Анотація до роботи:

Яковенко Д.П. Механізми адаптації гомеокінезісу до впливу травми верхньої кінцівки в умовах блокади плечового сплетення (експериментально–клінічне дослідження).– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія.– Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2008.

Дисертація присвячена обґрунтуванню, дослідженню та впровадженню у клінічну практику оптимальних варіантів анестезіологічного забезпечення при наданні першої лікарської та кваліфікованої допомоги пацієнтам з ушкодженням верхньої кінцівки різного ступеня тяжкості.

В експериментальній частині роботи описані оригінальні методики викликання ноцицептивного болю, катетеризації ПС, верифікації провідникової анестезії; доведені переваги застосування ПАПС перед застосуванням опіатів, запропоновано об’єктивний критерій ноцицептивного болю у верхній кінцівці.

У клінічній частині роботи досліджені особливості гомекінезісу пацієнтів з ушкодженням верхньої кінцівки різного ступеня тяжкості при виконанні ПАПС в умовах травмпункту, ургентній та плановій травматологічній операційній. На основі епідеміологічних досліджень та вивчення клінічних, біохімічних, біоелектричних, психофізіологічних показників у пацієнтів з травмою верхньої кінцівки встановлено, що варіант ПАПС визначається тяжкістю травми верхньої кінцівки. У пацієнтів з легкою травмою верхньої кінцівки при наданні допомоги в умовах травмпункту доцільно використовувати провідникову анестезію ПС з лідокаїном в якості МА. У пацієнтів з легкою травмою верхньої кінцівки при наданні допомоги в умовах планової операційної доцільно використовувати провідникову анестезію ПС з бупівакаїном в якості МА. У пацієнтів з тяжкою травмою верхньої кінцівки при наданні допомоги в умовах ургентної та планової операційної доцільно використовувати катетеризацію ПС при виконанні ПАПС та застосовувати лідокаїн в якості МА. Доведено, що на адаптаційні можливості організму переважно впливають тяжкість травми; вік пацієнта; час, що минув після травми; рівень гемоглобіну; білка загального; метаболічна складова кислотно–лужного стану крові. На відчуття болю переважно впливають час, що минув після травми; вік пацієнта; рівень білірубіну загального. Візуальна аналогова шкала болю та модифікований вербально-кольоровий метод корелюють з адаптаційними можливостями організму лише при легких травмах. Для прогнозування адаптаційних можливостей організму і суб’єктивних відчуттів пацієнта доцільно використовувати лінійні рівняння регресії, інформативними показниками яких є парціальний тиск вуглекислого газу крові, рівень глюкози крові, рівень тромбоцитів, рівень лейкоцитів, рівень гемоглобіну, рівень білірубіну загального, вік пацієнта, рівень лактату у крові.

У дисертаційній роботі наведено клініко-експериментальне обґрунтування нового підходу до вирішення актуальної наукової проблеми – вибору варіанта ПАПС і оцінки її ефективності при травмах верхньої кінцівки в залежності від тяжкості травми і місця надання медичної допомоги.

1. Моделлю ноцицептивного болю у верхній кінцівці в експерименті на собаках була механічна травма стерильною сталевою "англійською" булавкою. В якості об’єктивного критерію ноцицептивного болю у верхній кінцівці використовувалась поява метамієлоцитів у периферійній крові. Для об’єктивізації стану ПАПС в експерименті та клінічній практиці використовувалась оцінка градієнту температури шкіри дистальної частини анестезованої кінцівки за допомогою градуйованої термографічної плівки.

2. При експериментальній травмі верхньої кінцівки застосування ПАПС, на відміну від аналгезії опіатами, не призводило до пригнічення аеробного гліколізу та до гемоконцентрації. У групі з використанням трамадолу рівні лактату та гематокриту виявились вище на 104,8 % та 13,6 % відповідно, порівняно з групою, де виконувалась ПАПС.

3. Епідеміологічні дослідження за 2003-2007 рр. щодо застосування ПАПС у комунальному закладі "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова" показали, що існує тенденція відмови від застосування поєднаної багатокомпонентної анестезії при планових операціях на верхній кінцівці; здійснюється перехід до ПАПС як моноанестезії з седацією за бажанням пацієнта.

4. При комплексному вивченні клінічних, біохімічних, біоелектричних, психофізіологічних показників у пацієнтів із травмою верхньої кінцівки при надходженні у стаціонар встановлена частка пацієнтів зі зниженням протромбінового індексу (89,8%), pO₂ (52,5%), SB (18,6%); підвищенням пірувату (64,4%), лактат-піруватного відношення (45,8%), кількості балів за ВАШБ (70,0%). Для групи "легка травма в умовах травмпункту" характерними були лімфопенія (20,3%), гіперглікемія (33,9%), зниження SvO₂ (32,2%), зменшення ЕНЯ БЕ (62,7%). Для групи "легка травма в умовах планової операційної" характерним було зниження SvO₂ (32,2%). Для групи "важка травма" характерними були тромбоцитоз (27,1%), лейкоцитоз (22,0%).

