Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої проблеми удосконалення державного регулювання приватизації. У дослідженні узагальнені та отримали подальший розвиток методологічні, методичні та практичні питання щодо механізму державного регулювання приватизації на її грошовому етапі. Виконане дослідження дозволяє зробити наступні висновки. 1. Забезпечення сталого розвитку економіки зумовлює необхідність завершення активних процесів приватизації та гармонізації функціонування недержавного та державного секторів економіки. Тому напрями удосконалення механізму державного регулювання приватизації повинні враховувати ці особливості завершального етапу приватизації та сприяти як підвищенню ефективності функціонування приватизованих підприємств, так і поповненню державного бюджету. 2. Основними недоліками діючого механізму приватизації слід визнати такі як: відсутність чіткої стратегії здійснення приватизації, її узгодження з програмами реформування галузей (видів економічної діяльності), що не сприяло позитивним зрушенням в структурній перебудові національної економіки; орієнтація переважно на фіскальні інтереси порівняно з вимогами активізації залучення інвестицій, недостатня увага до формування балансу інтересів між інсайдерами та аутсайдерами господарських товариств, підвищення рівня мотивації праці, забезпечення інвестиційної привабливості підприємств; відсутність належної прозорості та відкритості при проведенні конкурсного продажу майна; недостатній розвиток ринку цінних паперів та його інфраструктури. 3. Стратегія приватизації на її завершальному етапі повинна здійснюватися виходячи з наступних концептуальних підходів: забезпечення раціонального співвідношення та ефективності функціонування державного сектору та недержавного з врахуванням вимог програм реформування галузей (секторів) економіки; а також економічної безпеки держави (стосовно приватизації сфер економіки та підприємств, що мають стратегічно важливе значення); оптимізація надходжень грошових коштів до державного бюджету від приватизації; забезпечення реалізації процесів демократизації відносин власності. 4. Важливою умовою здійснення приватизаційної політики є посилення ролі ФДМУ (за рахунок прийняття відповідного закону, що юридично закріплює як права цього органу, так і обов’язки) та його реорганізацію у відповідності до завдань, що необхідно вирішувати. Враховуючи специфічні функції та важливість приватизації для національної економіки, ФДМУ слід визнати центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом. Зміст останній полягає в тому, що стосовно виконання функцій власника державного майна та реалізації державної політики у сфері приватизації ФДМУ повинен бути підзвітний та підконтрольний Верховній Раді України, а у питаннях управління об’єктами державної власності - підпорядкований Кабінету Міністрів України. Це дозволить, з одного боку, ФДМУ виконувати свої функції у чинному законодавчому полі і не бути заручником в разі непорозуміння між Верховною Радою та Кабінетом Міністрів, а з другого – дозволить Кабінету Міністрів проводити виважену економічну політику щодо питань управління об’єктами державної власності. 5. Необхідність посилення державного регулювання приватизації повинно забезпечуватися шляхом удосконалення методичних положень розробки та реалізації Державної програми приватизації, що полягають у вдосконаленні класифікації груп об’єктів (стосовно їх віднесення до різних груп), включенні розділів, що регламентують порядок та особливості приватизації окремих видів підприємств (зокрема, стратегічно важливих, містоутворюючих підприємств та з особливо небезпечними виробництвами, а також пов’язаними з використанням надр та з науковою сферою); узгодженні приватизаційних процесів з програмами розвитку стратегічних галузей. Це дозволить забезпечити сприятливі умови їх реформування, адаптації та ефективного функціонування підприємств в постприватизаційному періоді. Крім того, з метою оптимізації державного сектору економіки слід зменшити кількість об‘єктів шляхом перегляду Переліку підприємств, які не підлягають приватизації, та статті 5 Закону України “Про приватизацію державного майна” (стосовно об‘єктів загальнодержавного значення). 