У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення проблем забезпечення економічної безпеки України. Основні висновки і результати зводяться до такого. 1. Негативний стан і тенденції соціально-економічного розвитку України свідчать про наявність внутрішніх та зовнішніх загроз національній безпеці в економічній сфері та неспроможність системи державного управління до їх попередження, пом’якшення та скасування. Це обумовлює необхідність пошуку нових нетрадиційних шляхів діагностики економічної безпеки та визначення напрямів її забезпечення. 2. Першочерговими для сучасного стану реформування господарського механізму є такі пріоритети: визначення концептуальних та правових засад економічної безпеки; обґрунтування стратегії держави в умовах глобалізації та зовнішніх загроз; систематизація внутрішніх загроз економічній безпеці та причин, що їх обумовлюють; формування науково обґрунтованої системи виміру економічної безпеки; забезпечення ефективної децентралізації державного управління, формування умов регіональної безпеки; визначення напрямів впровадження національної інформаційної економіки. 3. Пошук шляхів формування ефективного механізму забезпечення економічної безпеки обумовив обґрунтування прийняття управлінських рішень на демократичній основі через проведення експертного опитування наукових фахівців з проблем економічної безпеки. Узагальнення та систематизація їх думок поряд з одночасним визначенням теоретичних, науково-методичних, організаційно-управлінських, міжнародних та вітчизняних здобутків у цій сфері сприяли визначенню загроз економічній безпеці, пріоритетних та основних напрямів і заходів щодо їх подолання. 4. При визначенні концептуальних засад економічної безпеки уточнено поняття економічної безпеки, економічних інтересів, загроз економічній безпеці. Визначено структуру, гостроту та вагомість зовнішніх і внутрішніх загроз економічній безпеці, обґрунтовано пріоритети, основні напрями та заходи забезпечення економічної безпеки, створено підставу для убудованості економічної безпеки як органічної підсистеми в систему національної безпеки. До переліку принципів національної безпеки пропонується додати: попередження прояву та виникнення загроз національній безпеці; розвиток систем страхування, адекватних загрозам національній безпеці; інтеграція з міжнародними системами безпеки, використання позитивної спрямованості глобалізації; додержання балансу національних і регіональних інтересів; формування та реалізація системи самозахисту людини. До кола пріоритетних національних інтересів необхідно включити: забезпечення конкурентоспроможності економіки, економічної незалежності держави; збереження та примноження національного багатства України (матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних та природних ресурсів, інтелектуального та людського капіталу); подолання стагнації виробництва, забезпечення його розвитку; зниження рівня тінізації економіки, корупції, криміналізації соціально-економічних відносин; забезпечення стійкого, сталого і збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів України. 5. Систематизація та узагальнення результатів експертного опитування вітчизняних фахівців з проблем економічної безпеки дозволила визначити вагомість та гостроту внутрішніх загроз економічній безпеці. Розподіл їх за вагомістю такий: зростання економічних злочинів, тіньової економіки, криміналізація економічних відносин, корупція; занепад виробництва, відсутність ефективної системи відтворення виробничого потенціалу; неконтрольований і нелегальний вивіз та відплив за межі України матеріальних, фінансових ресурсів та інтелектуального і людського потенціалу; структурно-технологічна незбалансованість економіки, поглиблення структурних деформацій; низька ефективність державного управління; неефективність економічних відносин та валютно-фінансового регулювання; відсутність соціальної орієнтації економіки; високий рівень політичного протистояння, негативний його вплив на економічний розвиток; значні диспропорції у соціально-економічному розвитку регіонів України; недосконалість і повільні темпи приватизації, відірваність її від стратегії трансформації економіки. 6. Визначення порогових (критичних) значень показників економічної безпеки, адаптованих для умов України, свідчить, що у порівнянні з кількісними значеннями, які використовуються світовою практикою, вони не мають значного пом’якшення для України. Це свідчить про оптимістичні прогнози вітчизняних фахівців щодо розвитку економіки України та забезпечення економічної безпеки. 