Анотація до роботи:

Шпаченко М.М. Медична допомога шахтарям з важкою механічною травмою на догоспітальному етапі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. – Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка АМН України, Харків, 2005.

Дисертація присвячена вивченню важких механічних травм, які супроводжуються шоком у шахтарів на догоспітальному етапі. Виявлено та описано математичний зв'язок між гірничогеологічними, санітарно-гігієнічними умовами глибоких шахт і частотою тяжких травм. Вивчено біоритми у шахтарів і їх зв’язок із травматизмом, розроблено метод профілактики травматизму. Установлено зв'язок між механізмом травмування і тяжкістю травми, а також імовірність летального кінця при цьому. Проведено аналіз структур травм за домінуючою локалізацією, що дозволяє планувати сили і засоби медичної служби. Запропоновано прогностичний критерій тяжкості і кінця травм. Вивчено частоту застосування різних фармакологічних препаратів, дано оцінку їх ефективності. В залежності від величини прогностичного критерію наслідків травми запропоновано лікувальні комплекси.

Основні висновки і рекомендації знайшли застосування в роботі медичної служби гірничорятувальних частин, у роботі спеціалізованих протишокових бригад, реаніматології, а також при викладанні курсу екстремальної медицини.

1. Рівень травматизму на вугільних шахтах ПВ «Донецьквугілля» знаходиться в прямому взаємозв'язку з гірничо-геологічними умовами (глибиною, температурою і метанообільністью) а також ступенем інтенсивності фізичної праці. Мається тенденція до збільшення частоти множинних і поєднаних травм, що підвищує імовірність летальних наслідків.

2. У 64,1% випадків виробничих травм у шахтарів, що супроводжуються шоком, приходиться на осіб у віці до 40 років (середній вік потерпілих – 36,9±0,43 року), з безупинним підземним стажем до 5 років – 31,5% усіх спостережень. Облік особливостей біоритмів організму дозволяє виявити дні «фізіологічної утоми» у шахтарів і ріст травматизму в ці дні, створена в межах біологічного циклу організму шкала з максимальною чи мінімальною імовірністю травмування дозволила вчасно проводити профілактичні заходи травм на шахтах.

3. Частота і тяжкість ушкоджень по механізму травмування обумовлені ударом важкими предметами – 38,48% випадків; здавленням – 35,07%; влученням і (чи) затягуванням усього тіла, або його частин (сегментів) у машини і механізми, що рухаються чи обертаються – 14,83%; падінням у гірничих виробленнях – 6,01%; наїзд внутрішахтного транспорту – 4,61%; буро-вибухові й інші роботи – 2,2%.

По факторах, що ушкоджують, найбільша частота важких травм обумовлена внутрішахтним транспортом – 40,28%; обваленням породи і вугілля – 27,05%; машинами і механізмами – 14,43%; кріпленням і його елементами – 6,62%; падінням – 6,01%; іншими факторами, що ушкоджують – 5,61%.

Важка механічна травма, що супроводжується шоком, у 63,5% випадків має множинний чи поєднаний характер, ізольована травма (36,5% - спостережень) представлена масивними анатомо-морфологічними ушкодженнями.

За домінуючою локалізацією ушкоджень перше місце займає травма нижніх кінцівок - 46,7%; потім – ушкодження грудей – 15,84%; таза – 11,82%; – верхніх кінцівок – 8,62%; хребта (у тому числі спинного мозку) – 6,61%; ушкодження голови (ЧМТ+ЧЛТ) – 6,41%; живота – 4%. Найбільша кількість поєднаних травм обумовлена ушкодженнями голови, грудей, живота, таза і хребта. У динаміці просліджується тенденція зростання частоти множинних ушкоджень органів черевної порожнини, грудної клітки, таза, хребта, верхніх і нижніх кінцівок.

4. Із зростанням тяжкості ушкоджень і в динаміці перших годин після травми має місце підвищення змісту в сироватці крові іонів К⁺, зниження Na⁺ і Ca⁺⁺, зростання активності митохондріальних і лізосомальних ферментів, особливо АсТ, АлТ, ЛДГ, КК, РНК-ази і ДНК-ази. Особливо значно змінюється активність ферментів після підйому потерпілих “на поверхню” і на етапі транспортування в лікувальну установу, це пов'язано з фактором декомпресії, зміною температури і вологості.

5. Розроблено прогностичний критерій Z, що дозволяє диференціювати потерпілих за тяжкістю і за ймовірними виходами травматичної хвороби. Доцільно його використання як об'єктивного критерію для призначення оптимального обсягу і складу протишокової терапії.

6. Оптимальний обсяг допомоги потерпілим із шахтною травмою на догоспітальному етапі вимагав введення широкого спектра фармакологічних препаратів. З огляду на зневоднювання, як наслідок високої температури глибоких шахтних виробок і важкої фізичної праці шахтарів, доцільно здійснення інфузійної терапії починати із введення збалансованих сольових розчинів, а потім декстранів. Знеболювання - застосування наркотичних і ненаркотичних анальгетиків; інгаляційних і неінгаляційних анестетиків. Обсяг інфузійної терапії знаходиться в залежності від тяжкості травм. Із зростанням тяжкості травм і стану постраждалих шахтарів, зростає застосування аналептиків, серцевих глікозидів, глюкокортикоїдів, вітамінних комплексів і цитохрома С. При підйомі потерпілих «на поверхню», незважаючи на поліпшення їх стану в результаті наданої медичної допомоги, програма лікування вимагає продовження інфузійної терапії із включенням до її складу розчинів, які мають дезінтоксикаційні властивості.

