Мистецтвознавчий аналіз зібраного і систематизованого в дисертації матеріалу дозволяє констатувати наступні результати дослідження: 1. Народна меморіальна різьба в Галичині еволюціонувала в бік фігуративності, функціональної багатоплановості, посиленого авторського волевиявлення. 2. Інноваційні зміни, яких зазнало традиційне пам’ятникарство поряд з іншими видами декоративно-прикладного мистецтва, внаслідок соціальних зрушень у селянському середовищі, – увиразнення зображальних властивостей надгробка, розширення кола втілюваних сюжетів, апелювання до зразків професійної творчості, – характеризуються як внутрішньофольклорні явища, закономірні для сучасного культуротворчого процесу. 3. Фактологічний матеріал дає підстави твердити, що запровадження у народну меморіальну різьбу інноваційного взірця супроводжувалося поміркованістю і поступовою канонізацією нововведень. Це призводило до появи творів, позначених рисами художнього примітиву. Інноваційні характеристики в більшості надгробків співіснують із проявами образотворчого фольклору із притаманними йому прийомами і засобами досягнення декоративності. 4. Декоративні особливості творів кам’яної меморіальної різьби найочевидніші у підкресленій фронтальності надгробків, масштабній неоднорідності змодельованого в їх структурі простору, у дотриманні симетрії, чітко вираженій архітектонічності й силуетності статуй. Засади декоративності активно проступають у розмаїтті візерунчастих ритмів, рослинній орнаментиці, поліхромії та фактурно збагаченій поверхні надмогильних пам’ятників. 5. Кам’яні надгробки, виготовлені народними майстрами впродовж ХХ й на початку нинішнього століття, підтверджують життєздатність народного мистецтва, збереження його традиційних формотворчих засад при діалектичній взаємопов’язаності процесів регресу й регенерації. 6. В народному пам’ятникарстві Галичини кінця ХІХ – ХХ ст. тісно переплелися національна художня традиція, візантійський іконографічний канон і західноєвропейські мистецькі впливи. На меморіальних спорудах сільських та містечкових цвинтарів істотно позначилася ікономалярська традиція, помітна як у послідовному відтворенні в рельєфах і статуях типових для іконопису іконографічних схем, так і в структурних особливостях надгробків, уподібнених нерідко до вівтарних чи іконостасних конструкцій, процесійних ікон тощо. Іконописний взірець – запорука архаїзуючої у народному пам’ятникарстві тенденції, спрямованої на збереження східно-християнської іконографічної основи навіть там, де інноваційні впливи здійснювалися через західноєвропейські художньо-стильові системи. 7. Впливовість традиційної іконографії, як і світоглядні настанови майстрів та замовників, сповільнили проникнення в образну тканину народного надгробка манірно-сентиментальних або кітчевих рис, ймовірних у сфері меморіальної пластики, сутність якої не завжди визначається естетичними якостями пам’ятників. Натомість на основі згаданих чинників склався особливий образний лад народної скульптурної меморії, яка своєю епічною стриманістю нагадує античні надгробки періоду архаїки і ранньої класики, які, незважаючи на фігуративність, позбавлені надмірної чуттєвості чи особистісно-конкретного переживання, але наснажені споглядальністю, елегійністю, урочистою заспокоєністю. 8. Посилення ролі особистісного фактора в народній творчості на сучасному етапі активізувало прояви народного професіоналізму і в художньому каменеобробництві, збагаченому у ХХ ст. індивідуальними творчими здобутками таких колективних особистостей як Микола Саранчук, Андрій, Михайло та Ілля Папіжі, Василь Бідула, Захарій Дзиндра, Володимир Мамчур, Микола Верещинський. 9. Попри новаторські тенденції, характерні для прикладної галузі народної творчості новітньої доби, у надмогильних пам’ятниках з-під різця народних майстрів увиразнилися закладені в їх художньо-текстових структурах архаїчні універсалії, образи язичницької давнини, передовсім ті, які пов’язані із солярним та аграрним культами. Інноваційні процеси в народній культурі подекуди навіть сприяли активізації її внутрішніх резервів, зумовлюючи несподівану появу реліктових форм. Приклад творів народного пам’ятникарства із теренів Галичини доводить справедливість теоретичних положень про те, що художній примітив, як і фольклор, живиться глибинними витоками із обрядової сфери та космологічних уявлень, і навіть із ще більшою відвертістю, аніж первинний фольклорний пласт, демонструє міфопоетичне підгрунтя, виражене у архаїчних знаках, хтонічних образах, первісних композиційних схемах. 10. Традиційний український надгробок як складовий елемент системи християнського поховального обряду, при деякому послабленні первинної семантики, набув з часом функційної багатоплановості. В міру насичення творів меморіальної різьби фігуративними мотивами християнської іконографії та ускладнення їхньої композиційної структури, надмогильний пам’ятник виступив не лише знаком конфесійної приналежності, але й образним втіленням життєвих нормативів і вартостей християнина. 11. Історичним підгрунтям народного каменеобробництва в Галичині є міське ремесло минулих століть. Генетичний зв’язок осередків пам’ятникарського промислу із середньовічним цеховим ремісництвом засвідчений корпоративними засадами праці майстрів, консервативно збереженим знаряддям, особливостями професійної лексики. Для еволюціонування каменеобробництва в краї доволі продуктивною виявилася роль давньоруської мистецької традиції, позначеної здобутками у сфері білокам’яної архітектурної різьби. 12. Художньо-стильові особливості надмогильних пам’ятників Галичини свідчать про їх етнічну спорідненість із меморіальними об’єктами на всій території України, що дозволяє визнавати їх невід’ємною складовою національної художньої культури. Однак виразно виступають і локальні відмінності, помітні на рівні кожного пам’ятникарського осередку зокрема. Народний український надгробок формувався також під впливом мистецьких традицій інших етносів. У художній структурі вітчизняних цвинтарних хрестів прочитуються спільні для багатьох європейських народів композиційно-сюжетні та світоглядні матриці, походження яких виводиться нерідко з часів праіндоєвропейських аріїв. |
