Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Організація управління, планування і регулювання економікою


Ковальова Наталія Миколаївна. Механізм державного регулювання інвестиційної діяльності пенсійних фондів : дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / НДЕІ Міністерства економіки України. — К., 2005.



Анотація до роботи:

Ковальова Н.М. Механізм державного регулювання інвестиційної діяльності пенсійних фондів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою. – Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена теоретичним, методичним і практичним питанням державного регулювання інвестування активів капіталізованих пенсійних фондів. Проаналізовані концептуальні підходи та найбільш важливі тенденції у сфері інвестування пенсійних активів в світі та надані конкретні рекомендації для становлення регулювання інвестиційної діяльності Накопичувального та недержавних пенсійних фондів в Україні. Визначені та науково обґрунтовані основні напрями удосконалення механізму державного регулювання пенсійних фондів в умовах зростаючої економіки України.

Основні результати дисертації впроваджено в економічну практику при розробці стратегічних заходів з захисту пенсійних активів, законодавства з питань регулювання пенсійних фондів, стратегічних напрямів державної соціально-економічної політики.

Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої економічної проблеми формування механізму державного регулювання інвестиційної діяльності пенсійних фондів. Вона узагальнює і розвиває науково-методичні питання формування пенсійних накопичень, інвестування пенсійних активів та містить пропозиції стосовно вдосконалення державного регулювання цієї важливої складової функціонування капіталізованих пенсійних фондів.

Виконане дослідження дозволяє зробити наступні висновки.

  1. Сутність капіталізованих (накопичувальних) пенсійних фондів полягає в акумуляції пенсійних накопичень, їх інвестуванні з метою забезпечення учасників фондів в майбутньому пенсійними виплатами за рахунок таких накопичень. Інвестування є основною складовою функціонування КПФ, а його ефективність суттєво впливає на результат роботи такого фонду. На відміну від капіталізованих, в солідарних (перерозподільних) пенсійних фондах основне спрямування коштів, що надходять до них, полягає у їх використанні на фінансування поточних виплат пенсій.

  2. Накопичувальний та недержавні пенсійні фонди є капіталізованими пенсійними фондами, що функціонують за схемами з визначеними внесками. При цьому, Накопичувальний пенсійний фонд слід віднести до персональних пенсійних планів з обов’язковою участю, а недержавні пенсійні фонди функціонують за персональними або професійними пенсійними планами з добровільною участю. Підхід до регулювання інвестиційної діяльності Накопичувального та недержавних пенсійних фондів повинен бути єдиним та спиратися на характеристики пенсійних схем, що використовуються такими фондами.

  3. Державне регулювання інвестиційної діяльності КПФ повинно об'єднувати інституціональний і функціональний підходи. Формування механізму такого регулювання повинно виходити з національної моделі таких фондів, ризиків, що притаманні інвестуванню пенсійних активів, та природи зобов’язань КПФ, а також стану розвитку фінансових ринків та національної економіки в цілому, спроможності держави виконувати регуляторну функцію. Такий механізм повинен забезпечувати мінімізацію інвестиційних та агентських ризиків, зокрема, через диверсифікацію пенсійних активів. Найбільш адекватним підходом до регулювання інвестиційної діяльності в умовах економіки, що розвивається, є комбінований режим, який поєднує встановлення інвестиційних обмежень та пруденційних правил.

  1. Для створення дієвого механізму регулювання потрібно реалізувати комплексний підхід, що передбачає наявність всіх необхідних складових та методологічно правильну їх реалізацію, в тому числі систему моніторингу функціонування КПФ та „зворотного зв’язку”, яка б забезпечувала корегування регуляторних правил у відповідь на потреби ринку. Основними напрямами вдосконалення державного регулювання інвестування пенсійних активів є: встановлення інституціональних вимог до інвестиційних керуючих та регулювання їх діяльності; регулювання формування інвестиційного портфелю; встановлення вимог щодо розкриття інформації про інвестиційну політику та результати інвестування пенсійних активів (звітності); регулювання ефективності (доходності) інвестування пенсійних активів.

  2. Вимоги до керуючих пенсійними активами повинні забезпечувати зниження агентських ризиків. Тому необхідно встановити для інвестиційного керуючого залежність між розмірами його власного капіталу та активів КПФ в управлінні, обмеження на його відносини контролю. Винагороду за управління пенсійними активами з точки зору державного регулювання необхідно використовувати як інструмент посилення відповідальності та економічної зацікавленості інвестиційного керуючого в зростанні доходності пенсійних активів, для досягнення чого пропонується встановити залежність між розміром такої винагороди та обсягами пенсійних активів та отриманої доходності на них.

  3. Регулювання інвестиційного портфелю пенсійних фондів повинно виходити з необхідності забезпечити максимальний доход за відповідного рівня ризику, прийнятного для учасників фондів. Тому встановлення інвестиційних обмежень повинно враховувати різне ставлення бенефіціарів фондів до ризику, виходити з реального стану фінансового сектору економіки в країні та перспектив його розвитку. Необхідно обмежувати вкладення коштів в інструменти, що є неліквідними та (або) несуть значні ризики, а також на проведення операцій з пенсійними активами, які можуть породжувати конфлікт інтересів та створювати агентські (моральні) ризики. Більш консервативним повинно бути регулювання у тих випадках, коли участь у пенсійному фонді для його бенефіціарів є обов’язковою.