5. У пацієнтів з легкою травмою верхньої кінцівки при застосуванні ПАПС в умовах травмпункту психофізіологічний стан порівняно з етапом госпіталізації мав позитивну динаміку: зменшувалось відчуття болю (на 72,3 %, до 0,9±0,4 балів по ВАШБ). Знизилась кількість тромбоцитів (на 12,8 %), значення протромбінового індексу (на 7,9 %); підвищився рівень білірубіну загального (на 15,9 %). Тканинний метаболізм не виходив за межі фізіологічних коливань; ЕНЯ БЕ зменшилась (на 9,0 %).

6. У пацієнтів з легкою травмою верхньої кінцівки при використанні ПАПС в умовах планової операційної, незважаючи на збільшення балів за ВАШБ на 63,6% на 2 етапі і на 163,6% на 3 етапі, абсолютна сила болю склала 1,8±0,4 бали та 2,9±0,6 балів відповідно. Зміни кольорів вибору та відмови не виявили достовірних змін. На 2 етапі вміст протеїну С збільшився на 8,6%, а концентрація білка загального, альбуміну, ВЕ зменшилась на 9,3%, 9,0, 141,3%, відповідно. Була відсутня суттєва динаміка адаптаційних можливостей організму.

7. У пацієнтів з важкою травмою верхньої кінцівки встановлено, що застосування ПАПС в умовах ургентної та планової травматологічної операційної проходило на фоні значних, у порівнянні з іншими групами, метаболічних порушень: на травматичному етапі операції у пацієнтів спостерігався метаболічний ацидоз, компенсований респіраторним алкалозом. У пацієнтів зростали ознаки помірної крововтрати, зменшувалась кількість тромбоцитів, з’являлась тенденція до лімфопенії, зростала швидкість зсідання еритроцитів. З’являлась схильність до гіпокоагуляції. Зміни ЕНЯ БЕ свідчили про зменшення адаптаційних можливостей організму, що є помітними починаючи з травматичного етапу операції: біоелектричний показник зменшувався на 2 етапі на 14,9 %, на 3 етапі – на 19,8 %, порівняно з 1 етапом. У першу післяопераційну добу відчуття болю у пацієнтів зростало навіть порівняно з травматичним етапом операції: кількість балів за ВАШБ на 2 етапі зменшувалась на 4,8 %, а на 3 етапі збільшувалась на 61,9 %, порівняно з 1 етапом, і склала 2,0±0,3 та 3,4±0,5 балів відповідно.

8. Варіант ПАПС визначався тяжкістю травми верхньої кінцівки. У пацієнтів з легкою травмою верхньої кінцівки при наданні допомоги в умовах травмпункту доцільно використовувати ПАПС з лідокаїном в якості МА. У пацієнтів з легкою травмою верхньої кінцівки при наданні допомоги в умовах планової операційної доцільно використовувати ПАПС з бупівакаїном в якості МА. У пацієнтів з тяжкою травмою верхньої кінцівки при наданні допомоги в умовах ургентної та планової операційної доцільно використовувати катетеризацію ПС при виконанні ПАПС та застосовувати лідокаїн в якості МА.

9. Кореляційний аналіз, який було проведено за допомогою матриць парної кореляції, дозволив з множини факторів, що досліджуються, виділити найбільш значимі. Так, на адаптаційні можливості організму переважно впливали тяжкість травми, вік пацієнта (r = -0,83); час, що минув після травми (r = -0,30); рівень гемоглобіну (r = +0,42), загального білка (r = +0,42), ВЕ (r = +0,52). На відчуття болю переважно впливали час, що минув після травми (r = +0,39); вік пацієнта (r = +0,56); рівень білірубіну загального (r = -0,45). ВАШБ та модифікований вербально-кольоровий метод корелювали з адаптаційними можливостями організму лише при легких травмах.

10. Для прогнозування адаптаційних можливостей організму і суб’єктивних відчуттів пацієнта з травмою верхньої кінцівки в умовах ПАПС використовувалися лінійні рівняння регресії, інформативними показниками яких були парціальний тиск вуглекислого газу крові, рівень глюкози крові, рівень тромбоцитів, рівень лейкоцитів, рівень білірубіну загального, вік пацієнта. Фізіологічні значення показників ВАШБ і ЕНЯ БЕ, що отримані без їх прямого вимірювання, а лише за обчисленням, свідчать про гомеокінезіс-забезпечувальний ефект ПАПС.

Публікації автора:

1. Литвин Ю.П. Аналіз надання медичної допомоги при нещасних випадках бригадами станцій швидкої медичної допомоги у місті Дніпропетровську / Ю.П. Литвин, Д.П. Яковенко // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.– Київ, 2000.–С.43–47.

Здобувачем особисто проведено статистична обробка та узагальнення матеріалів, підготовлено статтю до друку.

2. Литвин Ю.П. Современные перспективы использования проводниковой анестезии в медицине катастроф / Ю.П. Литвин, Д.П. Яковенко, Н.М. Карапейчик // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. – 2001.– Т. 2, № 2.– С. 93–96.

