1. Головною задачею управління основним капіталом підприємства є забезпечення максимальної відповідності технічного рівня виробництва вимогам ринку. Для її вирішення необхідно постійно аналізувати процеси морального і фізичного зносу виробничого устаткування; виявляти відповідність існуючих і необхідних параметрів стратегічного потенціалу підприємства; визначати потреби підприємства в забезпеченості його прогресивними засобами технологічного оснащення; розробляти цільові програми технічного переозброєння і реконструкції виробництва і забезпечувати їхнє виконання. 2. Управління капіталом базується на ідеї інтегрованого підходу, якому властива системна цілісність, що поєднує різнорідні складового процесу формування капіталу. Концепція управління капіталом відображає механізми, принципи, основні функції, методи і моделі. Основу формування власного капіталу складають фінансові механізми, на яких базується дивідендна, амортизаційна і емісійна політика і механізм управління операційним прибутком. Концепція базується на наступних методологічних принципах: системність, адаптивність, цілісність, оптимальність, надійність, гнучкість, ефективність, управляємість, координація, науковість. 3.При формуванні стратегії управління основними виробничими фондами підприємства необхідно визначити: - періодичність проведення переозброєння або реконструкції, обумов- леної темпами фізичного і морального зносу всіх ресурсів виробничої системи і темпами зміни зовнішніх умов виробництва; - можливі терміни початку і завершення робіт у кожнім циклі, що залежать від ресурсних обмежень; - необхідний обсяг засобів для різних варіантів стратегії відновлення; - оптимальний рівень конкурентноздатності підприємства з максима- льним ефектом. 4. Оснащеність основним капіталом підвищує продуктивність праці та конкурентоздатність продукції, забезпечує більш високий рівень доходу. Для переходу зі стану з мінімальною оснащеністю праці капіталом у стан з максимальною оснащеністю необхідно перебороти визначений розрив оснащеності праці капіталом за рахунок реалізації механізму раціонального фондоутворення. Якщо цей розрив не переборюється, то можливо відхід зі стану з низькою оснащеністю праці капіталом. Розрив може бути переборений шляхом зовнішніх позик і інвестицій. 5. Підвищення ефективності роботи підприємств на основі системного підходу до управління капіталом є актуальною проблемою. Одним із підходів тут є опис взаємозв'язків «основний капітал – ефективність роботи підприємства» з використанням гомеостатичного моделювання, що забезпечує життєздатність системи. Ефективне функціонування підприємства потребує періодичного оновлення виробничих ресурсів та вибору такої її стратегії, яка дозволила б здійснювати цей процес з максимальним ефектом у довгостроковому періоді. 6. Гомеостатична модель управління основним капіталом дає рекомен-дації із зміни параметрів виробничо-економічних факторів системи і впливу цих змін на незмінний фактор по наступним напрямкам: управління собівартістю товарної продукції; управління прибутком; управління середньосписочною чисельністю працюючих; управління основними виробничими фондами. 7. Механізми управління основним капіталом дозволяють виконати три базові мети, досягнення яких дозволяє одержати максимальний ефект від управління основними виробничими фондами: -мінімізація витрат на робочу силу і запасні частини; -мінімізація простоїв критично значимого для компанії устаткування; -мінімізація витрат на обслуговування некритичного або найменш критичного устаткування. 8. Адаптивно-сітуаційне управління основним капіталом дозволяє слідкувати за показниками ефективного його використання та у необхідних випадках приймати відповідні рішення. Сформована в пам'яті комп'ютера модель управління дозволяє передбачати наслідки прийняття тих або інших рішень та вибрати оптимальний варіант із припустимої множини рішень відповідно до заданого критерію управління на підставі формального опису конкретної ситуації, що виникла у виробничій системі. 9. Ефективність використання фондів визначається за допомогою системи узагальнюючих і часних показників: фондовіддача; фондоємкість, фондооснащенність, фондорентабельність, коефіцієнт відновлення капіталу, випуск продукції на одиницю устаткування, коефіцієнти екстенсивного, інтенсивного й інтегрального використання устаткування. 10.Економічний ефект від впровадження результатів дослідження склав 316 тис.грн. |