Анотація до роботи:
Мазуренко О.В. Магнітно-резонансна томографія в діагностиці ревматоїдного артрита. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.23 – променева діагностика та променева терапія. – Інститут онкології АМН України, Київ, 2007. Мета дослідження – підвищення ефективності діагностики ревматоїдного артрита (РА) за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) та визначення її ролі в оцінці ефективності лікування ревматоїдного артрита. Обстежено 56 хворих на РА у віці 21-72 роки. Усім хворим було проведено клініко-лабораторне обстеження, МРТ домінуючої кисті та променево-зап’ясткових суглобів (ПЗС), рентгенографія кистей та ПЗС. При МРТ отримували пре- та постконтрастні Т1-ЗЗ GE, Т1-ЗЗ SE; Т2-ЗЗ GE, STIR-зображення. При МРТ кистей та ПЗС було виявлено: 591 кісткова ерозія - у 54 (96,42%) хворого, потовщення синовіальної оболонки - у всіх хворих, стоншування та часткову деструкцію суглобового хряща - у 16 (28,57%), випіт у суглоби - у 26 (46,43%), тендосиновіти – у 33 (58,93%) хворих. При рентгенографії було виявлено 167 кісткових ерозій у 29 (51,78%) хворих. Для оцінки ефективності лікування 17 хворих були обстежені усіма діагностичними методами двічі: первинно (до лікування) та повторно (через 11-13 місяців від початку протиревматичного лікування). При первинному МРТ-дослідженні було виявлено: 176 ерозій - у всіх хворих, потовщення синовіальної оболонки суглобів кисті та ПЗС - у всіх хворих, деструктивні зміни суглобового хряща – у 6 (35,29%), тендосиновіти – у 14 (82,35%) хворих; при повторному МРТ-дослідженні - 194 ерозії - у всіх хворих. При повторному дослідженні відмічалось покращення усіх клініко-лабораторних показників. Таким чином, МРТ кисті та ПЗС має високу діагностичну значимість в комплексній діагностиці РА і дозволяє покращити його діагностику, особливо на ранній стадії захворювання. МРТ являється високоінформативним методом оцінки ефективності та корекції протиревматичного лікування у хворих на РА. | 