Анотація до роботи:

Ялинська Т.А. Магнітно-резонансна томографія в ранній діагностиці гострого ішемічного інфаркту головного мозку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.23 – променева діагностика, променева терапія. – Інститут онкології АМН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено актуальній для променевої діагностики та неврології науковій проблемі – підвищенню ефективності діагностики ішемічного інфаркту головного мозку в надгострій і гострій стадіях за допомогою сучасних методик магнітно-резонансної томографії. Уточнено МРТ-семіотику гострого ішемічного інфаркту за даними різних імпульсних послідовностей. Вперше в Україні використано дифузійно-зважені та перфузійно-зважені МРТ-зображення для ранньої діагностики гострого ішемічного інфаркту головного мозку. Використано імпульсну послідовність у режимі “гемо” для раннього прогнозування геморагії в осередку ішемічного інфаркту. Вивчено МРТ-семіотику гострого ішемічного інфаркту за даними Д-ЗЗ. Вивчено можливості Д-ЗЗ у прогнозуванні перебігу ішемічного інфаркту, що дозволяє вплинути на тактику лікування захворювання. Порівняно можливості МРТ та КТ у ранній діагностиці гострого ішемічного інфаркту головного мозку.

Вперше у дорослих української популяції визначені величини ВКД головного мозку в нормі.

Отримано функціональні залежності між величиною ВКД та проміжком часу від початку симптомів різних видів інфаркту, які дають змогу прогнозувати величину ВКД в різні терміни від початку виявлення перших клінічних симптомів без розрахунку ВКД по інтенсивності МР-сигналу.

1. Найбільш частими МРТ-ознаками гострих ішемічних інфарктів головного мозку є гіперінтенсивний МР-сигнал на Т2-ЗЗ та Т2Tir-ЗЗ, гіпоінтенсивний МР-сигнал на Т1-ЗЗ. Структура осередку та його контури залежать від розміру ішемічного ураження та локалізації. Неоднорідна структура осередку більш притаманна ТІ та КІ. При лакунарних та коркових інфарктах може бути декілька осередків гострого ішемічного інфаркту.

2. Лакунарний підтип гострого ішемічного інфаркту може бути достовірно діагностований при МРТ-дослідженні на основі виявлення типових для лакунарного інфаркту МРТ-ознак – округлої форми осередок розміром до 1,5 см, локалізований в підкоркових вузлах, внутрішній капсулі, білій речовині семіовального центру, глибоких відділах білої речовини, мосту, мозочку. Визначення ґенезу ішемічного ураження можливе з урахуванням даних МРТ, клінічної картини та анамнезу захворювання.

3. МРТ-ознаками гострого ішемічного ураження на Д-ЗЗ є осередок гіперінтенсивного МР-сигналу на усіх послідовних зображеннях дифузії з різними b-величинами (наприклад, 0 с/мм²; 500 с/мм²; 1000 с/мм²), який відповідає гіпоінтенсивному МР-сигналу на картах дифузії та має низький ВКД. Розмір, контури, структура осередку залежать від виду ішемічного інфаркту та локалізації.

4. Значення вимірюваного коефіцієнта дифузії (ВКД) різних ділянок сірої та білої речовини головного мозку у нормі дещо відрізняються при застосуванні різних методологічних підходів і залежать від кількості та сили дифузійних градієнтів, однак це не впливає на загальну тенденцію до збільшення величин ВКД зі збільшенням віку.

5. Використання Д-ЗЗ, та Д-ЗЗ – П-ЗЗ дозволяє виявити осередки ішемії головного мозку протягом перших годин після її розвитку та значно підвищує інформативність методу. Невідповідності між Д-ЗЗ та П-ЗЗ можуть прогнозувати збільшення розміру інфаркту. Значущість
П-ЗЗ та оцінка невідповідності між Д-ЗЗ та П-ЗЗ при різних видах ішемічного інфаркту потребує подальшого вивчення. Д-ЗЗ у динаміці мають значення для верифікації визначених ішемічних інфарктів та вивчення строків інволюції ішемічного осередку, а також для визначення геморагічної трансформації інфаркту, що має важливе значення для диференційованого лікування хворих. Ішемічні інфаркти, ВКД яких на протязі перших 24 годин збільшуються, мають несприятливе прогностичне значення – значне збільшення розмірів інфаркту (р<0,05).

