Анотація до роботи:

Снігова О.Ю. Механізм державного та регіонального управління соціальною безпекою. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – Організація управління, планування і регулювання економіки. – Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2006.

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню концептуальних, законодавчих, нормативно-правових і науково-методичних основ соціальної безпеки та обґрунтуванню механізму державного та регіонального управління соціальною безпекою. Надано пропозиції з удосконалення та розвитку концептуальних основ соціальної безпеки; поліпшення якості законодавчого та нормативно-правового забезпечення соціальної безпеки в системі національної безпеки, державного та регіонального управління; забезпечення співвідношення соціальних інтересів, соціальних загроз та напрямів їх подолання. Визначено напрями державної та регіональної політики, спрямовані на подолання міжрегіональних диспропорцій соціально-економічного розвитку України в контексті соціальної безпеки. Запропоновано порогові значення та інтервали допустимих змін показників соціальної безпеки, адаптованих до використання у сучасних економічних умовах України. Розраховано вагу окремих складових соціальної безпеки, визначено інтегральний показник соціальної безпеки. Надано пропозиції із прискорення та стимулювання реалізації договірних засад між центром та регіонами через розробку та запровадження відповідних типових заходів. Основні результати дисертації мають практичне впровадження на державному рівні.

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень розроблено теоретичну базу, удосконалено нормативно-правове та науково-методичне забезпечення соціальної безпеки України в системі державного та регіонального управління. Основні висновки і результати зводяться до такого.

1. Негативні тенденції у соціально-економічному розвитку України та її регіонів свідчать про наявність загроз соціальній безпеці, які є наслідками низької ефективності державного та регіонального управління соціальними процесами. Це обумовлює необхідність опрацювання нових підходів та розробки механізмів забезпечення соціальної безпеки України на національному та регіональному рівнях.

2. Формування ефективного механізму забезпечення соціальної безпеки потребує: розробки та удосконалення концептуальних і правових основ забезпечення соціальної безпеки, встановлення регіональних особливостей регулювання соціальної безпеки; визначення основних складових соціальної безпеки: соціальних інтересів, загроз соціальній безпеці та причин, що їх обумовлюють; впровадження науково обґрунтованої системи оцінки та виміру соціальної безпеки; визначення напрямів забезпечення соціальної безпеки в умовах надмірної соціально-економічної диференціації регіонального розвитку; формування ефективної державної та регіональної політики щодо скасування соціальних загроз національній безпеці та створення в регіонах механізмів саморегуляції досягнення соціальної безпеки.

3. Удосконалення механізму державного та регіонального управління соціальною безпекою повинно здійснюватись із використанням результатів експертних опитувань вітчизняних фахівців з проблем економічної та соціальної безпеки. Це дозволило визначити недоліки державного та регіонального управління забезпеченням соціальної безпеки. Головними серед них є: неспроможність регіонів до постійного відновлення та самовдосконалення; відсутність системи заохочення регіонів, які розв’язують свої соціальні проблеми самостійно та сприяють підтримці проблемних регіонів; слабка мотивація у регіонів щодо соціально-економічної інтеграції, невикористання переваг територіального поділу й кооперації праці; здійснення структурної перебудови економіки регіонів без урахування їх особливостей стосовно умов та потреб збереження людського та трудового потенціалу; недосконалість фінансових міжбюджетних відносин, їх незорієнтованість на розв’язання соціальних проблем; відсутність ефективних механізмів участі територіальних громад та органів місцевого самоврядування у формуванні та реалізації регіональної політики.

4. Концептуальні та правові основи забезпечення соціальної безпеки з прийняттям у 2003 р. Закону України „Про основи національної безпеки України” стали гіршими. Скасовано значну кількість перехідних положень, які містились у Концепції (основах державної політики) національної безпеки України (1997 р.), що втратила чинність після прийняття цього закону. Для скасування цих недоліків запропоновано збалансоване структурне співвідношення основних елементів системи національної безпеки в соціальній сфері: соціальних інтересів, соціальних загроз та напрямів забезпечення соціальної безпеки.