6. Особливості об’єктів та видів діяльності, що мають залучатися до приватизації, зумовлюють необхідність підвищення вимоги щодо застосування способів продажу державного майна. Зокрема, доцільним є продаж цілісних майнових комплексів державних підприємств (об‘єкти приватизації груп В, Г на аукціонах, за конкурсом), прогресивність якого полягає, по-перше, у підвищенні інвестиційної привабливості об’єкта для нового власника з позицій захисту його майнових прав, по-друге, у зменшенні вартості продажу на суму інвестиційних зобов’язань, що повинні бути здійсненні в процесі технічного оновлення підприємства; по-третє, у можливості придбати об`єкт разом із земельною ділянкою. Це відповідає особливостям грошового етапу приватизації та сприяє як підвищенню зацікавленості потенційних покупців у придбанні підприємств, так і залученню ефективного власника. 7. Особливу увагу на грошовому етапі приватизації необхідно приділити підприємствам, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Зокрема, доцільним є, на наш погляд, збереження контрольного пакета акцій або запровадження стосовно них режиму "золотої" акції (для збереження контролю держави у післяприватизаційний період), а також забезпечити їх перетворення (поряд з крупними корпоративними об'єднаннями) у публічні акціонерні товариства, додаткові випуски акцій яких слід широко пропонуються до продажу через організований фондовий ринок. 8. Підвищенню інвестиційної привабливості та розширенню кола об’єктів, що підлягають приватизації, а також залученню ефективних власників та поповненню державного бюджету сприятиме запровадження розроблених методичних положень щодо передприватизаційної підготовки об’єктів, котрі були раніш заборонені до приватизації, шляхом їх реструктуризації та виділення тих підрозділів, які залишаються у власності держави, та тих, що можуть бути реорганізовані. 9. З позицій залучення до приватизації іноземних інвесторів на найбільш вигідних умовах як для держави, так і підприємств-емітентів повинен сприяти розроблений механізм застосування депозитарних розписок в процесі приватизації інвестиційно-привабливих об‘єктів, що полягає у поетапному здійсненні заходів, спрямованих на узгодження процедури продажу пакетів акцій приватизованих підприємств та вимог міжнародних фондових ринків щодо розміщення пакетів акцій. 10. Вирішенню актуальних проблем економічного розвитку повинна сприяти цілеспрямована політика держави у сфері розвитку ринку цінних паперів. При цьому слід реалізовувати стратегію розвитку цього ринку на засадах еволюційності, соціальної спрямованості, цілісності, прозорості, гласності та державного регулювання, а також потрібно удосконалити законодавчу базу фондового ринку, яка повинна будуватися на трьох засадах: наповнення ринку цінними паперами, формування ринкової інфраструктури, захист прав та інтересів інвесторів. На це спрямовані розроблені пропозиції щодо вдосконалення розвитку фондового ринку та формування його інфраструктури, суть яких полягає у впорядкуванні діяльності депозитарію та зберігачів, емітентів, державних органів приватизації; обігу цінних паперів в процесі приватизації (шляхом застосування механізму їх знерухомлення, випущених підприємствами-емітентами у документарній формі). Це дозволить скоротити терміни продажу пакетів акцій, сприяти залученню до продажу іноземних інвесторів (за рахунок забезпечення більшої прозорості процедур); запобігти можливим проявам тіньових схем роботи реєстраторів під замовлення; 11. Запровадження запропонованого порядку обліку цінних паперів акціонерних товариств, створених в процесі приватизації, що полягає у застосуванні мережі депозитарних організацій, дозволить як забезпечити подвійний контроль за проведенням операцій з цінними паперами, так і запобігти зловживанням стосовно прав дрібних акціонерів, а також акціонера-держави. 12. На підвищення обгрунтованості оплати послуг зберігачів, зокрема зменшення витрат держави на ці цілі, а також поліпшення якості та надійності надання відповідних послуг спрямована розроблена методика порядку розрахунку та оплати депозитарних послуг зберігачів щодо обігу цінних паперів в процесі приватизації, що полягає у структуризації послуг, синхронізації їх оплати відповідно з проведенням продажу акцій та здійсненням платежів. 13. Реалізація розроблених в дисертаційному дослідженні пропозицій буде сприяти підвищенню дієвості механізму державного регулювання приватизації на її грошовому етапі, що повинно забезпечити як підвищення інвестиційної привабливості об’єктів та зростання надходжень до бюджету, так і залученню інвестицій на приватизовані підприємства. |
