1. У теоретичному плані сформульовані висновки: в наукових дослідженнях вітчизняних і зарубіжних вчених немає єдиного тлумачення понять процесу управління, управлінського циклу, фінансових ресурсів та фінансових потоків. У зв’язку з цим визначено власну позицію щодо вищевказаних понять; встановлено, що структура і функції процесу управління характеризуються послідовністю і циклічністю етапів, тобто простежується наявність тісного взаємозв’язку між ними, кожен з яких є доповнюючим і невід’ємним елементом здійснення ефективного процесу управління. в ході здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства виділено важливість процесу управління фінансовими ресурсами. Вирішення питань фінансового забезпечення є одним із перших завдань реалізації поставлених цілей та мети. 2. Розглянуті теоретичні підходи до поняття фінансових ресурсів не розкривають повністю їх суть з точки зору об’єктів і джерел формування. Автором запропоновано уточнене визначення фінансових ресурсів – це наявні у підприємства накопичення і доходи, власні і запозичені фонди нагромадження, що створюються у процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту у вигляді джерел їх формування та складу і розміщення, які мають характер цільового призначення та результативності (одержання економічних вигод) у майбутньому. 3. Досліджено суть та природу формування фінансових потоків, що виникають у ході здійснення процесу управління фінансовими ресурсами, а також розглянуто оцінку діючої системи та облікові аспекти їх відображення з метою збереження фінансової стійкості та стабільності фінансово-майнового стану підприємства. 4. Для вирішення основних питань фінансового менеджменту на рівні сучасного підприємства в умовах становлення ринку запропоновано схему поетапного процесу управління фінансовими ресурсами, а саме в аспекті: системного та комплексного підходу проведення аналізу фінансового стану підприємства в розрізі етапів його проведення з метою повноти охоплення всіх важливих складових, вибору адаптивної системи аналітичних показників та узагальнених оцінок; вибору та застосуванні адекватних методів прогнозування шляхом побудови необхідних моделей і визначення прогнозних розрахунків у контексті поставлених цілей та завдань. 5. Встановлено, що в умовах перехідного періоду, коли система галузевого планування втратила своє значення і повністю зруйнована, на більшості підприємств не приділяється уваги фінансовому плануванню, а планові розрахунки мають миттєвий характер. Увага до складання фінансових планів на підприємствах дещо послабла через нестабільність фінансової системи, взаємні неплатежі та значний податковий тягар. Разом з тим, відмова від фінансового планування рівнозначна відмові від розробки засобів фінансового забезпечення розвитку підприємства. У зв’язку з цим акцентовано увагу на управління фінансовими ресурсами підприємства на основі прогнозування бухгалтерського балансу як основного документа фінансової звітності. 6. Проведений аналіз літературних джерел підтвердив наявність уже існуючих методів прогнозування бухгалтерського балансу, метою яких є вирішення основних питань фінансового менеджменту на рівні сучасного підприємства. Враховуючи специфіку і властивості існуючих методів, в дослідженні запропоновано нові підходи щодо прогнозування балансової інформації в аспекті розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів підприємства. 7. Сформовано методику та проведено аналіз фінансового стану підприємства на основі використання системи аналітичних показників та визначення рейтингової оцінки, адекватних для подальшого використання у процесі прогнозування балансової інформації підприємства. Розрахована система аналітичних показників за принципом повноти та напрямів охоплення зображена за допомогою математичного апарату теорії графів. 8. Використано механізм розрахунку фінансового ліверіджу для аналізу та вибору оптимального співвідношення наявного власного і можливого запозиченого капіталів для здійснення ефективної фінансово-господарської діяльності в умовах зовнішніх та внутрішніх факторів. Досліджено вплив запозиченого капіталу на рівень прибутковості наявних активів та рівень фінансового ризику дозволяє оперативно та впевнено управляти як вартістю (розміром), так і структурою капіталу підприємства. 9. Для прогнозування статей структурованого балансу розроблено два методи прогнозування, а саме: метод коригуючих змін та метод рейтингових змін. Застосування вказаних методів передбачає побудову та розрахунок комплексу багатофакторних моделей прогнозування статей структурованого балансу з метою покращення фінансово-майнового стану підприємства. Запропонована методика реалізації двох методів прогнозування на прикладі фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання галузі виробництва будівельних матеріалів, в результаті розраховано прогноз статей структурованого балансу та визначені фінансові потоки у напрямку покращення фінансового стану підприємства. 10. Для дослідження взаємозв’язку статей активу і пасиву балансу та доходів і витрат звіту про фінансові результати використано методику матричного аналізу з використанням оптимізаційних методів. Визначено оптимізаційні значення запозиченого капіталу в розрізі чотирьох цільових функцій та виявлено приховані значення розділів активу, які, зокрема, вказують на їх дефіцитність при оптимізації діяльності підприємства. 11. Запропоновано механізм визначення оцінки ефективності руху фінансових потоків з метою покращення фінансово-майнового стану підприємства та з урахуванням понесення можливих витрат. На основі визначеного критерію ефективності руху фінансових потоків доведено доцільність використання прогнозних значень, визначених методом рейтингових змін, та проведення заходів щодо покращення фінансового стану підприємства. | 