7. Обґрунтовано доцільність включення в структуру економічної безпеки питань із забезпечення регіональної безпеки, які потребують скасування значних диспропорцій у соціально-економічному розвитку регіонів. Надано пропозиції з удосконалення державної регіональної політики. Так, Національна стратегія регіонального розвитку для забезпечення врахування вимог національній безпеці та скасування загрози економічній безпеці щодо значних диспропорцій у соціально-економічному розвитку регіонів повинна обумовлювати реалізацію таких заходів: здійснення на інноваційній основі структурної перебудови економіки регіонів з урахуванням особливостей їх потенціалу; впровадження моніторингу ресурсного потенціалу регіону; зменшення рівня територіальної диференціації економічного розвитку регіонів та соціальної незахищеності громадян; зміцнення економічної інтеграції регіонів з використанням переваг територіального поділу і кооперації праці; вироблення чітких критеріїв та ефективних механізмів державної підтримки стимулювання розвитку регіонів; підвищення ролі та відповідальності місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування за стан економічної та соціальної безпеки регіонів. 8. Обмеженість ресурсів потребує обґрунтованого визначення основних напрямів забезпечення економічної безпеки, ними є: створення самодостатньої соціально орієнтованої ринкової економіки; подолання стагнації у виробництві, забезпечення умов його розвитку; збереження та примноження національного багатства України; зниження рівня тіньової економіки, криміналізації соціально-економічних відносин, корупції; забезпечення структурно-технологічної збалансованості економіки; підвищення ефективності державного управління; удосконалення економічних відносин та валютно-фінансового регулювання; досягнення міжрегіональної єдності держави, забезпечення збалансованого та інтегрованого розвитку регіонів України; створення конкурентних переваг і соціально-економічних засад для рівноправних та взаємовигідних відносин, інтегрування в європейську та світову спільноту. 9. Результати дисертаційного дослідження свідчать про необхідність прийняття проекту Стратегії забезпечення економічної безпеки України, Програми фундаментальних досліджень з проблем економічної безпеки, Національної програми забезпечення економічної безпеки. Водночас потребують урахування вимог економічної безпеки проекти Податкового, Адміністративного, Трудового, Цивільного, Господарського і Соціального кодексів, а також інших законопроектів, спрямованих на удосконалення економічних відносин та фінансового регулювання у внутрішній і зовнішньоекономічній політиці, на підвищення ефективності державного управління, забезпечення децентралізації соціально-економічної політики та на розвиток демократичних засад у соціально-економічній сфері. 10. Важливість соціального спрямування економіки для формування механізму забезпечення економічної безпеки обумовлює необхідність реалізації основ соціальної стратегії держави через визначення її організаційно-економічного механізму з відповідними підсистемами фінансового, правового, кадрового та інформаційного забезпечення. За результатами дисертаційного дослідження розроблено механізм здійснення Основних напрямів соціальної політики до 2004 р., який окремим розділом увійшов у відповідний Указ Президента України. 11. Пріоритетними напрямами подальших наукових досліджень у сфері забезпечення економічної безпеки є забезпечення економічної безпеки в умовах глобалізації, використання її переваг та формування умов інформаційної безпеки в контексті глобалізації економічних систем. Подолати дію зовнішніх загроз економічній безпеці, пов’язаних з процесами глобалізації, можливо шляхом підвищення державного контролю за внутрішніми економічними процесами, фінансовими потоками та динамікою курсу національної валюти; зменшення негативного впливу світових фінансово-економічних криз та економічної кон’юнктури; звуження діяльності міжнародної економічної і кримінальної злочинності, тероризму на території країни; зменшення ймовірності втягування в міжнародні конфлікти; підвищення захисту ринку праці за рахунок збільшення робочих місць, рівня оплати праці, контрольованості міграційними процесами. Механізм забезпечення економічної безпеки потребує відповідного сполучення з інформаційною безпекою при впровадженні таких заходів: удосконалення оцінки, виміру та державної статистичної звітності з економічної та соціальної безпеки; посилення інформаційних зв’язків з економічних проблем між владою та суспільством; протидія інформаційній експансії з економічних питань із використанням національного інформаційного простору; захист інформації, що складає економічну таємницю. |