5. Проведені дослідження дозволили визначити загрози соціальній безпеці, встановити їх гостроту та вагомість. Головними серед них є: незабезпеченість гідного рівня та якості життя населення України, стале його падіння; зубожіння значної частини населення; відсутність умов збереження і розвитку людського, трудового та інтелектуального потенціалу країни; розвиток негативних демографічних тенденцій; погіршення стану здоров’я населення; низька вартість національної робочої сили; несформованість середнього класу. Загрози соціальній безпеці, обумовлені значною соціально-економічною диференціацією регіонального розвитку, включають: критичний стан монофункціональних міст у районах закриття містоутворюючих підприємств, недосконалість механізмів та низька ефективність державних заходів з їх підтримки та відновлення; незбалансованість інтересів між центром та регіонами; нерозробленість механізмів забезпечення рівних стартових можливостей життєдіяльності населення; збільшення кількості депресивних регіонів в Україні.

6. Обґрунтовано причини недосконалості системи державного та регіонального управління забезпеченням соціальної безпеки. Встановлено, що значна міжрегіональна соціально-економічна диференціація розвитку регіонів обумовлює доцільність перерозподілу ресурсів між регіонами та необхідність надання „проблемним” регіонам державної підтримки. Визначено умови підвищення ефективності цих заходів. Ними є: забезпечення прозорості системи міжбюджетних відносин, формування системи заходів запобігання утриманських настроїв серед регіонів; вироблення чітких критеріїв і механізмів надання державної підтримки „проблемним” регіонам; встановлення диференційованих нормативів розподілу ресурсів та визначення пріоритетних напрямів і механізмів їх цільового використання; запровадження заходів непрямого стимулювання регіонального розвитку в межах активної державної регіональної політики, спрямованої на нарощування власних можливостей регіонів для вирішення пріоритетних проблем.

7. Встановлено кількісні порогові значення та інтервали критичних порогових меж соціальних показників, які визначають рівень соціальної безпеки в сучасних умовах України. Більшість з них не виходять за рівень світових або наближаються до їх значення, але деякі мають певні відмінності. Розраховано інтегральний показник соціальної безпеки за період 1999-2003 рр. та визначено вагу окремих складових соціальної безпеки, що впливають на її загальний стан. Серед одинадцяти складових, запропонованих для оцінки, найважливішими є: зниження соціально-політичної напруженості у суспільстві, підвищення рівня життя населення, зниження рівня безробіття, подолання злочинності та „тінізації” економічних відносин, підвищення вартості національної робочої сили, зменшення диспропорцій у соціально-економічному розвитку регіонів.

8. Обґрунтовано та визначено пріоритетні напрями державної та регіональної політики забезпечення соціальної безпеки. Ними є: забезпечення сталості соціально-економічного розвитку регіонів, їх спроможності до постійного відновлення та самовдосконалення; реалізація заходів із попередження в регіонах негативних соціальних наслідків структурної перебудови економіки, якої потребують державні інтереси; створення системи заохочення регіонів, які розв'язують свої соціальні проблеми самостійно та сприяють підтримці проблемних регіонів; забезпечення пріоритетного розвитку регіонів, які мають стратегічне значення для України; запровадження системи спільного використання фінансових ресурсів виконавчої влади та місцевого самоврядування на договірних засадах для ефективного використання бюджетних коштів для вирішення регіональних соціально-економічних проблем.

9. Забезпечення реалізації договірних засад між центром та регіонами потребує прискорення та стимулювання цих процесів через розробку та запровадження відповідних типових заходів. Доцільно до них включити такі: створення умов та механізмів забезпечення рівних стартових можливостей життєдіяльності населення регіонів з урахуванням державних соціальних гарантій, державних соціальних стандартів та мінімального рівня соціальних послуг; визначення та обґрунтування державних пріоритетів із подолання надмірної диференціації умов збереження людського потенціалу; надання державних замовлень підприємствам, що мають містоутворююче значення; сприяння запровадженню бюджетних, нормативно-правових засад формування в регіоні власних резервів соціально-економічного розвитку; пошук нових ефективних механізмів подолання соціальних проблем депресивних територій тощо.