Здобувачем особисто проведено інформаційний пошук, узагальнення матеріалу, підготовлено статтю до друку.

3. Литвин Ю.П. Провідникова анестезія в сучасній практиці (огляд літератури) / Ю.П. Литвин, Д.П. Яковенко, А.Г. Кушніренко // Військова медицина України.– 2002.– Т. 2, № 2.– С.48–57.

Здобувачем особисто проведено інформаційний пошук, узагальнення матеріалу, підготовлено статтю до друку.

4. Оснач С.А. Катетеризация плечевого сплетения у собаки / С.А. Оснач, Д.П. Яковенко // Зб. тезів ІІІ міжнародної конференції студентів та молодих вчених “Медицина–Здоров’я ХХІ століття.– Дніпропетровськ, 2002.–С.197.

Здобувачем особисто запропонована методика катетеризації ПС, проведено експеримент, підготовлено статтю до друку.

5. Литвин Ю.П. Методология проводниковой анестезии у подопытного животного / Ю.П. Литвин, Л.А. Мальцева, Д.П. Яковенко // Достижения и перспективы современной анестезиологии и интенсивной терапии: Тез. докл. Науч.-практ. конф.–Днепропетровск: АРТ–ПРЕСС, 2003.– С.80.

Здобувачем особисто запропонована методика пролонгованої ПАПС в експерименті, підготовлено статтю до друку.

6. Мальцева Л.А. Проводниковая анестезия в эксперименте / Л.А. Мальцева, Ю.П. Литвин, Д.П. Яковенко // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.– 2003.–№ 2(Д).– С.27–29.

Здобувачем особисто встановлені показання до експерименту, запропонована відпрацьована методологія, підготовлено статтю до друку.

7. Мальцева Л.О. Експериментальні моделі болю / Л.О. Мальцева, Ю.П. Литвин, Д.П. Яковенко // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва.– 2003.– Т. 4, № 4.– С.5–8.

Здобувачем особисто здійснено інформаційний пошук, проведена його літературна обробка, запропоновано модель болю в експерименті, підготовлено статтю до друку.

8. Яковенко Д.П. Експериментальна катетеризація плечового сплетення оригінальним катетером / Д.П. Яковенко // Медичні перспективи.– 2003.–Том VIII, № 1.– С.47–48.

9. Мальцева Л.О. Ефективність провідникової анестезії в експерименті / Л.О. Мальцева, Ю.П. Литвин, Д.П. Яковенко // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.– 2004.– № 2(Д).– С.162–164.

Здобувачем особисто проведено клініко–лабораторне обстеження експериментальних тварин, статистична обробка отриманих результатів, підготовлено статтю до друку.

10. Мальцева Л.А. Ноцицептивний біль та пролонгована провідникова анестезія плечового сплетення в експерименті. Методичні рекомендації / Л.А. Мальцева, Д.П. Яковенко.– Дніпропетровськ, 2005.– 25 с.

Здобувачем особисто проведена літературна обробка тексту, підготовка матеріалів для друку.

11. Яковенко Д.П. Критерії ноцицептивного болю при експериментальній травмі верхньої кінцівки / Д.П. Яковенко, Л.О. Мальцева // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.– 2006.– № 1(Д).– С. 102.

Здобувачем особисто встановлено критерій ноцицептивного болю в експерименті, підготовлено статтю до друку.

12. Мальцева Л.А. Достоверность различных методов оценки боли при операционной травме верхней конечности / Л.А. Мальцева, Д.П. Яковенко // Новости анестезиологии и реаниматологии.– 2007.– № 3.– С. 46–47.

Здобувачем особисто проведено обстеження пацієнтів, статистична обробка та узагальнення результатів, підготовлено статтю до друку.

13. Яковенко Д.П. Засоби оцінки больового синдрому та ефективності провідникової анестезії плечового сплетення при травматичних операціях на верхній кінцівці / Д.П. Яковенко, Л.О. Мальцева // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.– 2007.– № 3(Д).– С. 197–198.

Здобувачем особисто проведено обстеження пацієнтів, статистична обробка та узагальнення результатів, підготовлено статтю до друку.

Патенти, авторські свідоцтва

1. Декл.пат. 9708 Україна, UA, МПК А61В5/00. Спосіб верифікації провідникової анестезії на догоспітальному етапі надання медичної допомоги / Д.П. Яковенко, Л.О. Мальцева, Л.В. Новицька-Усенко (Україна).– № u 2005 02370; заявл. 16.03.2005; опубл. 17.10. 2005, Бюл. № 10.

2. Декл.пат. 10223 Україна, UA, МПК А61М25/01, 25/02. Пристрій для забезпечення пролонгованої провідникової анестезії плечового сплетення / Л.О. Мальцева, Л.В. Новицька-Усенко, Д.П. Яковенко (Україна).– № u 2005 02374; заявл. 16.03.2005; опубл. 15.11.2005, Бюл. № 11.