В дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної військово-медичної задачі, яка полягає у науковому обґрунтуванні сучасної та прогнозної потреби військовослужбовців в амбулаторно-поліклінічній допомозі. 1. Встановлено, що зміни, які відбулися в чисельності контингентів за семирічний термін (1997-2003рр.) обумовлені з одного боку зменшенням на 28,0% кількості офіцерів, на 30,6% - військовослужбовців строкової служби, 14,2% – військовослужбовців за контрактом, з другого збільшенням ветеранів Збройних Сил України на 19,5%, працівників Збройних Сил України – 20,3%, членів сімей військовослужбовців – 26,7%. Зміни в кількості офіцерів відбулися за рахунок зменшення у віковій групі 21-30 років на 12,6% та збільшення у віковій групі 31-50 років - 14,2% офіцерів. 2. Встановлено, що стан здоров'я військовослужбовців усіх категорій погіршився. Частка військовослужбовців строкової служби з “добрим” рівнем фізичного розвитку знизилась на 17,5% і складала 62,8±0,51% в 1997р. та 45,3±0,64% в 2003р., серед молодого поповнення зниження було на 7,6% (61,3±0,74% в 1997р. та 53,7±0,79% в 2003р). Збільшилась частка військовослужбовців строкової служби з “середнім” рівнем фізичного розвитку на 15,7% і складала 36,2±0,50% 1997р. та 51,9±0,61% в 2003р., серед молодого поповнення на 8,3% і складала 32,8±0,69% в 1997р. та 41,1±0,77% в 2003р. Серед військовослужбовців офіцерського складу частка “здорових” знизилась у групі 41–50 років на 19,1% (з 68,2±0,4% в 1997р. до 49,1±0,6% в 2003р.) (p<0,05). 3. Виявлені особливості захворюваності військовослужбовців – серед офіцерів віком від 41 до 50 років переважали хвороби системи кровообігу – (158,3 або 18,7%), сечостатевої системи (116,7, 13,8%), хвороб органів травлення – (106,8, 12,6%). Серед молодших офіцерів від 21 до 30 років, як і військовослужбовців строкової служби, найбільше розповсюджені хвороби органів дихання 189,4, або 34,7%, хвороби органів травлення (109,1, 20,0%), хвороби системи кровообігу (55,9, 10,2%)(p<0,05). 4. Медико-соціологічними дослідженнями доведено, що соціально-побутові умови майже у 50% військовослужбовців усіх категорій були незадовільними. Вживання алкогольних напоїв притаманні 46,7±4,7%, тютюнопаління 55,3±4,1% анкетованим. Доступною амбулаторно-поліклінічну допомогу вважають 76,4±4,9% респондентів. Якістю надання медичної допомоги задоволені 56,2±4,6% анкетованих. Перевагу введенню страхової медицини віддають 71,8±4,5% респондентів. Вважають доцільним введення посади лікаря загальної практики/сімейної медицини 66,3±4,5% респондентів. 5. Встановлено, що з 1997 до 2003рр. кількість військово-медичних закладів та підрозділів медичної служби військових частин на території відповідальності 409 базового військового госпіталю скоротилась на 38,3%, чисельність лікарів – на 35,2%, середнього медичного персоналу – на 20,6%. Ліжковий фонд зменшився на 18,6%. Амбулаторно-поліклінічна допомога контингентам частин території відповідальності надавалась на двох рівнях. На першому рівні силами та засобами 27-ми підрозділів медичної служби військових частин. На другому – гарнізонного та базового військових госпіталів. 6. Розрахована сучасна потреба військовослужбовців в амбулаторно-поліклінічній допомозі, яка складала 10,93 відвідування на одного військовослужбовця, в тому числі до всіх спеціалістів – 8,62, до військового лікаря загальної практики – 2,31. Прогнозна потреба до 2010 року складала 11,40 відвідувань на одного військовослужбовця, з них - 8,95 до спеціалістів поліклінічного прийому та 2,45 - до військового лікаря загальної практики (похибка прогнозу m±0,80, p<0,05). 7. Розроблена концептуальна модель організації та надання амбулаторно-поліклінічної допомоги військовослужбовцям ЗС України з чотирьох рівнів; опрацьована нова організаційно-штатна структура і принципи функціонування системи та розроблено комплекс заходів щодо практичного переходу системи амбулаторно-поліклінічної допомоги (І – ІІ рівня) до функціонування за територіальним принципом. Впровадження моделі призвело до зниження показників госпіталізації військовослужбовців за класами хвороб органів дихання, а також шкіри та підшкірної клітковини на 8 та 12% (p<0,05) відповідно, а також працевтрат за цими ж класами хвороб на 10 та 9% відповідно. |