У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та подано нове бачення вирішення наукової задачі – підвищення рівня соціально-економічного розвитку регіону на основі розробки механізмів забезпечення його фінансової спроможності, дієвість яких визначатиме збалансованість фінансових можливостей та потреб регіону, результативність використання фінансових ресурсів та стабільність фінансового забезпечення соціально-економічного розвитку регіону. У результаті дослідження зроблено такі висновки: 1. Доведено, що забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів у значній мірі залежить від рівня його фінансової спроможності. Обґрунтовано, що фінансову спроможність, як умову забезпечення соціально-економічного розвитку регіону, слід розглядати з трьох позицій – як збалансованість фінансових можливостей і потреб регіонального розвитку, як результативність використання регіональних фінансових ресурсів і як стабільність фінансового забезпечення регіонального розвитку, що дозволило виділити змістові характеристики фінансової спроможності соціально-економічного розвитку регіону – фінансову достатність регіону, фінансову дієздатність регіону та фінансову стійкість регіону. 2. Доведено, що для забезпечення соціально-економічного розвитку регіону наявні фінансові ресурси необхідно розглядати у сукупності з фінансовими резервами, котрі виявляються за певних умов їх використання. Це дозволило обґрунтувати сутність і складові фінансового потенціалу регіонального розвитку та здійснити класифікацію видів фінансової спроможності регіону залежно від суб’єктів фінансово-економічних відносин в регіоні, які формують фінансовий потенціал, виділивши: бюджетну спроможність регіону, фінансову спроможність суб’єктів господарювання регіону, фінансову спроможність населення регіону, фінансову спроможність фінансово-кредитних установ регіону, інвестиційну спроможність регіону, фінансову спроможність позабюджетних цільових фондів регіону. 3. Визначено зміст і значення механізму забезпечення фінансової спроможності соціально-економічного розвитку регіону, що характеризується сукупністю взаємовідносин з приводу формування, розподілу та використання фінансових ресурсів регіону та включає форми, методи, важелі та інструменти впливу на діяльність суб’єктів фінансово-економічних відносин регіону, спрямованих на досягнення його фінансової достатності, дієздатності та стійкості соціально-економічного розвитку. 4. Розроблено методологічний підхід до діагностики фінансової спроможності соціально-економічного розвитку регіону на основі застосування авторської методики, яка, на відміну від існуючих, дозволяє оцінювати фінансову спроможність за її змістовими характеристиками на рівні усіх суб’єктів фінансово-економічних відносин регіону, встановити зони фінансової неспроможності і спроможності розвитку регіону, визначити сильні і слабкі сторони регіонального розвитку, виявити явні та приховані резерви нарощення фінансової достатності, дієздатності та стійкості соціально-економічного розвитку регіону. 5. У результаті проведеної діагностики виявлено, що однією з негативних ознак соціально-економічного розвитку регіонів України є значна диференціація їх фінансового потенціалу. Згідно узагальнених результатів оцінки фінансової достатності розвитку регіонів, лише м. Київ характеризується високим її рівнем, Дніпропетровська, Одеська, Харківська, Запорізька області – низьким, а решта регіонів України – незадоволеністю першочергових потреб їх соціально-економічного розвитку, що зумовило необхідність застосування диференційованого підходу до розробки механізмів забезпечення фінансової спроможності соціально-економічного розвитку регіонів. 6. Встановлено, що однією із проблем соціально-економічного розвитку регіонів України є нерезультативне використання їх фінансових ресурсів, подолання чого вимагає стимулювання регіонів до підвищення такої ефективності на основі розробки механізмів забезпечення фінансової дієздатності. Лише у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Кіровоградсь-кій, Луганській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Черкаській, Чернігівській областях виявлено запас фінансової спроможності соціально-економічного розвитку, зумовлений високим рівнем фінансової дієздатності. 7. Виявлено значні диспропорції соціально-економічного розвитку регіонів України, зумовлені диференціацією рівнів самофінансування та самозабезпечення, отриманих відповідно до розроблених у роботі індикаторів фінансової стійкості. На основі проведеної оцінки фінансової стійкості соціально-економічного розвитку регіонів України за 2000-2006 роки в АРК, Вінницькій, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Полтавській, Сумській, Чернігівській областях та м. Севастополь наявні запаси фінансової стійкості, що є їх сильними сторонами соціально-економічного розвитку. 8. Встановлено, що підвищення фінансової спроможності соціально-економічного розвитку одних регіонів України при одночасному зменшенні інших є помітним фактором регіональної соціально-економічної диференціації і депресивності просторового розвитку країни. У роботі визначено, що фінансово спроможними у забезпеченні соціально-економічного розвитку є лише чотири регіони України – м. Київ, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька області, а решта регіонів характеризуються фінансовою неспроможністю, що зумовлює необхідність формування стратегічних орієнтирів її забезпечення. 9. Встановлено, що більшість регіонів України, володіючи недостатніми фінансовими ресурсами для задоволення потреб соціально-економічного розвитку, значна частина яких є залученими, неефективно їх використовують. Тому для регіонів України неефективне використання фінансових ресурсів стає основною проблемою забезпечення соціально-економічного розвитку. 10. На основі проведеної типології регіонів України згідно отриманих результатів діагностики їх фінансової спроможності соціально-економічного розвитку, у роботі обґрунтовано стратегічні орієнтири забезпечення фінансової спроможності розвитку регіонів країни, які орієнтуються на реалізацію внутрішніх явних та прихованих резервів-ресурсів і резервів-можливостей забезпечення соціально-економічного розвитку регіону. 11. У роботі розроблено інструментарій стимулювання соціально-економічного розвитку регіону на основі оптимізації оподаткування доходів громадян, що дозволить підвищити рівень життя населення та наростити бюджетний потенціал соціально-економічного розвитку регіону. 12. Розроблено концептуальні підходи до удосконалення регіонального менеджменту, що базуються на підвищенні рівнів фінансової дієздатності та стійкості соціально-економічного розвитку регіону шляхом оптимізації розподілу фінансових ресурсів між державним та місцевим бюджетами залежно від результативності їх використання на різних рівнях влади, що створить стимули до результативного використання бюджетних коштів та забезпечить підвищення рівня самофінансування задоволення регіонами потреб соціально-економічного розвитку. |
