У дисертаційній роботі розкрито сутність прийомів і методів маніпулятивного впливу та запропоновані теоретичні та прикладні підходи до аналізу та протидії маніпулятивним актам, що здійснюються за допомогою ЗМІ у сфері релігійно-політичних відносин (на теренах України). Подано основні теоретичні підсумки роботи, що відображають сутнісний зміст дисертаційного дослідження. Висновки сформульовано згідно з поставленими в дисертації метою та завданнями. Вирізнено маніпулювання з подібних понять (пропаганда, реклама, PR) та сформулювати поняття “маніпулювання релігійною свідомістю”. Зокрема під маніпулюванням релігійною свідомістю, що реалізується за допомогою ЗМІ ми розуміємо різновид психологічного впливу, який має прихований характер та спрямований на перекручення (спотворення) процесу сприйняття, пізнання та оцінки дійсності з метою управління релігійною свідомістю і поведінкою людей. Визначено причини маніпулювання у сфері релігійно-політичних відносин. Так, за умови суб’єкт-об’єктного механізму впливу, суб’єктом є релігійні організації, а як об’єктом – держава (суб’єкти ухвалення рішень), об’єднання громадян (релігійні, політичні), суспільство загалом. Причина намагання вплинути на державу з боку релігійних організацій полягає у тім, що держава є організацією всіх громадян, репрезентує суспільство загалом; тільки ним і від його імені ухвалюються владні рішення, що стосуються всіх членів суспільства й обов'язкові для виконання кожним. Це, власне кажучи, основна форма політичної інтеграції суспільства на жорстко обмеженій території, підпорядкованій певному виду політичного панування. Саме бажання керувати бодай не всією державою, а лише сферою духовних відносин, репрезентувати з цього боку населення чи його частину на рівні держави, отримуючи з цього загальнодержавні преференції (матеріальні, статусні тощо) є однією з головних причин. Іншим об’єктом впливу є релігійні об'єднання громадян, політичні партії і політизовані громадські організації. Це конкретизується у впливі на лідерів, членів організації, спрямуванні їхньої енергії для тиску на суб’єктів ухвалення рішення (державу) тощо. Причинами маніпулювання за таких умов є: боротьба за релігійну, політичну, економічну владу в державі; реалізація політичних інтересів іншої держави; реалізація інтересів правлячої або іншої еліти. До головних причин впливу на суспільство з боку релігійних організацій слід віднести: намагання набути якнайбільше прихильників; сформувати у суспільстві відповідні позитивні/негативні стереотипи, прагнення залучити кошти населення або заручитися підтримкою з того чи іншого питання тощо. Визначені засоби маніпулювання релігійною свідомістю у сфері релігійно-політичних відносин. Виходячи з того, що маніпулювання є специфічним різно-видом комуніціювання, можна стверджувати, що воно використовує ті самі засоби, що застосовуються для спілкування і зв'язку між різними суб'єктами взаємовід-носин. Ставлячи перед собою задачу вплинути, ті або інші сили намагаються маніпулювати свідомістю і поведінкою людей і використовують для цього переважно ЗМІ. Так відбувається підміна функцій ЗМІ: з органів інформування вони перетворюються на засоби маніпулювання. Уточнено функції маніпулювання у сфері релігійно-політичних відносин. Можна виділити такі функції: ініціювання і регулювання мислення і поведінки заданого (запрограмованого) зразка; перекручування соціально-психологічних оцінок; формування суб'єктів, дії яких спрямовані певним чином; специфічної технології прийняття/ухвалення політичних рішень; специфічної мобілізації; специфічної тактики на інформаційному ринку; специфічного комуніціювання еліт і не-еліт. На особливу увагу заслуговує проблема визначення соціальної ролі маніпулювання. Аналіз літератури з цього питання дозволяє дійти висновку, що маніпулювання оцінюється здебільшого як негативне явище, проте проблема має суперечливий характер. Вважаємо, що кінцева оцінка маніпулювання має виходити з мети маніпулятора, спрямованості та результатів. Особливу загрозу становлять деструктивні дії маніпулятора, що завдають суттєвої шкоди у сфері релігійно-політичних відносин: втручання інших держав через засоби духовно-релігійного впливу у внутрішні справи України; сепаратистські тенденції, зокрема на релігійному ґрунті, в окремих регіонах та у певних політичних сил в Україні; масові порушення прав громадян, зокрема свободи совісті та віровизнання, в Україні та за її межами; загострення міжетнічних і міжконфесійних відносин; невиконання чи неналежне виконання законних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування, зокрема щодо передачі культових споруд та майна. Проте маніпулювання є суттєвою частиною як