У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано практично нове розв’язання наукової задачі формування і реалізації інвестиційного потенціалу. Результати проведеного дослідження дають підстави зробити такі висновки і рекомендації: 1. Доведено, що забезпечення сталого економічного зростання можливе лише на основі таких компонентів економічного потенціалу: фіскального, бюджетного, регіонального, кредитно-грошового, інституціонального та інноваційного. При цьому вирішальним фактором піднесення є мобілізація внутрішніх заощаджень в інвестиційний потенціал. Іноземні інвестиції при цьому виконують роль допоміжного джерела структурної перебудови економіки. 2. У результаті теоретичних досліджень розширено та уточнено суть поняття “регіональний інвестиційний потенціал” та розроблені моделі залежності результативних показників від факторів та аргументів. 3. На підставі проведеного дослідження розроблено та обґрунтовано методи управління використанням інвестиційного потенціалу, які можуть бути застосовані як по регіонам України, так і на підприємствах. Зокрема запропоновано схему оптимізації використання інвестиційного потенціалу по регіонах; в діяльності підприємств через структуру взаємопов’язаних циклів використання інвестиційного потенціалу та тривалістю часу виготовлення продукції (виробничий цикл) та часу безпосередньо обслуговування попиту споживача і руху товару до покупця. 4. Виділені основні пріоритети, що впливають на розподіл державних інвестицій і на залучення інвестицій із недержавного сектора. Ці пріоритети виникають із аналізу принципових орієнтирів розподілу державних і залучення недержавних інвестицій. 5. В дисертації сформульовані практичні пропозиції, щодо вдосконалення заходів активізації інвестиційної діяльності: поглиблення організаційно-правового забезпечення; розширення практики прискорення амортизації для ефективних циклів виробництва; удосконалення законодавчого організаційного та інформаційного забезпечення та інше. 6. Стратегічною задачею (програмою) управління потенціалом являється урахування внутрішніх та зовнішніх факторів та умов, які характеризують використання інвестиційного потенціалу (стан ринку, розвиненість регіональних сегментів, потенціальні можливості підприємств) управління стратегічного розвитку та використання інвестиційного потенціалу може використовувати основні принципи та функції державного регулювання. Удосконалення управління обумовлено послідовністю використання напрямків регулювання та основних методів і інструментів, науково обґрунтованої концепції розвитку потенціалу узгоджений з регіональною ринковою інфраструктурою та застосування потенціальних можливостей підприємств. 7. Визначення сутності та розробка моделі раціонального використання дозволяє враховувати тенденції та умови оптимального використання інвестиційного потенціалу. 8. З огляду на, те що наявна система показників оцінки ефективності використання інвестиційного потенціалу не повною мірою відповідає умовам функціонування ринку і не враховує специфіку проектів, доцільно використовувати запропоновані методи оцінки ефективності інвестиційних проектів з розрахунком системи показників, що враховують економічні інтереси національних товаровиробників, вітчизняних інвесторів - учасників спільних інвестиційних проектів і державні інтереси, які виражаються в підтримці і розвитку пріоритетних підгалузей, утворенні додаткових робочих місць по проекті й обсягах сплачених податків, передбачених проектом. 9. Запропоновано організаційно-економічний механізм державного регулювання інвестиційного потенціалу, що є сукупністю принципів, форм і методів по відповідних інституційних і організаційних структурах, які виконують функції по активізації інвестиційного потенціалу з метою забезпечення стійкого економічного росту. 10. Розроблені методичні рекомендації по обгрунтуванню та залученню інвестицій, у якості практичного посібника для складання інвестиційних проектів, які дозволяють встановити ступінь підготовленості проекту до впровадження, доцільність його розташування на територіях приоритетного розвитку, а також потенційних можливостях реалізувати інвестиційний проект у повному обсязі технічних й організаційно-економічних заходів в установлений термін. |