За результатами проведених автором досліджень у дисертаційній роботі запропоновані нові підходи до побудови механізму регулювання міграційних процесів, що ґрунтується на стихійно-сформованій системі переміщення сільського населення. Проведення дослідження дозволяє зробити такі основні висновки: Сучасний стан міграційної поведінки сільського населення характеризується відсутністю цілеспрямованого регуляторного втручання з боку держави. Незважаючи на це, міграції сільського населення характеризуються закономірностями своєї реалізації на основі загальних принципів суспільного та соціально-економічного розвитку. Переміщення набувають форми стихійної саморегульованої системи з опосередкованим впливом держави через соціально-економічну політику, управління соціальним забезпеченням, зайнятістю населення, галузями економіки, регіональну політику. Наявний рівень регуляторного втручання не слід ототожнювати з недоліками транзитивного періоду в економіці. Практика регулювання міграцій з 50-х років минулого століття, базувалась на причинно-наслідкових концепціях та показала свою практичну неефективність через нераціональне регуляторне втручання. З іншого боку, демографічний розвиток України характеризує її як територію із специфічним еволюційним розвитком міграційних процесів. Досвід розвинених країн та причинно-наслідкові концепції регуляторного втручання на сучасному етапі не можуть застосовуватись, що актуалізує проблему побудови адекватного механізму регулювання міграційних процесів. Політика управління міграціями та перерозподілу трудових ресурсів демонструє свою неефективність через неможливість застосування напрацьованих причинно-наслідкових методик, без врахування соціально-психологічних, ментальних, ціннісних особливостей міграційних груп, що призводить до неадекватної реакції населення на регуляторні дії, низький рівень досягнення запланованих результатів управління переміщеннями сільського населення та загальної неефективності демографічного адміністрування. Недолік застосування причинно-наслідкових концепцій регулювання міграційних процесів полягає у відсутності повного розуміння поведінки населення під дією регуляторних заходів.
Для подолання цього недоліку регулювання міграційних процесів слід здійснювати на засадах управління мотивами поведінки особи-мігранта. Регуляторне втручання у міграційні процеси територій на засадах управління мотивами поведінки мігранта започатковує розробку власного понятійного апарату. В його основі лежить мотив міграції та система міграційної поведінки. Мотивом міграції є форма прояву дії факторів суб’єктивно сприйнятих особою, що спонукають її до досягнення поставлених цілей через здійснення переміщення. Системою міграційної поведінки виступає сукупність потреб особи, зовнішнього середовища життєдіяльності, які в процесі своєї взаємодії, опосередковано через фактори особистості формують стихійні міграції. Результатом взаємодії потреб, факторів особистості та зовнішнього середовища є домінування окремих з них з подальшим визначенням видів та форм міграції сільського населення. Головна тенденція розвитку суспільства останніх декілька десятиліть полягає у переміщенні сільських жителів у міські поселення з подальшим прийняттям міського способу життя. В останнє десятиліття відбувається зниження залежності кількості міграцій від зовнішніх по відношенню до Хмельницької області переміщень спровокованих розпадом союзу та закріплення ключової ролі за внутрішніми міграційними потоками.
Наслідки негативного впливу міграцій на демографічний потенціал, з огляду на негативне сальдо міграцій по містах та сільських поселеннях, дали можливість зробити висновки про закріплення статусу міграційного донора Хмельницької області на користь інших регіонів України. А у внутрішньообласних переміщеннях про закріплення статусу міграційного донора сільської місцевості на користь міських поселень. На основі розроблених методичних підходів до аналізу обсягів і оцінки структури сільських міграцій виявлені наступні тенденції та особливості їх розвитку: відбувається втрата міграційного потенціалу сільських поселень, з одночасною частковою компенсацією міграційного потенціалу міст; міграційні процеси негативно впливають на структуру сільського населення, оскільки головним чином у міграції включається економічно-активне населення, з подальшою втратою трудового потенціалу сільських територій; висока динаміка міграційних втрат на користь сільських поселень опосередковано знижує обсяги природного відтворення сільського населення через включення у переміщення, в процесі пошуку роботи та в намаганні облаштувати соціально-побутові умови, жінок фертильного віку. 5. З метою побудови адекватного механізму регулювання міграцій та усунення недоліків статистичного обліку в дисертаційній роботі запропоновано: методику використання індикаторів – похідних від показників факторів зовнішнього середовища через якісні характеристики, що дає змогу уникнути статистичних помилок в оцінюванні обсягів та структури міграцій; застосування підходу, який визначає силу та напрям дії факторів міграції, пояснює роль кожного окремого з них та визначає інструменти управління переміщеннями; введення поняття передміграційних лагів з поясненням затримки реакції особи на міграційні стимули та забезпеченням планування у часі реалізації регуляторних заходів. Управління міграціями сільського населення запропоновано здійснювати з допомогою механізму регулювання міграційних процесів, який використовує:
- політику пасивного управління - попередженні дій, що здатні призвести до розбалансування системи міграційної поведінки, з метою запобігання створення додаткового міграційного потенціалу та збереження еволюційного розвитку міграційних процесів; - адміністративне втручання у систему міграційної поведінки сільського населення для уникнення ситуацій, що становлять загрозу для життя населення; - управління суспільним розвитком через навчання та виховання з метою підвищення керованості поведінки та рухливості сільського населення; - збалансування факторів зовнішнього середовища через створення робочих місць, організації ринків нерухомості, розвитку малого підприємництва, соціального забезпечення; - короткотермінове регулювання рухомості для підвищення ефективності регуляторної політики через інформаційне забезпечення міграцій. 7. Напрямами використання отриманих у дисертаційному дослідженні результатів є запровадження розробленого механізму регулювання міграцій для надання керованості стихійним переміщенням сільського населення. | 