Анотація до роботи:

Мандюк Н.Л. Маркетингове управління розвитком регіональних рекреаційних систем. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05. – Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. – Інститут регіональних досліджень НАН України. – Львів, 2008.

Дисертація присвячена теоретико-методичним і прикладним питанням формування підходів щодо маркетингових досліджень ринку рекреаційних послуг та на цій основі вдосконалення маркетингового управління регіональними рекреаційними системами. В роботі обґрунтовано теоретичну сутність та зміст маркетингового управління, визначено його місце в системі регіонального управління, проведено конструктивний аналіз специфіки маркетингових досліджень у рекреаційній сфері на регіональному рівні.

Здійснено оцінку сучасного стану розвитку рекреаційної системи Львівської області, висвітлено підходи до визначення попиту на рекреаційні послуги та показано роль факторів, що його визначають, проведено сегментацію ринку рекреаційних послуг Львівської області за групами споживачів.

Запропоновано підходи до формування маркетингової стратегії розвитку рекреаційної системи Львівської області, сформовано та обґрунтовано основні засади політики просування рекреаційного продукту, розроблено організаційно-економічну модель механізму просування рекреаційного продукту Львівської області.

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення науково-методичних підходів та запропоновано нове вирішення науково-практичної проблеми щодо шляхів вдосконалення маркетингового управління рекреаційною системою Львівської області. В результаті досліджень зроблено такі висновки та пропозиції теоретичного та прикладного характеру.

1. Вагому роль в ефективному управлінні регіональними рекреаційними системами відіграє впровадження засобів маркетингу органами місцевого управління, що дозволить їм реалізувати покладені на них функції та задачі в більш ефективний спосіб. Саме ефективне маркетингове управління та система маркетингових досліджень ринку рекреаційних послуг забезпечують можливість вирішення ряду проблем: економічних – пов’язаних із стимулюванням рекреаційного розвитку регіону та підвищенням конкурентоспроможності як рекреаційного продукту зокрема, так і регіону загалом, стимулюванням розробки та впровадженням на ринок нових видів рекреаційного продукту, продуманої стратегії просування рекреаційного продукту; соціальних – активізації розвитку депресивних районів, більш повного задоволення потреб споживачів у рекреаційних послугах; залучення населення до ведення здорового способу життя.

2. Визначено необхідність маркетингових досліджень ринку рекреаційних послуг з метою більш глибокого вивчення його учасників, зокрема мотивів і потреб споживачів, сприйняття ними рекреаційного продукту та виявлення можливості впливу на них. Таким чином, роль органів місцевого управління зводиться до активних учасників побудови ринку.

3. Важливе місце у дослідженні споживачів рекреаційних послуг, як необхідній умові ефективного маркетингового управління, посідає сегментація ринку рекреаційних послуг та пошук цільових ринків. Варто відзначити, що здійснення сегментації ринку на регіональному рівні забезпечує не лише економічні результати, а й дає соціальний ефект. Зокрема, відбувається більш повне задоволення потреб споживачів рекреаційних послуг за рахунок розширення рекреаційної пропозиції та підвищення конкурентоспроможності продукції.

4. Проведення сегментації ринку рекреаційних послуг дозволило виділити основні групи споживачів для кожного типу рекреаційного продукту, пропонованого Львівською областю (санаторно-лікувального, літнього відпочинку, гірськолижного та пізнавального рекреаційного продукту), які слугуватимуть основою для формування політики просування. В процесі сегментації для кожного сегмента виявлено: тривалість відпочинку (короткострокова чи довгострокова), частоту відвідування місцевості, нічліжні заклади та транспорті засоби, яким віддають перевагу споживачі сегмента, спосіб організації відпочинку (за допомогою туристичної фірми чи самостійно), а також сформовано їх якісні та кількісні характеристики.

5. Результати дослідження рекреаційної інфраструктури дозволили встановити переважаючу роль Львівської області в структурі Карпатського регіону, виявити ряд позитивних тенденції, зокрема щодо збільшення кількості екскурсантів та загальної кількості осіб, що скористались послугами санаторно-курортних закладів області. Серед негативних тенденцій відзначено зменшення кількості іноземних туристів. Дано високу оцінку рекреаційним ресурсам області та потенційним можливостям їх подальшого освоєння.

6. З метою досягнення більш високого рівня розвитку рекреаційної сфери регіону, максимального забезпечення потреб населення у рекреації, паралельного покращення соціального становища та зростання рівня життя встановлено необхідність формування системи пріоритетів рекреаційного територіального розвитку. У розробці зазначеної системи запропоновано застосування принципу диференційованого підходу, проте, який враховуватиме необхідність до певної міри групувань, що зумовлено рядом ресурсообмежуючих причин. Відповідно, виділено п’ять груп рекреаційних територій із схожими характеристиками, пропонованим рекреаційним продуктом, проблемами та потребами, відповідно до яких необхідним є застосування різних маркетингових стратегій рекреаційного розвитку.

