В дисертації наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання, пов’язаного з мережевою організацією економічної інформації в управлінських структурах. Основні наукові та практичні результати виконаного дисертаційного дослідження полягають у наступному. 1. В результаті конструктивного аналізу наукових розробок і світового досвіду виявлено, що перехід країни до ринкової економіки супроводжується корінними змінами виробничих відносин у всіх сферах господарювання і інтеграцією її господарства у світову економіку. У той же час головними тенденціями розвитку світової економіки зараз простежуються – глобалізація і регіоналізація. Звідси, економічна політика нових держав повинна бути спрямована на виявлення переваг і негативних наслідків цих тенденцій і на врахування їх у своїх програмах. 2. Доведено, що всі розвинені країни визнають використання досягнень науки і техніки, інформатизацію економіки і суспільства та державне регулювання макроекономічних пропорцій головними факторами економічного зростання. Цим пріоритетним напрямкам розвитку економіки вони приділяють серйозну увагу на державному рівні. За оцінками міжнародних організацій, у розвинених країнах інвестиції тільки у сферу інформатизації складають 12-13% загальних витрат бюджету. Віддача ж сфери інформатизації досить істотна - у ряді держав вона складає 25-30% валового національного доходу. 3. Визначено, що починаючи з 2000 року в Україні утримується позитивна динаміка ВВП, промислового виробництва та грошових доходів населення. Реальне зростання ВВП за 2001 рік становило 9,1% Підґрунтям позитивних змін стала активна макроекономічна політика, проведення якісних структурних зрушень, впорядкування державних фінансів, покращання платіжної дисципліни в енергетичному секторі, прискорення ринкових реформ в аграрному секторі. Головним фактором зростання реального ВВП стало зростання внутрішнього та зовнішнього сукупного попиту. Про зростання внутрішнього споживання свідчить реальне зростання у 2001 р. грошових доходів населення на 9% та обороту роздрібної торгівлі - на 11,7%. Позитивним чинником економічного зростання у 2001 році була сприятлива зовнішньоекономічна кон'юнктура (зростання експорту товарів у 2000 році склало 18 ,5 % і у 2001 р. - 9,7%). 4. Зроблено висновок, що програмування національної економіки, як явище в системі державного регулювання, з’явилось у світовій практиці у зв'язку з необхідністю досягнення прийнятного для держави варіанта розвитку економіки. Головними завданнями програмування є підтримка економічної рівноваги, вплив на якісне перетворення економіки, стимулювання її розвитку. 5. Дослідження структури і складових розглядаємої проблеми показало, що для успішного реформування економіки України однією з важливих задач є моделювання макроекономічних показників. Розроблена автором аналого-мережева модель прогнозування макропоказників розвитку економіки України і її програмна реалізація є стандартними і можуть використовуватися для інших задач, де інформація і алгоритми її обробки будуть представлені відповідно вимогам аналого-мережевого способу побудови і функціонування інформаційних систем. Дана модель ґрунтується на методології прогнозування основних показників економічного і соціального розвитку на коротко- і середньостроковий період та методології національного рахівництва. В розробленій моделі передбачена можливість прогнозування показників на всіх стадіях економічного обороту: виробництва товарів і послуг галузями економіки і секторами, утворення первинних доходів, їх розподілу і перерозподілу, формування наявних доходів секторів економіки та їх використання на споживання і нагромадження. Прогнозна інформація для цих розрахунків надходить з сукупності балансів, призначених для обґрунтування вищевказаних показників за секторами економіки та їх взаємоузгодження. 6. Інструментом для визначення загального обсягу доходів населення, обсягу та структури платоспроможного попиту, а також обсягу і джерел витрат населення та заощаджень з 2002 року став баланс доходів і витрат населення. Розроблений автором баланс включений до блоку «Домашні господарства». На базі показників цього балансу визначаються співвідношення між доходами населення і роздрібним товарообігом, обсягами платних послуг і заощадженнями. Баланс грошових доходів і витрат населення як доповнення до системи національних рахунків узагальнює всі, в тому числі і грошові, доходи населення, одержані з різних джерел за відповідний період та напрями їх витрат. 7. Виявлено, що сучасні інформаційно-комунікаційні технології створюють реальні можливості впровадження високоефективних відносин між громадянами та урядом. Суспільство постійно намагається досягти прозорості в роботі уряду, враховувати думку громадян під час вироблення урядових рішень, забезпечити високий рівень відповідальності та справедливості і, найголовніше, надавати урядові послуги громадянам у максимально зручний спосіб. Електронний уряд, як віртуальний інформаційний простір взаємодії уряду та громадян, ґрунтується на синтезі інформаційно-комунікаційних технологій, нормативно-правовій та інформаційно-ресурсній базах. 8. Розроблені рекомендації, щодо впровадження цієї стратегії в Україні, в значній мірі будуть сприяти використанню управлінської інформації в глобальному інформаційному просторі. В роботі на прикладі основних макроекономічних показників показана можливість використання результатів функціонування моделі макроекономічного прогнозування для створення і реалізації проекту “Електронний уряд України”. Цим відкривається можливість радикально покращити консолідацію уряду та громадян щодо розв'язання найважливіших проблем сьогодення та формування прийнятної перспективи, суттєво прискорити процеси державотворення щодо формування відкритого суспільства. 9. Запропоновані в роботі моделі і система мають наступні основні переваги: відсутність (за винятком разових) витрат на розробку математичного забезпечення; можливість одержання необхідної інформації і будь-якого планового документа на даний момент часу функціонування системи; мінімальні витрати часу на функціонування системи внаслідок її роботи "на відхиленнях"; порівняно нескладне проектування та удосконалення системи; усунення розриву між працівниками органів управління і системою шляхом безпосереднього виконання ними функцій експлуатації системи; пристосованість до інформаційно-довідкового режиму роботи; пристосованість до функціонування системи в режимі телеобробки даних; пристосованість до роботи мережі розосереджених багаторівневих систем. | 