6. МРТ ефективніша КТ у діагностиці усіх видів гострих ішемічних інфарктів головного мозку. Чутливість КТ у діагностиці гострого ішемічного інфаркту головного мозку склала 36,1%, специфічність – 85,7%, точність – 55,2%; МРТ – 95,3%, 94,2% та 95,1% відповідно.

7. Поліпшенню візуалізації осередків гострого ішемічного інфаркту сприяє розроблений нами алгоритм обстеження хворих на ішемічний інфаркт за допомогою МР-системи з високою напругою магнітного поля. Використання імпульсної послідовності у режимі “гемо” визначає невелику кількість крові в осередку інфаркту, що дозволяє прогнозувати ранню появу геморагії та виключити КТ головного мозку з алгоритму обстеження хворих з клінічно встановленим ішемічним характером ураження.

Публікації автора:

1. Я.С. Бабий, Т.А. Ялынская. Магнитно-резонансная томография в диагностике острой ишемии головного мозга (обзор литературы) // Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України. - 2003. - С. 116-125. (Автором проведений інформаційний пошук, написані основні положення статті).

2. Т.А. Ялынская. Диагностика острого лакунарного инфаркта головного мозга: сравнительная оценка компьютерной и магнитно-резонансной томографии // Променева діагностика, променева терапія. “Актуальні питання конвенційної рентгенодіагностики, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії”. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України. - 2003. - С. 175-183.

3. Я.С. Бабій, Т.А. Ялинська . Значення вимірюваного коефіцієнта дифузії головного мозку при магнітно-резонансній томографії в нормі // Променева діагностика, променева терапія. - 2004. - №4. - С. 87-90. (Автором проведені всі МРТ-дослідження хворих, аналіз одержаних результатів, написано розділ статті).

4. Я.С. Бабий, Т.А. Ялынская. Оценка измеряемого коэффициента диффузии ишемических инфарктов головного мозга в острой стадии // Променева діагностика, променева терапія. - 2004. - №3. - С. 58-61. (Автором проведені МРТ-дослідження, проаналізовані одержані дані, підготовлена до друку робота).

5. Я.С. Бабий, С.М. Виничук, Т.А. Ялынская. Диагностика острого инфаркта ствола головного мозга с использованием клинических критериев и диффузионно-взвешенной магнитно-резонансной томографии // Український медичний часопис. - 2005. - 1/45. - №1-2. - С. 106-111. (Автором проведені МРТ-дослідження хворих, самостійно написаний розділ щодо методів діагностики ).

6. Я.С. Бабий, Т.А. Ялынская. Возможности диффузионно-взвешенной магнитно-резонансной томографии в диагностике острых ишемических инфарктов ствола головного мозга // Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України. - 2005. - С. 83-86. (Автором проведені МРТ-дослідження хворих, аналіз одержаних результатів, написано розділ статті).

7. С.М. Виничук, Т.А. Ялынская, И.С. Виничук. Инфаркты в вертебрально-базилярном бассейне: клиника и диагностика // Международный неврологический журнал. - 2005. - №03. - С. 13-21. (Автором проведена частина МРТ-обстежень хворих, здійснено аналіз результатів дослідження).

8. Я.С. Бабий, А.П. Иванков, Т.А. Ялынская. МРТ в диагностике острой ишемии головного мозга // Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України. - 2002. - С. 13-14.

9. Т.А. Ялинська. Дифузійно-виважена магнітно-резонансна томографія у діагностиці гострих лакунарних інфарктів головного мозку у осіб старших 60 років // Матеріали V Української конференції молодих вчених, присвяченої пам’яті академіка В.В. Фролькіса. Тези доповідей. -К.: Ін-т геронтології АМНУ. - 2004. - С. 215.