1. Маркетингову стратегію ЗЕД пропонується визначити як загальну для всього підприємства, довгострокову, адаптовану, інтелектуальну програму досягнення відповідності товарів та послуг вимогам закордонних цільових ринків, ресурсам, можливостям й потенціалу підприємства, спрямовану на задоволення потреб споживачів на цих ринках й засновану на ретельній розробці комплексу міжнародного маркетингу, формалізованого у вигляді підпрограми стратегічного розвитку. В процесі її формування необхідно удосконалювати способи й форми інтеграції підприємства до міжнародного бізнес-простору та використовувати подану в роботі модель предметної області міжнародного маркетингу. 2. Розробка оптимальної маркетингової стратегії ЗЕД підприємства повинна ґрунтуватись на результатах аналізу цільових зарубіжних ринків. Для більш ґрунтовного його проведення в роботі виділено основні об'єкти вивчення зовнішніх ринків, запропоновано методику визначення ємності й ранжування ринків, розроблено схему інформаційного забезпечення стратегії, проведено критичний аналіз підходів до визначення конкурентоспроможності продукції й подано схему оцінки рівня міжнародної конкурентоспроможності товару. Також доведено необхідність оцінки відповідності потенціалу обраного ринку зовнішньоекономічному потенціалу підприємства в процесі розробки маркетингової стратегії ЗЕД й обґрунтовано відповідні методичні рекомендації щодо її проведення. 3. Основою для розробки маркетингової стратегії є необхідність підтримки рівноваги між необхідним рівнем міжнародної інтеграції, заданими цілями підприємства на кожному ринку й можливостями їхнього досягнення. Зазначену відповідність можна отримати побудовою запропонованого стратегічного профілю ЗЕД. Його застосування дозволить більш обґрунтовано підійти до розробки міжнародного маркетинг-міксу, визначенню цільових ринків, формуванню послідовності виходу на світовий ринок, оцінці моделі міжнародної конкуренції й адаптації до умов обраних СЗГ. 4. Маркетингова стратегія ЗЕД повинна формуватися на підставі забезпечення відповідності елементів її товарно-ринкового портфеля й портфеля корпоративних ресурсів, що призведе до появлення комплементарного ефекту. При цьому необхідно забезпечити гармонійну відповідність поточної й майбутньої маркетингової стратегій, шляхом акумуляції в поточному періоді часу ресурсів достатніх для досягнення майбутніх стратегічних альтернатив. Водночас, під час формування інструментальних стратегій слід поєднувати застосування критерію розподілу ресурсів разом з мінімізацією неузгодженості між бажаним й реально сформованим міжнародним маркетинг-міксом підприємства. 5. У дисертаційній роботі обґрунтована необхідність обліку впливу елементів невизначеності й ризику та введення критерію безпеки присутності підприємства на обраному зарубіжному ринку. Для цього в роботі розроблено класифікація, сформовані шляхи удосконалення й виділені фактори підвищення стійкості ЗЕД, обґрунтована зона припустимих коливань показників стійкості, запропонована методика інтегральної оцінки безпеки ЗЕД й подана матриця "безпека-конкурентоспроможність-потенціал", що допомагає корегувати маркетингову стратегію. |