В дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено вирішення наукового завдання щодо розробки теоретико-методологічних засад удосконалення досліджень та формування системи оцінки впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки. Результати проведених досліджень дали можливість автору зробити висновки і пропозиції теоретичного, методичного і практичного характеру. 1. Дослідження теоретичних підходів та еволюції розвитку малого підприємництва в загальній структурі національної економіки показав, що воно являє собою багатогранне явище економічного та соціального життя українського суспільства, має історичні та національні риси розвитку, а також відмінності функціонування в кожному окремому регіоні. Малий бізнес є необхідним елементом ринкової економіки, стабілізатором соціальних відносин в суспільстві, важливою складовою інноваційного розвитку окремого регіону та держави в цілому. Разом з тим, в вітчизняній практиці державного регулювання національної економіки не сформовані та не реалізовані загальні принципи і підходи до оцінки впливу малого підприємництва на її розвиток. Тому запропоновано системний комплексний підхід до визначення та впровадження єдиної системи оцінки стану і впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки. 2. Аналіз світового досвіду розвитку малого бізнесу показав, що він є найбільш розповсюдженою формою здійснення підприємницької діяльності й користується великою популярністю в багатьох країнах світу. В роботі обґрунтована можливість його адаптації до умов національної економіки з врахуванням особливостей розвитку малого підприємництва в Україні. Доведено, що не існує єдиних критеріїв віднесення підприємств до цього сектору господарських відносин. Виходячи з особливостей, стану і розвитку малого підприємництва в окремій країні ці критерії мають визначатися по-різному. Для України найбільш придатним є розуміння малого бізнесу як підприємницької діяльності, що здійснюється фізичними особами-підприємцями та юридичними особами – підприємствами, в яких середньо облікова чисельність працюючих за календарний рік не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 000 євро. Такий стандарт близький до стандартів Європейського Союзу, що зумовлює зовнішній вектор розвитку національного господарства. В умовах становлення та динамічного розвитку підприємницької діяльності в нашій країні необхідною є адаптація світової практики регулювання малого бізнесу. 3. Аналіз економічного змісту категорії «підприємницька діяльність» показав, що воно потребує міждисциплінарного синтезу ряду дисциплін: економіки, соціології, правознавства, культурології, управління, психології та ін. В узагальненому виді під підприємницькою діяльністю запропоновано розуміти самостійну, систематичну господарську діяльність окремих індивідів чи їх груп по виробництву та реалізації товарів та наданню послуг, що здійснюється з метою отримання максимального прибутку та найефективнішого задоволення суспільних потреб, а також з метою самовираження та підвищення суспільного статусу підприємців на власний ризик і під власну майнову відповідальність шляхом продукування та впровадження новаторських ідей, новітніх технологій, нової техніки та сучасних управлінських рішень. Такий підхід максимально відображає всю різноманітність розуміння підприємництва і, відповідно, багатоаспектність його впливу на суспільні відносини та на розвиток національної економіки. 4. Оцінка стану малого підприємництва показала, що воно являє собою унікальний феномен суспільного життя, що має певний соціальний, економічний, психологічний, правовий контекст. Аналіз розвитку та функціонування малого підприємництва Донецької області, показав, що в цілому за останні роки спостерігається його стійкий розвиток. Однак існують певні проблеми та негативні явища, які запропоновано усунути за рахунок впровадження основних засад державної концепції регулювання малого бізнесу: надання фінансової допомоги тим підприємствам, що у своїй діяльності використовують інноваційні технології, підприємцям невеликих міст та селищ; введення диференційованої системи сплати податків; надання консультаційних та освітніх послуг; спрощення системи отримання дозвільної документації та ліцензій на винаходи; впровадження прозорих схем надання державної допомоги у реалізації інноваційних проектів; створення спеціальних інноваційних центрів та центрів розвитку підприємництва. 5. Дослідження довело, що малий бізнес, будучи невід’ємним елементом такої складної системи як регіон, здійснює всебічний вплив на економічну, соціальну сферу, а також на інноваційний розвиток регіону. Разом з тим, малий бізнес сам виступає як складна система економічних, соціальних, правових відносин. Розвиток малого бізнесу є магістральною лінією ринкової трансформації національної економіки, що стимулює становлення середнього класу, подолання соціальної напруги в суспільстві та впровадження інноваційних рішень в підприємницьку діяльність. Малий бізнес, будучи невід'ємною складовою регіональної економічної системи, стимулює розвиток регіону, сприяє зниженню залежності периферії від центру та послабленню гостроти економічних і соціальних проблем в кожному окремому регіоні. Для формування концепції регулювання малого бізнесу державним органам влади необхідно мати повну характеристику його стану та можливість оцінити вплив малого бізнесу на розвиток національної економіки. Доведено, що ця характеристика має спиратися на повну та достовірну інформаційну базу, в якості структурних елементів якої запропоновано взяти систему спеціально розроблених індикаторів стану малого бізнесу та перспектив його розвитку – показників оцінки впливу малого підприємництва на розвиток окремої території, що характеризуватимуть роль малого бізнесу в розвитку соціальної, інноваційної, економічної сфери окремого регіону та країни в цілому. 6. В роботі доведено, що аналіз малого підприємництва та оцінка його впливу на розвиток національної економіки повинні проводитися як в кількісному, так і в якісному напрямках, що дозволить визначити принципові риси і характеристики, зміст та напрямок цього впливу, а також ефективність реалізації певних заходів підтримки підприємницької діяльності з боку державних органів влади. Обґрунтована необхідність використання системного та комплексного підходу, що дозволить вивчати економічну, соціальну та інноваційну складову цього впливу. Запроваджено методичний підхід до розрахунку грошових потоків за рахунок використання аналітичної платформи «Аналітичні технології», застосування якої дозволяє визначити оптимальний набір показників для оцінки малого бізнесу; виробити систему рекомендацій для малих підприємств у світлі інноваційних технологій; надавати органам влади будь-якого рівня аналітичні огляди з рекомендаціями на підтримку малого бізнесу; інтегрувати результати обстеження в регіональні й державні програми розвитку малого бізнесу; створити ефективну систему моніторингу впливу малого бізнесу на економіко-соціальну політику регіонів і держави для прийняття ефективних управлінських рішень. 7. Дослідження довело, що оцінка впливу малого підприємництва на показники розвитку як національного господарства, так і регіонів, можлива лише на основі комплексних досліджень (експертні оцінки, анкетування з різноманітних напрямів господарчої діяльності, удосконалення оцінки ефективності діяльності в межах самого малого бізнесу). Розроблена матриця факторних навантажень, отриманих окремими признаками-бар’єрами за факторами, що зумовлюють певні ризики для розвитку малого підприємництва в регіоні. Ці ризики умовно поділено на групи та оцінено їх рівень за даними, отриманими в результаті опитування підприємців регіону. Адаптовано кластерний аналіз в обробці анкетних опитувань при оцінці малого бізнесу та надані рекомендацій щодо використання комбінованих методів з урахуванням видів діяльності, для чого запропонована блок-схема, яка припускає комплексну оцінку малого бізнесу на основі трьохрозрахункового методу та результатів анкетування, отриманих за допомогою кластерного аналізу. Все це в підсумку сприятиме розвиткові національної економіки. |