Публікації автора:

Розділи до монографій

1. Новікова О.Ф., Калачова І.В., Антонюк В.П., Осовий Г.В. Снігова О.Ю. Соціальна справедливість // Соціальна захищеність населення України. – Київ; Донецьк: Держкомстат України, ІЕП НАН України, 2001. – С.250-269.

Особистий внесок: здійснено суб’єктивну оцінку відчуття населенням соціальної справедливості в регіональному аспекті.

2. Новікова О.Ф., Снігова О.Ю. Соціальна справедливість // Спостереження та вимірювання соціальної захищеності населення України: проблеми становлення. – Донецьк; Київ: ІЕП НАН України, 2003. – С.249-270.

Особистий внесок: у регіональному розрізі здійснено оцінку соціальних процесів суспільства, де найбільш гострі відчуття населенням соціальної справедливості у суспільному житті, та встановлено вагомість соціальних цінностей для населення України та її регіонів.

3. Снігова О.Ю. Оцінка умов життєдіяльності в контексті відчуття соціальної справедливості // Інформаційне забезпечення державного та регіонального соціального управління. – Київ; Донецьк: Держкомстат України, ІЕП НАН України, 2004. – С.339-361.

Статті у наукових фахових виданнях

1. Снеговая Е.Ю. О формировании условий экономической и социальной безопасности Украины // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 1999. – Т.2. – С.278-281.

2. Снігова О.Ю. Регіональні особливості соціальної безпеки // Экономика промышленности. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2000. – С.344-348.

3. Снігова О.Ю. Демографічна ситуація в Україні: регіональна диференціація та національні пріоритети // Проблеми формування ринкової економіки. Спец. вип. „Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики”. – К.: КНЕУ. – 2001. – С.135-138.

4. Снігова О.Ю. Соціальні права і свободи громадян України в системі управління соціальною безпекою // Социально-экономические аспекты промышленной политики. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2003. – Т.2. – С.235-239.

5. Снігова О.Ю. Соціальна безпека України у світлі процесу глобалізації // Вісник Академії праці і соціальних відносин. – 2004. – №1. – С.130-133.

6. Снігова О.Ю. Оцінка законодавчого та нормативно-правового забезпечення соціальної безпеки: регіональний аспект // Социально-экономические аспекты промышленной политики. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2004. – С.170-180.

Матеріали наукових конференцій

1. Новікова О.Ф., Снігова О.Ю. Проблеми соціального розвитку регіонів України в контексті національної безпеки // Матеріали доп. V Міжнар. конгресу українських економістів „Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку” (22-26 трав. 2000 р.). – Львів: ІРД. – Ч.II. – С. 146-148.

Особистий внесок: здійснено оцінку соціально-економічного стану регіонів, визначено перешкоди в системі державного та регіонального управління забезпеченням їх сталого соціального розвитку.

2. Снігова О.Ю. Проблеми правового забезпечення регіональної соціальної політики // Тези доп. Всеукраїнської наук.-практ. конф. „Теорія і практика управління у трансформаційний період” (4-6 жовт. 2001 р.). – Донецьк: ІЕП НАН України. – 2001. – Т.2. – С.165-166.

3. Снеговая Е.Ю. Децентрализация социально-экономической политики в контексте национальной безопасности (по результатам экспертного опроса) // Материалы междунар. науч.-практ. конф. „Региональная экономика: современное состояние и перспективы развития” (25 февр. 2002 р.). – Воронеж: ВЭПИ. – 2002. – С.102-104.

4. Снігова О.Ю. Особливості реалізації соціальної політики на депресивних територіях // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. „Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці” (13-14 трав. 2004 р.). – Тернопіль: ТАНГ. – 2004. – С.91-92.

5. Снігова О.Ю. Оцінка соціально-економічних наслідків глобалізації (за результатами експертного опитування) // Тези доп. II Міжнар. наук.-практ. конф. „Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право” (19-20 трав. 2005 р.). – Луцьк: РВВ „Вежа”. – 2005. – С.257-259.