Проведене дослідження дозволило запропонувати нове вирішення наукового завдання щодо теоретичного обґрунтування та оновлення механізму вдосконалення управління розвитком місцевого господарства шляхом впровадження додаткових елементів управління у діяльність органів місцевого самоврядування. Отримані результати дають підставу для наступних узагальнень, висновків і пропозицій, які мають певне теоретичне та практичне значення для подальшого розвитку місцевого самоврядування: 1. Підвищення ролі органів місцевого самоврядування у вирішенні питань забезпечення життєдіяльності територіальних громад потребує постійного удосконалення управління функціонуванням і розвитком місцевого господарства як системою, що складається з певної множини взаємопов’язаних елементів: суб’єктів господарювання різних форм власності, їх взаємовідносин і зовнішніх зв’язків, інфраструктури забезпечення життєдіяльності. 2. З’ясування взаємозв’язку категорій “механізм управління”, “удосконалення механізму управління” та “механізм удосконалення управління” поглиблює зміст теорії державного управління, що дозволяє визначити реальні заходи щодо оптимізації управління розвитком місцевого господарства. 3. Потреби територіальної громади є відмінними для різних верств населення з неоднаковою мотивацією щодо попиту на послуги. Тому діяльність органів місцевого самоврядування з надання відповідних послуг має враховувати ієрархію потреб територіальної громади: базові потреби у послугах, потреби безпеки та захисту, потреби у комфортному середовищі, потреби у здійсненні демократії суспільного життя, потреби розвитку. 4. Підвищення якості послуг, що надаються споживачам суб’єктами комунального господарства, зумовлює розвиток підприємництва у цій галузі на засадах конкуренції, про що свідчить досвід розвинених європейських країн. 5. Організаційно-правове забезпечення функціонування місцевого господарства потребує подальшого вдосконалення, оскільки його суб’єкти репрезентують різні форми власності: комунальну, державну, колективну, приватну. У зв’язку з цим органи місцевого самоврядування мають управляти не лише комунальною власністю, а й регулювати діяльність суб’єктів господарювання інших форм власності у межах, визначених законодавством. 6. Неоднорідність структурних елементів місцевого господарства обумовлює необхідність застосування органами місцевого самоврядування різних форм управлінського впливу з метою якнайповнішого задоволення потреб громади. З науково обґрунтованою схемою формування механізму управління розвитком місцевого господарства мають кореспондуватися ситуаційні прийоми прийняття дієвих управлінських рішень. 7. Політичне управління місцевим господарством доцільно забезпечувати шляхом розробки концепції місцевої політики, яка б включала визначені місцевою радою головну мету та основні напрями розвитку територіальної громади, пріоритетні цілі та конкретні задачі, ресурси щодо їх реалізації. 8. Врегулювання правових відносин у сфері комунальної власності потребує удосконалення законодавчих актів, зокрема Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України „Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обмеження”, Тимчасового положення про порядок його реалізації. При внесенні змін і доповнень до чинної нормативно-правової бази управління комунальною власністю варто використовувати системний підхід, що органічно поєднує централізацію та децентралізацію управління: на центральному рівні визначати загальні підходи (концепцію), стратегічні напрями розвитку, базові принципи і правила, а на місцевому рівні – встановлювати конкретний порядок їх здійснення, розробляти відповідні методики, положення. 9. Організаційна структура управління місцевим господарством потребує доповнення новими утвореннями: Фондом комунального майна та Координаційною радою з питань функціонування місцевого господарства з визначенням їх функцій і завдань. Діяльність цих структур має на меті підвищення ефективності управління місцевим господарством за рахунок раціоналізації функцій, завдань і повноважень щодо забезпечення гнучкості управління. 10. Забезпечення сталого розвитку місцевого господарства потребує оновлення комплексного механізму управління, спрямованого на підвищення ефективності управлінської діяльності органів місцевого самоврядування на засадах синхронізації їх зусиль. Для розрахунку і визначення порядку використання плати за оренду майна територіальної громади доцільно використовувати нові методи, які відрізняються від існуючих єдиним механізмом справляння плати за оренду цілісних майнових комплексів підприємств, установ – суб’єктів права комунальної власності територіальної громади, а також застосуванням зональних коефіцієнтів при розрахунку орендних ставок, що дозволяє покращити використання комунального майна та значно збільшити надходження коштів до місцевого бюджету. Реалізація органами місцевого самоврядування наукових положень, висновків і рекомендацій дисертаційного дослідження сприятиме підвищенню ефективності управління місцевим господарством, повнішому задоволенню потреб населення з урахуванням інтересів усіх членів територіальної громади. | 