7. При порівнянні величин прогностичних критеріїв (Т и Z у потерпілих із травматичним шоком у момент первинного огляду й у санпропускнику стаціонару встановлено, що середня тривалість перебігу шоку за критерієм Т зменшилася на 2,83±0,29 години (p<0,05), величина критерію Z зменшилася на 0,40±0,03 одиниць (p<0,05). Із 75 потерпілих, у яких за прогнозом були негативні величини критерію Т, вижило 64,0%. Із 122 потерпілих, у яких величина критерію Z була 3 і більше, вижило 69,7%, ускладнення в постшоковому періоді не розвилися у 310 чоловік (62,1%).

Проведення транспортної іммобілізації на догоспітальному етапі зніжує частоту ускладнень у 1,24 рази.

Проведена оцінка ефективності лікувальних заходів – іммобілізації, аналгезії, місцевої анестезії, інфузійної терапії – по запропонованому нами методу дозволила розробити патогенетично обґрунтований комплекс лікувальних заходів на догоспітальному етапі, що сприяли зниженню госпітальної летальності у 1,88 разів.

Публікації автора:

1. Ельский В.Н., Климовицкий В.Г., Золотухин С.Е., Крюк Ю.Я., Шпаченко Н.Н., Длугоканский Д.М., Ельский А.В. Избранные аспекты патогенеза и лечения травматической болезни. – Донецк: ООО «Лебедь», 2002. – 360 с.

Дисертант провів аналіз літератури, написав одну главу самостійно (Глава 2) і приймав участь в написанні 4 глав (1, 3, 4, 5).

2. Золотухин С.Е., Заболотний В.Н., Ельский В.Н., Шпарковский А.А., Заплаткин К.Е., Крюк Ю.Я., Акишев А.М., Шпаченко Н.Н. Прогнозирование исходов травматического шока с учетом его лечения: Методичні рекомендації. – Донецьк, 1986. – 20 с.

Особистий внесок полягає в проведенні та аналізі математичних розрахунків, у визначенні бальної оцінки єфективности лікувальних заходів.

3. Золотухин С.Е., Бабоша В.А., Заплаткин К.Е., Шпаченко Н.Н. Прогнозирование сроков оперативных вмешательств в начальном периоде травматической болезни // Вестник хирургии – 1989. – № 9. – С. 64-68.

Дисертант проаналізував літературу, здійснив розробку критерія Z, вивчив виходи оперативного втручання при важкій механічний травмі.

4. Золотухин С.Е., Шпаченко Н.Н., Пастернак В.Н., Лавриненко О.В. Определяется ли травматизм лунно-солнечными ритмами? // Ортопедия, травматология и протезирование – 1991. - № 3. – С. 40-43.

Дисертант проаналізував літературу, здійснив підбір травмованих шахтарів, провів математичні розрахунки.

5. Шпаченко Н.Н., Танцюра В.П., Золотухин С.Е., Баешко А.А. Оказание медицинской помощи шахтерам с травмой опорно-двигательного аппарата, осложненной шоком, на догоспитальном этапе // Травма. – 2001. – Т. 2. - №1. – С. 55-60.

Дисертант провів лікування травмованих шахтарів на догоспітальному етапі, розподіл травмованих на групи, аналіз лікування та наслідків травм.

6. Пастернак В.Н., Шпаченко Н.Н. Взаимосвязь факторов угольного производства, горно-геологических и санитарно-гигиенических условий с частотой шахтных травм // Травма. – 2001. – Т. 2. - №2. – С. 146-150.

Дисертант провів аналіз шкідливих факторів вугільного виробництва та їх взаємозв’язок із частотою тяжких травм, математичну обробку отриманих даних.

7. Шпаченко М.М., Золотухін С.Є., Калінкін О.Г., Цуркан О.В., Баєшко О.А. Особливості патогенезу тяжкої механічної травми, отриманої в умовах глибоких вугільних шахт // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. – 2001. – Т. 2. – №1. – С. 28-31.

Дисертант безпосередньо надавав постраждалим допомогу в шахті, здійснював взяття крові для аналізів, аналізував отримані дані.

8. Климовицкий В.Г., Пастернак В.Н., Шпаченко Н.Н. Оказание помощи пострадавшим с тяжелой шахтной травмой – медицинская и социальная проблема // Травма. – 2002. – Т. 3. - № 1. – С. 8-16.

Дисертант провів аналіз літератури, вибірку даних у департаменті вугільної промисловості, запропонував метод розрахунку вірогідності летального кінця у шахтарів при травмі.

