У дисертаційній роботі наведено розв’язання актуального наукового завдання, що полягає в розробці механізму забезпечення ефективності діяльності державних службовців, який дозволяє досягти високого рівня емерджентності державної служби як системи. Отримані в процесі дослідження результати свідчать про досягнення визначеної мети, вирішення поставлених завдань, підтверджують гіпотезу та дають змогу зробити узагальнюючі висновки. 1. Як концептуальний апарат, сформований для аналізу діяльності державного службовця, визначено набір ідей і понять загальної теорії систем, державного управління, менеджменту, соціології, психології, з урахуванням холістичної парадигми наукового бачення світу. 2. На основі розгляду державної служби, яка через державних службовців реалізує функцію узгодження цілей правлячої політичної еліти і суспільства, визначено, що ефективність державної служби визначається трьома аспектами: 1) соціальною ефективністю діяльності, що передбачає забезпечення реалізації цілей суспільства; 2) класичною ефективністю діяльності в рамках організації, що визначається ефективною реалізацією цілей і задач в рамках лінійного підпорядкування та може бути представленою як кількість та якість надання послуг (чи прийняття управлінських рішень) за певний період часу; 3) ефективністю взаємодії суспільства і політичної еліти, яка визначається. необхідністю узгодження цілей суспільства і політичної еліти в процесі виконання державним службовцем своїх обов’язків. 3. У межах дослідження було запропоновано використання системи конденсованого досвіду С. Грофа з метою пошуку характеристик особистості такого державного службовця, який функціонує ефективно. Доведено, що характеристики впливу індивіда на властивість цілісності системи в ситуації значущого вибору визначаються, в першу чергу, підсвідомою складовою його психіки, що треба враховувати в процесі набору, добору державних службовців. 4. У процесі формування моделі К-D-N, що забезпечує ефективність діяльності державних службовців було визначено наступне. Уявлення про суспільство як про систему комунікацій між індивідами дає можливість визначення відносності характеристик взаємодії індивіда (державного службовця) із середовищем. Поняття відносності припускає наявність ймовірності в процесі встановлення взаємодій, що підтримують або знижують рівень цілісності соціальної системи (державної служби, суспільства в цілому). Індивід знаходиться одночасно в множинних комунікаціях з різними соціальними спільнотами, тому характер його соціальних комунікацій є величиною відносною, порівняно з різними цілями і цінностями певних соціальних спільнот. Доведено, що рівень емерджентності в соціальній системі – величина не постійна і залежить як від тісноти зв’язків між елементами, так і від характеру цих зв’язків. Для соціальних систем позитивна емерджентність (або високий рівень емерджентності) досягається при виконанні таких умов: наявність єдиних цілей суб’єктів, єдиних цінностей, норм і правил поведінки, а також спільної дії. На підставі аналізу індивідуального цілепокладання державних службовців, яке забезпечує цілісність державної служби, визначено об’єктивний та суб’єктивний аспекти. Об’єктивний аспект полягає в такому устрої державної служби, який повинен забезпечувати державним службовцям можливість задоволення власних потреб (згідно з моделлю А. Маслоу). При виконанні цієї необхідної умови виникає достатня умова, що полягає в особистій, суб’єктивній мотивації державного службовця. Забезпечення цілісності державної служби як системи в процесі її функціонування можливе: за рахунок дослідження системи мотивації державних службовців і приведення державної служби у відповідність до нових умов; за рахунок саморефлексії державних службовців, тобто регулярної перевірки відповідності своїх особистих цілей цілям державної служби і цілям суспільства. 5. З метою урахування дуального статусу соціального суб’єкта, державний службовець в межах цього дослідження умовно представлений хвильовою функцією, що одночасно містить його якості як біологічного об'єкта і як соціального суб'єкта. Основною функцією державного службовця є ретрансляція управлінського впливу від правлячої політичної еліти до членів суспільства, а також трансляція зворотного зв’язку. Управлінський вплив представлений у вигляді інформації і алгоритмів дії. Застосування квантової психології до діяльності державного службовця дозволяє виявити його прихильність до організації на основі розподілу коефіцієнтів хвильової функції між доступними державному службовцю соціальними спільнотами й системами. Аналіз зміни цієї прихильності в динаміці дозволяє коригувати рівень відповідності цілей державного службовця і державної служби. 6. На основі викладених вище результатів для забезпечення цілісності державної служби як системи запропоновано модель К-D-N, яка являє собою аналіз абсолютного і відносного конструктивного, деструктивного, нейтрального потенціалів особистості державного службовця і дозволяє оцінити його вплив на рівень емерджентності організації. Модель К-D-N надана в статичному і динамічному аспектах. Статичний аспект забезпечує набір, добір і розстановку кадрів, які реалізуються на базі параметрів особистості і визначенні сутнісних характеристик державної служби, її ситуативних цілей і задач. Динамічний аспект моделі визначає параметри мотивації, навчання і ротації кадрів. Він реалізується в організації системи моніторингу потреб індивіда і рівня його рефлексії. 7. Розроблена професіограма державних службовців, яка відображує не тільки професійні знання і уміння кандидата, але й психограму, метою якої є виявлення цілей і цінностей особистості, а також їх відповідності цілям державної служби як системи. Психограма державного службовця в межах пропонованої моделі містить декілька основних складових: метапрограмний профіль державного службовця, параметр «альтруїзм-егоїзм» відносно суспільства, тип інформаційного метаболізму індивіда. У сукупності ці характеристики після їх оцінки дають можливість визначити типи впливу державного службовця на державну службу: деструктивний, конструктивний, нейтральний. Після обіймання посади, згідно з положеннями квантової психології Р.А. Уілсона, доцільно робити моніторинг сили вияву потенціалу особистості, яка оцінюється на основі відповідності цілей організації та індивідуальних цілей і цінностей особистості. Цей показник дає можливість розрахувати характеристики впливу державного службовця на рівень емерджентності державної служби (показник K-D-N моделі) і вжити необхідних заходів щодо його ефективності. Використання психограми в наборі, доборі, розстановки кадрів і подальшому моніторингу їх стану забезпечить емерджентність державної служби як системи. Запропонований у роботі механізм дає можливість забезпечити: ефективність діяльності державних службовців на основі управління параметром емерджентності державної служби як системи; добір державних службовців, що відповідають умові узгодженості їх цілей і цінностей з цілями і цінностями державної служби; моніторинг K-D-N потенціалів державних службовців в процесі виконання ними службових обов’язків. Запропонувати ці результати можна для впровадження у роботу відділів кадрів державної служби України, а також для використання в процесі управління ефективністю діяльності державних службовців. |