У дисертації наведено розв’язання науково-практичної задачі – розробки механізму впливу малого бізнесу на економічне зростання та визначення напрямків активізації діяльності малого бізнесу як джерела зростання економіки України. Проведене дослідження дозволяє зробити такі основні висновки і пропозиції теоретичного та науково-практичного спрямування: На основі порівняльного аналізу існуючих наукових концепцій підприємництво як вид господарської діяльності визначено інноваційною та ризиковою складовою бізнесу; а малий бізнес – складовою бізнесу за масштабом діяльності, який, набуваючи рис інноваційності, перетинається із сферою підприємництва та формує мале підприємництво. В свою чергу, конкретизовано визначення малого бізнесу як специфічної, самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, суб’єктами якої є малі підприємства та підприємці–фізичні особи. Узагальнення досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених створило основу для класифікації типів малого бізнесу за наступними ознаками: стадія суспільного розвитку; економічна система; ступінь незалежності від великого бізнесу; модель розвитку малих підприємств; характер мотивів, за якими підприємці відкривають малий бізнес; участь в інноваціях; форма пристосованості до навколишнього середовища, в тому числі в умовах недосконалого інституційного середовища. Це дало можливість віднести малий бізнес України до типу, притаманного ринковій економіці на індустріальній стадії, що переживає етап посткомуністичної трансформації, і який характеризується простим відтворенням існуючих масштабів діяльності, традиційністю та екстенсивністю у пристосуванні до недосконалого інституційного середовища. Результати проведеного аналізу дозволили визначити декілька підходів до розкриття взаємозв’язку малого бізнесу та економічного зростання в економічній науці. Перший підхід – відображення особливостей становлення сектору малого бізнесу, концентрація на пошуку джерел багатства країни у сфері торгівлі, сільського господарства. Другий підхід – надання теоретичної оцінки підприємницької функції, визначення необхідних моральних якостей підприємця, важливості поділу праці, технічного прогресу в ході промислового перевороту. Третій підхід – визначення функцій дрібної власності, а також акцентування уваги на ролі держави у подоланні негативних наслідків існування великого виробництва в умовах концентрації капіталів та укрупнення виробництва у 18–початку 19 ст. Четвертий підхід – обґрунтування ролі знання, організації, нововведень як чинників економічного розвитку, протиставлення переваг та недоліків великого та малого бізнесу з урахуванням тенденцій створення нового індустріального суспільства в 20 ст. П’ятий підхід – обґрунтування напрямків подолання суперечності між великим та малим бізнесом, інституціональна концепція природи фірми, відображення етапу впровадження антитрестівського законодавства, проведення приватизації в економіці кінця 20 ст.
Особливістю досліджень вітчизняних науковців є неоднозначність та невирішеність питання розкриття взаємозв’язку малого бізнесу та економічного зростання в Україні. Одні науковці наполягають на активній ролі цього сектору в економіці України. Інші дослідники, критикуючи концепцію перебільшення ролі малого підприємництва та його протиставлення великому бізнесу, не визнають розвиток малого бізнесу дієвим чинником економічного зростання країни на сучасному етапі. Відсутність єдиного наукового підходу, а також незадовільний стан малого бізнесу та незначний вплив цього сектору на економіку України обумовили потребу обґрунтування механізму впливу малого бізнесу на економічне зростання, який дозволяє встановити суб’єкти, об’єкти, напрямки впливу малого бізнесу на економічне зростання, інструментарій оцінки їхнього взаємозв’язку, мету, фактори та заходи покращення функціонування цього механізму. Реалізація механізму відбувається через функції малого бізнесу відповідно до виробничого, витратного та доходного методів виміру ВВП і забезпечує прискорення та інтенсивність економічного зростання країни за рахунок розвитку малого бізнесу Ринкова трансформація України з-за революційності здійснюваних реформ відноситься до інверсійного типу формування ринкової економіки. Ресурсом інверсійних перетворень в Україні стала переважно екзогенна експортноорієнтована модель економічного зростання, заснована на “економіці інсайдерів”. Основним напрямком вдосконалення процесу зростання економіки України повинно стати формування ендогенної моделі економічного зростання, одним з необхідних факторів становлення якої є підприємництво.
Оцінка функціонування механізму впливу малого бізнесу на економічне зростання в Україні надає змогу зробити висновок про те, що в сучасних економічних умовах сектор малого бізнесу так і не став дієвим чинником зростання економіки країни. Незважаючи на досягнення Україною рівня розвинутих країн за кількістю суб’єктів малого бізнесу на 1 тис. населення – 49,6 одиниць, частка їхнього обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) в загальній реалізації підприємств України сягає лише 11%. Малий бізнес поки що не став інструментом подолання диспропорцій в економіці України, оскільки 60,2% обсягу реалізованої продукції суб’єктів вітчизняного малого підприємництва та 67,2% їхньої кількості сконцентровано в торгівлі.
Забезпечуючи 19% зайнятості, малий бізнес має незначний вплив на доходи населення. Близько 20% складають малі підприємства в загальному обсязі капітальних інвестицій суб’єктів підприємництва України; частка малого бізнесу в експорті країни складає лише 3-4%. Вперше, починаючи з 2000 р., отримавши в 2006 р. позитивний фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, малі підприємства забезпечили лише 0,3% від загальної величини фінансового результату всіх підприємств України. Основні напрямки активізації діяльності малого бізнесу для забезпечення прискорення та інтенсивності економічного зростання України визначені за терміном їх реалізації:
негайного вирішення потребує: узгодження критеріїв мікро, малих, середніх, великих підприємств, формату статистичної звітності зі стандартами ЄС; забезпечення системи моніторингу стану суб’єктів малого бізнесу; активізація створення нових малих підприємств; підвищення ефективності малого бізнесу в найближчій перспективі можливо забезпечити через: налагодження діалогу із суб’єктами малого бізнесу як із соціальними партнерами, в тому числі через систему лобіювання інтересів сектору; розвиток системи освіти з урахуванням потреб ринку праці та необхідності галузевої переорієнтації суб’єктів малого бізнесу України; вдосконалення регіональних та галузевих програм підтримки малого бізнесу; розробка рейтингу пріоритетних регіонів та галузей, де функціонують суб’єкти малого підприємництва; збільшення частки малого бізнесу в експорті країни, та в стратегічному плані завдяки: кооперації між великими та малими підприємствами, подальшому розвитку пільгової системи оподаткування, що сприятиме стимулюванню інвестицій та інновацій в секторі малого бізнесу. |