9. Шпаченко Н.Н., Пастернак В.Н., Золотухин С.Е., Чирах С.Х., Пузырев И.В. Фармакотерапия пострадавших с травматическим шоком на догоспитальном этапе // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2002. – Випуск 11. – Книга 1. – С. 598-605.

Дисертант безпосередньо надавав допомогу постраждалим в шахті, проаналізував особливості лікування шахтарів з травматичним шоком.

10. Климовицкий В.Г., Шпаченко Н.Н., Пастернак В.В., Величко М.М., Лавриненко О.В., Шаповалов В.Д. Современные тенденции травматизма в угольной промышленности и оказание экстренной помощи пострадавшим с шахтной травмой // Проблеми військової охорони здоров’я / Збірник наукових праць Української військово-медичної академії. – Київ, 2002. –Випуск 11. – С. 43-52.

Дисертант проаналізував літературні та статистичні джерела з питань надання допомоги на догоспітальному етапі, провів аналіз і дійшов висновків щодо лікування травмованих шахтарів.

11. Ельский В.Н., Шпаченко Н.Н., Золотухин С.Е., Крюк Ю.Я., Евич Ю.Ю., Длугоканский Д.М., Ельский А.В. Оказание медицинской помощи шахтерам с травмой грудной клетки на догоспитальном этапе // Архив экспериментальной и клинической медицины. – 2002. – Т. 11. - №2. – С. 156-159.

Дисертант безпосередньо надавав допомогу постраждалим в шахті, проаналізував і запропонував метод лікування таких постраждалих.

12. Шпаченко Н.Н., Пастернак В.Н., Чупрун Н.Д. Медицинская помощь шахтерам при шоке на догоспитальном этапе в зависимости от вида травмы // Харківська хірургічна школа. – 2003.–№1.–С. 117–119.

Дисертант безпосередньо надавав допомогу постраждалим в шахті, а також запропонував лікування шахтарів в залежності від виду травми.

13. Климовицкий В.Г., Шпаченко Н.Н., Стегний С.А. Оказание медицинской помощи шахтерам со спинальной травмой на догоспитальном этапе // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2003.–№1.–С. 24–28.

Дисертант безпосередньо надавав допомогу постраждалим в шахті, а також провів аналіз лікування шахтарів зі спінальною травмою.

14. Шпаченко Н.Н. Прогнозирование исходов тяжелых механических травм у шахтеров в остром периоде травматической болезни // Травма. – 2003. – Т.4. – №2. – С. 161-167.

15. Ельский В.Н., Климовицкий В.Г., Пастернак В.Н., Шпаченко Н.Н., Золотухин С.Е., Крюк Ю.Я. Концепция травматической болезни на современном этапе и аспекты прогнозирования ее исходов // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2003.–Т.12.–№1.–С. 87-92.

Дисертант провів аналіз літератури, а також запропонував найбільш корисні прогностичні системи.

16. Шпаченко Н.Н., Чупрун Н.Д., Пастернак В.Н., Чирах Т.М., Шпаченко О.Н. Применение кетамина при травматическом шоке у шахтеров на догоспитальном этапе // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2003.–№2(д).–С. 67-70.

Дисертант безпосередньо надавав допомогу постраждалим в шахті, а також запропонував найбільш оптимальне введення каліпсолу шахтарям.

17. Автоматический инъектор: А.с. 1514379 СССР, А 61 М 5/20. / Кривобок Г.К., Ельский В.Н, Талалаенко А.Н., Педенко Э.П., Макарцев В.И., Шпаченко Н.Н., Крюк Ю.Я. Заявлено 27.05.87; Опубл. 15.10.89, Бюл. №38. – 3 с.

Дисертант запропонував ідею та напрямок ії розробки, проаналізував літературу, брав участь у розрахунках.

18. Шпаченко Н.Н., Заболотный В.Н., Золотухин С.Е., Чирах С.Х. Система оказания экстренной медицинской помощи шахтерам с множественной и сочетанной травмой в условиях подземных горных выработок // Множественная и сочетанная травма, сопровождающаяся шоком. – Л., 1990. – С. 94-98.

Дисертант після проведеного аналізу отриманих даних запропонував систему надання допомоги травмованим шахтарям.

19. Золотухин С.Е., Заплаткин К.Е., Шпаченко Н.Н., Макарцев В.И. Особенности инфузионной терапии при тяжелой механической травме у шахтеров на догоспитальном этапе // Горноспасательное дело / Сб. науч. трудов. НИИГД. – Донецк, 1998. – С. 113-115.

Дисертант провів аналіз інфузійної терапії у травмованих шахтарів у зв’язку з особливостями гірничогеологічних умов вугільного виробництва.

20. Пастернак В.Н., Шпаченко Н.Н. Математическое моделирование прогноза и лечебного комплекса острого периода травматической болезни у пострадавших с тяжелой механической травмой // XIII з’їзд ортопедів-травматологів України / Зб. наук. праць. Київ; Донецьк, тов. “Лебідь”, 2001. – С. 73-76.

Дисертант провів аналіз математичного моделювання патологічних процесів при травмі та шоку, дав оцінку проведених лікувальних засобів.