформлення статті, 80%).

  2. Мардашко О.О., Полонський О.П., Степанов Г.Ф. Радіорезистентність нащадків опромінених тварин // Вісник морської медицини.- 2002.- №2.- С. 67-70. (Проведення експериментальних досліджень, оформлення статті, 40%).

  3. Мардашко О.О., Полонський О.П. Стан симпато-адреналової системи у щуренят, народжених від опромінених тварин // Медична хімія.- 2002.-Т.4.- №4.- С.23-26. (Проведення експериментальних досліджень, оформлення статті, 80%).

  4. Полонський О.П., Степанов Г.Ф. Постпроменева модифікація метаболізму в експерименті // Фізіологічний журнал - 2000. - Т. 46.- № 2.- С. 124. (Проведення експериментальних досліджень, 50%).

  5. Мардашко О.О., Будаленко О.І., Шпак П.Б., Полонський О.П., Степанов Г.Ф. Ензиматична характеристика метаболізму у тканинах опромінених тварин // Український біохімічний журнал.- 2002.- Т. 74.- №4.- С. 208. (Проведення експериментальних досліджень, 20%).

  1. Полонський О.П., Степанов Г.Ф. Постпроменевий стан симпато-адреналової системи та метаболізму креатину у потомства опромінених тварин в експерименті // VІІІ конгрес СФУЛТ, Львів, 2000.: Тези доповідей.- Львів, Трускавець.- 2000.- С. 103. (Проведення експериментальних досліджень, оформлення тезової доповіді, 50%).

  2. Полонський О.П. Стан ензиматичних систем, що детермінують метаболізм катехоламінів у нащадків обох опромінених тварин в експерименті // Наукова конф. фізіологів України, присвячена 160-річчю Національного медичного університету, Київ, 2001.: Тези доповідей.- К.- 2001.- С. 104.

  3. Полонський О.П. Порівняльна характеристика вмісту катехоламінів (дофаміну, норадреналіну, адреналіну) у наднирниках і крові у новонароджених і статевозрілих тварин // Ювілейна підсумкова наукова конференція студентів і молодих учених,

присвячена 100-річчю ОДМУ, Одеса, 2000.: Тези дововідей.- Одеса.- 2000.- С. 123.

  1. Полонський О.П. Стан симпато-адреналової системи у нащадків опромінених тварин // Ювілейна підсумкова наукова конференція студентів і молодих учених, присвячена 10-річчю Незалежності України, Одеса, 2001.: Тези доповідей.- Одеса.- 2001.- С. 89.