У дисертаційному дослідженні викладено теоретичні узагальнення та нове вирішення наукової проблеми визначення науково-методичних засад формування інвестиційних ресурсів підприємств легкої промисловості шляхом залучення тимчасово вільних коштів галузевим банком, що дозволило розробити механізм накопичення грошових ресурсів для інвестування розвитку підприємств легкої промисловості. За результатами проведеного дослідження сформульовано такі висновки: 1. Гносеологічний вимір чинників економічного розвитку підприємства розкривається у принципах та методах його пізнання. Крім загальних принципів пізнання оцінка впливу чинників потребує обов’язкового формулювання принципів відповідно до задач конкретного дослідження. Принципами моделювання інвестиційних процесів на підприємствах є: повернення інвестицій з прибутком, оптимізація ринкового середовища, мінімізація ризиків, розвиток соціального середовища. 2. Соціальний чинник, представлений в моделях інвестування підприємств, потребує дослідження адекватними методами. Ці методи базуються на досвіді соціальних наук, але підпорядковані цілям економічного дослідження. Предмет економічної науки, її об'єкт та потрібні результати обмежують методичний інструментарій і формують рівновагу в поєднанні методів економічних та соціальних наук відповідно до конкретних задач дослідження. 3. Особливостями сучасного етапу розвитку легкої промисловості є, по-перше, недостатність грошових коштів у підприємств галузі для фінансування власного розвитку, і, по-друге, руйнування відносин відповідальності між окремими суб’єктами господарювання, яке обмежило їхні можливості обміну матеріальними факторами виробництва. В моделях розвитку підприємств необхідно передбачати систему заходів для, насамперед, поновлення відносин відповідальності між окремими суб’єктами господарювання галузі, що, в свою чергу, вплине на поновлення процесів товарного й грошового взаємокредитування підприємств та залучення коштів інвесторів. 4. Обсяги кредитування підприємств легкої промисловості визначаються показниками валової та ефективної кредитоємності. Валова кредитоємність відображає верхню межу (максимум) потреби галузі у коштах з метою інвестування розвитку виробництва продукції легкої промисловості. Згідно з проведеними розрахунками валова кредитоємність підприємств легкої промисловості у 2008 р. прогнозується на рівні 31 306 млн. грн. Сукупна ефективна кредитоємність визначає обсяг коштів, які підприємства галузі зможуть використати із забезпеченням прибутковості реалізованого проекту і поверненням кредитів та сплати відсотків по кредитам. 5. Розвиток міжнародної фінансової кризи робить для українських банків невигідним залучення грошових коштів на зовнішніх ринках. Привабливі умови залучення залишаються тільки для банків з іноземним капіталом. Національний банк України проводить дуже обережну політику рефінансування комерційних банків і кредитує їх у вкрай обмежених обсягах. За таких умов ресурсна база галузевих банків, які не спираються на ресурси потужних іноземних материнських структур, може бути сформованою лише за рахунок тимчасово вільних коштів підприємств та населення України. 6. Взаємодія суб’єктів господарського процесу відбувається за посередництвом довіри. Встановлено зв’язок між феноменом довіри з результатами господарювання, зокрема для залучення тимчасово вільних грошових коштів підприємств та населення на депозитні рахунки банків. Визначено, що феномен довіри пов’язаний з діями людини: плануванням, передбаченням результатів, особливостями виконання. Тому, в якості критерію інтерпретації феномена довіри пропонується модель поведінки людини. Прийняття рішення про розміщення власних грошових коштів на банківському депозиті здійснюється людиною в ситуації альтернативного вибору. Та альтернатива, що серед рівних за споживчими властивостями отримає найбільший оціночний бал, отримує також і найбільший рівень довіри. Серед показників, що характеризують відносини між банками та їх клієнтами, найбільш інформативними для визначення впливу фактора довіри на формування ресурсної бази банків виявилися зобов’язання банків перед населенням. Шляхом порівняння показника подій, що відбувались в банківській системі та висвітлювались в засобах масової інформації, з абсолютними та відносними показниками банківських депозитів населення визначено індикатори впливу соціального чинника на формування ресурсної бази банківських установ: темп приросту довгострокових депозитів в національній валюті та частка довгострокових депозитів в загальному обсязі строкових зобов’язань. 7. Враховуючи обмеженість коштів для фінансування інноваційного розвитку підприємств легкої промисловості, запропоновано модель залучення та розподілу грошових ресурсів, якою визнано створення спеціальної інвестиційно-торгівельної компанії за посередництвом галузевого банку з метою об’єднання в інноваційних проектах виробників продукції та послуг, інвесторів і кредиторів проектів. Механізм накопичення та розподілу грошових ресурсів надає політиці кредитування підприємств галузі певного значення (з відповідною рекламною кампанією, пропозицією участі у капіталі, гарантіями повернення вкладених коштів) та побудований на відносинах довіри та відповідальності між всіма учасниками проектів розвитку підприємств легкої промисловості. В якості галузевого банку може бути використаний потенціал АКБ "Легбанк", що створювався для обслуговування підприємств легкої промисловості, й, після впровадження запропонованих заходів (рис. 3), його імідж надасть додаткової ефективності механізму накопичення грошових коштів. 8. Основними функціями інвестиційно-торгівельної компанії є: визначення напрямків інноваційного розвитку підприємств та підготовка пропозицій щодо впровадження інновацій; організація фінансування проектів виробництва; взаємодія з постачальниками обладнання, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів; пошук ринків збуту та реалізація готової продукції; контроль виконаня зобов'язань по накопиченню коштів для впровадження нових технологій. Статутними документами компаніїї передбачено створення спеціального фонду, в результаті чого формуються вільні кошти у формі нерозподіленого прибутку. Завдяки функціонуванню організаційної структури на нових засадах створюється додаткове джерело накопичення грошових коштів для інвестування проектів розвитку підприємств легкої промисловості. 9. Основним напрямком вкладання коштів з метою розвитку підприємств легкої промисловості визначені розвиток вітчизняної сировинної бази, заснований на принципі пов’язання в один ланцюг окремих процесів: наукового забезпечення, селекції рослин та тварин, підготовки сировини до переробки, підготовки кадрів, впровадження технології переробки, виготовлення продукції. Такий підхід до розвитку галузі відповідає критеріям якості та безвідходності виробництва. |