  4. Підхід до розкриття інформації про інвестиційну політику та результати інвестування активів Накопичувального та недержавних пенсійних фондів повинен бути єдиним та забезпечувати прозорість діяльності пенсійних фондів, отримання всіма зацікавленими особами, особливо учасниками фондів, всієї необхідної інформації для прийняття рішень щодо вибору пенсійного фонду та (або) оцінки ефективності інвестування пенсійних накопичень у доступній формі.

  5. Для підвищення довіри населення до пенсійної реформи та фінансового сектору, а також захисту пенсійних активів від втрати та знецінення, забезпечення перенесення частини інвестиційного ризику від учасників фондів на інвестиційних керуючих доцільним є запровадження прямої гарантії отримання доходу на пенсійні накопичення шляхом встановлення обов’язкової мінімальної ставки доходності.

  6. Для ефективного функціонування механізму державного регулювання інвестування пенсійних активів в Україні необхідним є створення відповідних правових, економічних та організаційних умов. Для цього як найбільш важливі заходи пропонуються: розширення пропозиції надійних інвестиційних інструментів, що матимуть прийнятні для КПФ характеристики доходності та ліквідності; вдосконалення законодавства та правозастосування; посилення інституційної спроможності державних органів, що здійснюють регулювання у сферах пенсійного забезпечення та фінансового сектору; проведення освітньої роботи серед населення з метою роз’яснення діяльності Накопичувального та недержавних пенсійних фондів; розвиток фінансового ринку та ринку цінних паперів, культури корпоративного управління; забезпечення функціонування організаційно-оформленого фондового ринку; покращення стану оприлюднення інформації емітентами цінних паперів; створення системи моніторингу діяльності недержавних пенсійних фондів.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

  1. Ковальова Н. Недержавне пенсійне страхування як активний механізм соціального захисту середнього класу //Середній клас України: теорія та сучасні тенденції становлення: Монографія. /Під редакцією І.К.Бондар. – К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2004. – С. 460-480.

  2. Ковальова Н. Регулювання декларування інвестиційної політики накопичувальних пенсійних фондів: напрями вдосконалення вітчизняного підходу в світлі міжнародного досвіду // Ринок цінних паперів України. – 2005. – №3-4.– С.53-61.

  3. Ковальова Н. Удосконалення механізму регулювання інвестиційної діяльності Накопичувального пенсійного фонду та недержавних пенсійних фондів: регулювання винагороди за управління пенсійними активами // Ринок цінних паперів України. – 2004. – №11-12.– С.61-68.

  4. Ковальова Н. Регулювання інвестиційної діяльності накопичувальних пенсійних фондів: механізми захисту інвестицій та гарантування збереження та зростання їх вартості // Ринок цінних паперів України. – 2004. – №5-6.– С.63-72.

  5. Ковальова Н. Регулювання інвестування активів накопичувальних пенсійних фондів: правило „розсудливої людини” або „кількісні обмеження” // Ринок цінних паперів України. – 2004. – №3-4. – С.49-57.

  6. Ковальова Н. Гарантії дохідності в капіталізованих пенсійних системах // Ринок цінних паперів України. – 2003. – №11-12. – С.69-76.

  7. Леонов Д., Федоренко А., Ковальова Н. Прогноз акумулювання інвестиційних ресурсів Накопичувальним пенсійним фондом та недержавними пенсійними фондами // Ринок цінних паперів України. – 2002. – №9-10. – С.7-11. (особистий внесок автора – аналіз можливостей використання пенсійних активів як інвестиційних ресурсів для потреб розвитку економіки України).

  8. Савенко О.Л., Ковальова Н. М. Концептуальні напрями розвитку регулювання пенсійної системи в Україні // Механізми регулювання соціальної сфери: Збірник наукових праць/ НАН України. Ін-т економіки. Ред. кол.: Новиков В.М. (відп. ред.) та ін. – К., 2002. - С. 91-96. (особистий внесок автора – обґрунтування необхідності запровадження трьохрівневої пенсійної системи в Україні та пропозиції щодо її моделі).

  9. Федоренко А., Леонов Д., Ковальова Н. Інвестування пенсійних активів: проблеми державного регулювання // Ринок цінних паперів України. – 2002. – №11-12. – С.45-65. (особистий внесок автора – аналіз моделей регулювання інвестиційної діяльності пенсійних фондів та розбіжностей у підходах, які стосуються обмежень напрямків інвестування коштів Накопичувального державного та недержавних пенсійних фондів, пропозиції з вдосконалення таких обмежень).

В інших виданнях:

  1. Ковальова Н. М. Перспективи управління активами: що заважає НПФ розвиватися // Управління активами: нові можливості розвитку: Матеріали 17-ї наук.-практ. конф. – Ялта, 2005. – С.67-68.

  2. Ковальова Н. М. Підходи до регулювання інвестиційної діяльності капіталізованих пенсійних фондів: світовий досвід та перспективи для України // Управління активами: стратегії та ризики: Матеріали 16-ї наук.-практ. конф. – Ялта, 2004. – С.20-22.

  3. Ковальова Н. Регулювання інститутів спільного інвестування//Цінні папери України. – 02.11.2000. – №44 (132). – С.20.

  4. Ковальова Н. Інвестиційна діяльність пенсійних фондів//Цінні папери України. – 13.07.2000. – №28 (116). – С.4-5.

  5. Ковальова Н. Перспективи створення недержавних пенсійних фондів в Україні//Цінні папери України. – 22.06.2000. – №25 (113). – С.10-11.

  6. Ковальова Н. Перспективи створення недержавних пенсійних фондів в Україні//Цінні папери України. – 15.06.2000. – №24 (112). – С.18-19.