релігійного так і політичного процесу: впливає на розробку, ухвалення та реалізацію релігійно-політичних чи політичних рішень, релігійну та політичну участь, її форми, функціонування релігійної та політичної влади загалом. Проаналізовано та систематизовано прийоми маніпулювання релігійною свідомістю у сфері релігійно-політичних відносин залежно від методів впливу. Розкрито сутність методів і прийомів, зокрема концептуальний аналіз прийомів маніпулювання дозволяє їх систематизувати залежно від спрямованості впливу. Так можна виокремити логіко-психологічний, чуттєво-емоційний, організаційний, сублімінальний методи маніпулятивного впливу. Аналіз матеріалів УПЦ дозволяє стверджувати, що сфері релігійно-політичних відносин значною мірою поширено використання логіко-психологічного, чуттєво-емоційного методів маніпулятивного впливу. Зокрема, емоційне забарвлення досягається використанням таких прийомів, як “навішування ярликів”, “осміяння” тощо, а серед прийомів логіко-психологічного методу маніпулювання виділимо “постулювання істини” та “висновок без достатньої підстави”. Особливо часто УПЦ використовує прийом “дифамації” – розголошення інформації, що ославлює кого-небудь. Як зазначалося, проблема маніпулювання є недостатньо розроблена, і це пояснює відсутність методики аналізу маніпулятивного впливу. В роботі було запропоновано підхід щодо аналізу маніпулятивних актів сутність якого пов’язана з використанням схеми аналізу пропаганди (Г. Джоветт та В. О`Донелл). Наукове переосмислення закладених у схему етапів та відповідна кореляція до мети даного дослідження (тобто вивчення проблеми маніпулювання з акцентом на його методи і прийоми, що реалізуються за допомогою ЗМІ) дозволили створити схему аналізу маніпулятивного впливу, що реалізуються за допомогою ЗМІ. Схема включає такі етапи аналізу: Аналіз ідеології та мети маніпулятивного впливу; аналіз контексту, в якому відбувається маніпуляція; ідентифікація маніпулятора (суб`єкта); аналіз структури (організації), що здійснює маніпулятивний вплив; аналіз цільової аудиторії, на яку спрямований вплив (об`єкт); аналіз методів і прийомів маніпулювання, що реалізуються за допомогою ЗМІ; аналіз контрзаходів (у разі використання). Відповідно до схеми в роботі було проведено аналіз матеріалів УЦП за певний проміжок часу. Чинне законодавство не тільки не спроможне протидіяти такому складному феномену, як маніпулювання, але навіть і певним його зовнішнім виявам, які можна підвести під юридичне визначення “екстремізм” – розпалювання релігійної чи національної ворожнечі. Для подолання зазначених явищ в роботі подано низку пропозицій щодо запобігання та захисту від маніпулятивних дій з використанням ЗМІ у сфері релігійно-політичних відносин. Ряд пропозицій спрямований на вирішення проблеми в контексті нормативного підходу. Як свідчить російська та світова практика, основними методами стримання та протидії є попередження, призупинення діяльності організації, відповідальність осіб та організацій. Запропоновані в дисертаційній роботі норми можуть бути покладені в основу конкретних статей із захисту релігійних прав громадян. Видається доцільним також посилити як державний, так і громадський контроль за діяльністю ЗМІ щодо відповідності інформації реальним фактам, звернути увагу наукової спільноти на актуальність проблеми маніпулювання стимулюючи подальший процес її розробки. Наукове значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що робота є одним з перших досліджень в Україні з проблеми маніпулювання масовою свідомістю у сфері релігійно-політичних відносин (за допомогою ЗМІ). У роботі маніпулювання розглядається як інтегративна характеристика масової свідомості в етико-аксіологічних та праксиологічних вимірах. Систематизовані та структуровані методи, засоби та прийоми за їх інтенціональністю та місцем в сфері релігійно-політичних відносин. Досліджено та проаналізовано механізм маніпулювання, що являє собою різновид психологічного впливу, особливостями якого є прихований характер і спрямованість на перекручування процесу пізнання й оцінки дійсності з метою управління свідомістю і поведінкою людей. Використання теоретичних наробок автора, зокрема щодо систематизації прийомів і методів маніпулювання та аналізу практики їх використання, дозволить розширити методологічну базу практичних співробітників державних установ, що займаються проблемою контролю за діяльністю релігійних об`єднань, політичних партій, ЗМІ. Використання запропонованих у роботі нормативних підходів до вирішення проблеми маніпулювання дасть реальну можливість уникнути частини соціально-релігійних конфліктів, одним із засобів боротьби в яких стало маніпулювання за допомогою ЗМІ. | 