7. Принциповою умовою ефективного маркетингового управління регіональною рекреаційною системою визначено формування політики просування рекреаційного продукту, яка повинна містити в собі два ключові елементи, що в загальному підсумку визначають її суть та спрямованість. Такими ключовими елементами є цілі, які повинні бути досягнуті, та перелік засобів просування із визначеною їх пріоритетністю. Таким чином, до основних цілей політики просування рекреаційного продукту необхідно віднести формування та підтримування сприятливого позитивного іміджу окремих рекреаційних центрів, зокрема, та області загалом; вплив засобами маркетингу на ринкову поведінку споживачів рекреаційних послуг з метою мотивації населення до оздоровлення та підняття національної свідомості через ознайомлення з історичною спадщиною; інформування споживачів про можливості відпочинку на території області. Відповідно, одними з основних засобів просування повинні стати “Public Relations” (зв’язки з громадськістю), використання елементів брендингу та участь у виставках як такі, що найкращим чином підходять для досягнення основної поставленої мети – формування іміджу рекреаційних територій.

8. Організована відповідно до зазначених принципів система просування рекреаційного продукту дозволить через створення певного іміджу сформувати позитивну думку громадськості щодо Львівщини та її окремих рекреаційних територій та забезпечить, таким чином, прихильність та довіру до її рекреаційного продукту з боку потенційних споживачів. Крім того, що особливо важливо, такий позитивний імідж буде носити довгостроковий характер, що набуває суттєвого значення саме для маркетингового управління розвитком регіональною рекреаційною системою.

Публікації автора:

Монографії

1. Malska M. Rynek turystyczny Ukrainy Zachodniej w swetie badan marketingowych / Malska M., Manduk N., Zinko J. // Potenticijal turustyczny Ukrainy Zachodniej. Warszawa : Instytun turystiki, 2005. S. 126134. Особистий внесок здобувача: аналіз та інтерпретація інформації щодо пріоритетів та уподобань туристів Карпатського регіону України.

Статті у наукових фахових виданнях

2. Мандюк Н. Л. Проблема зменшення впливу рекреаційної діяльності на стан природного середовища регіону / Н. Л. Мандюк // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Природно-ресурсний потенціал в системі просторового розвитку (Зб. наук. пр.). 2004. Вип. 2 (XLVI) С. 266270

3. Мандюк Н. Л. Аналіз ринку рекреаційних послуг гірських територій Львівської області / Н. Л. Мандюк // Регіональна економіка. 2006. №1. С. 228236.

4. Мандюк Н.Л. Роль екологічних факторів у формуванні попиту на рекреаційні послуги в контексті сталого розвитку регіону / Н. Л. Мандюк // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційно-інвестиційне забезпечення стратегії розвитку регіону (Зб. наук. пр.). 2006. Вип. 5 (61). С. 212221.

5. Мандюк Н. Л. Чинники та передумови сталого розвитку гірськолижного рекреаційного продукту у Сколівському районі Львівської області / Н. Л. Мандюк // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій (Зб. наук. пр.). 2006. Вип. 6 (62). С. 220227.

6. Мандюк Н.Л. Особливості застосування якісних методів дослідження перспективного попиту на рекреаційні послуги / Н. Л. Мандюк // Вісник Львівського університету. Серія економічна. 2006. №35. С. 542547.

7. Мандюк Н. Л. Роль пропаганди як засобу комунікаційної політики в системі просування рекреаційного продукту Львівської області / Н. Л. Мандюк // Регіональна економіка. 2007. №2. С. 243247.

Основні статті в інших наукових виданнях

8. Мандюк Н. Л. Суть та специфіка маркетингових досліджень ринку рекреаційних послуг / Н. Л. Мандюк // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Географічна. 2006. Вип. 33. С. 239243.

9. Mandyuk N. Особенности формирования политики продвижения туристического продукта курорта Славске // Border and transborder tourism for European integration / Mandyuk N. Rzeszow, 2007. S. 115120.

10. Мандюк Н.Л. Вибір факторів сегментації споживачів рекреаційних послуг // Туризм в Україні: сучасний стан та пріоритети розвитку / Мандюк Н.Л. Львів, 2005. С. 320325.

Тези доповідей

11. Мандюк Н.Л. Чинники та передумови сталого розвитку гірськолижного рекреаційного продукту Львівської області / Н. Л. Мандюк // Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стадія дій : міжн. наук.-практ. конф., 9-10 лист. 2006 р. : тези доп. ХІ., 2006. С. 118121.

12. Мандюк Н. Особенности формирования политики продвижения туристического продукта курорта Славске / Мандюк Н. // Туризм у Карпатському Єврорегіоні. Перспективи розвитку : наук. конф. 29-30. берез. 2007 р. : тези доп. ІІІ., 2007. С. 67 – 68.

13. Мандюк Н. Формування політики просування туристичного продукту Львівської області // Географія і туризм: європейський досвід : міжн. наук. конф., 27-30 верес. 2007 р. : тези доп. ІХ., 2007. С. 8587.