Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.23 – променева діагностика, променева терапія. – Інститут онкології АМН України, Київ, 2006 р.
Метою роботи є підвищення ефективності магнітно-резонансної томографії в діагностиці та диференційній діагностиці пухлин опорно-рухового апарату через наукове обґрунтування найбільш інформативних протоколів дослідження, постпроцесингової обробки зображень та систематизації структурно-функціональних МР ознак новоутворень.
На базі Відділення загальної радіології Університетської клініки м. Грац (Австрія) та Науково-діагностичного центру „Здоров’я літніх людей” Академії медичних наук України, м. Київ, за період з 1999 по 2006 рік було проведено 362 магнітно-резонансних досліджень та 157 рентгенівських комп’ютерно-томографічних досліджень, проведених 216 пацієнтам (115 чоловіки і 101 жінка у віці від 1 до 85 років, середній вік 36±20,9 років) з доброякісними і злоякісними новоутвореннями опорно-рухового апарату. По класифікації TNM серед злоякісних пухлин кісток переважала стадія T2N0M0 (42%), серед злоякісних пухлин м’яких тканин – стадія T2bN0M0 (57,1%).
У всіх пацієнтів діагноз був підтверджений при патомор-фологічному дослідженні.
На підставі проведених досліджень розроблено спосіб кількісного аналізу МР зображень, який грунтується на розрахунку градієнту інтенсивності МР сигналу від життєздатної пухлинної тканини, інтратуморальних осифікатів, некрозів і крововиливів, перифокального набряку та незмінених тканин (жирова, м`язова, кісткова, кістковий мозок).
На основі кількісного аналізу МР зображень різної зваженості доведено, що оптимальний протокол дослідження при пухлинах опорно-рухового апарату повинен включати: Т1-WI в коронарній і сагітальній площині; Т2-WI з пригніченням МР- сигналу від жиру в трьох проекціях; після внутрішньовенного введення контрастного препарату – Т1fs-WI в трьох проекціях.
Більшість доброякісних і злоякісних пухлин опорно-рухового апарату (84,7%) характеризуються високою інтенсивністю МР сигналу (однакова із ІС від кісткового мозку і жирової тканини) на Т2-WI, високою інтенсивністю МР сигналу (перевищуючою ІС від кісткового мозку і жирової тканини на Т2fs-WI) і низькою інтенсивністю МР сигналу (однакова із ІС від м`язів) на Т1-WI. Біля 11% новоутворень на Т2-WI гіпоінтенсивні по відношенню до жирової тканини.
Продемонстровано, що переважна більшість пухлин опорно-рухового апарату накопичує контрастний препарат на основі Gd-DTPA (97,1%). З них у 44,8% випадків розподіл КР гомогенний, в 38,2% - негомогенний, в 17% – за периферичним і септальним типами.
При динамічному дослідженні перфузії Gd-DTPA в новоутвореннях опорно-рухового апарату та прилеглих тканинах зареєстровані три типи гістограм: швидке накопичення /пік /повільне вимивання (40,3%), швидке накопичення/ плато (36,1%), повільне накопичення (23,6%).
Доведено, що точність диференційної діагностики доброякісних і злоякісних пухлин опорно-рухового апарату підвищується на 5-17% при сукупному аналізі відмінностей по характеру МР сигналу, характеру інтратуморального розподілу і перфузії Gd-ДТПА. На підставі даних МРТ з використанням Т1-WI, Т2fs-WI, Т1en-fs-WI та дослідженням динаміки накопичення та вимивання контрастного препарату можна встановити діагноз ряду м`якотканинних (гемангіома, нейрофіброма, хондросаркома, ліпосаркома, ліпома) і первинно кісткових (гемангіома, остеобластома, хордома) пухлин.
Розроблено спосіб кількісного аналізу МР зображень, який грунтується на розрахунку градієнту інтенсивності МР сигналу від життєздатної пухлинної тканини, інтратуморальних осифікатів, некрозів і крововиливів, перифокального набряку та незмінених тканин (жирова, м`язова, кісткова, кістковий мозок).
На основі кількісного аналізу МР зображень різної зваженості доведено, що оптимальний протокол дослідження при пухлинах опорно-рухового апарату повинен включати: Т1-WI в коронарній і сагітальній площинах; Т2fs-WI в трьох проекціях; після внутрішньовенного введення контрастного препарату – Т1en-fs-WI в трьох проекціях.
Більшість доброякісних і злоякісних пухлин опорно-рухового апарату (84,7%) характеризуються високою інтенсивністю МР сигналу (однакова із ІС від кісткового мозку і жирової тканини) на Т2-WI, високою інтенсивністю МР сигналу (перевищуючою ІС від кісткового мозку і жирової тканини на Т2fs-WI) і низькою інтенсивністю МР сигналу (однакова із ІС від м`язів) на Т1-WI. Біля 11% новоутворень на Т2-WI гіпоінтенсивні по відношенню до жирової тканини.
Переважна більшість пухлин опорно-рухового апарату накопичує контрастний препарат на основі Gd-DTPA (97,1%). З них у 44,8% випадків розподіл КР гомогенний, в 38,2% – негомогенний, в 17% – за периферичним і септальним типами.
При динамічному дослідженні перфузії Gd-DTPA в новоутвореннях опорно-рухового апарату та прилеглих тканинах реєструються три типи гістограм: швидке накопичення /пік /повільне вимивання (40,3%), швидке накопичення/ плато (36,1%), повільне накопичення (23,6%).
Точність диференційної діагностики доброякісних і злоякісних пухлин опорно-рухового апарату підвищується на 5-17% при сукупному аналізі відмінностей за характером МР сигналу, характером інтратуморального розподілу і перфузії Gd-ДТПА.
На підставі даних МРТ з використанням Т1-WI, Т2fs-WI, Т1en-fs-WI та дослідженням динаміки накопичення та вимивання контрастного препарату можна встановити діагноз ряду м`якотканинних (гемангіома, нейрофіброма, хондросаркома, ліпосаркома, ліпома) і первинно кісткових (гемангіома, остеобластома, хордома) пухлин.
Публікації автора:
1. Дикан І.М., Медведєв В.Є., Рогожин В.О., Гуріна І.І., Головко Т.С., Мироняк Л.А., Рябікін О.В. Променева діагностика злоякісних пухлин опорно-рухового апарату // Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт Асоціації радіологів України. - К., 2001. - Вип. 10. - С. 45-55.
Дисертантом особисто обстежені хворі методом МРТ, проведено аналіз отриманих даних.
2. Головко Т.С., Дикан І.М., Рогожин В.О., Гуріна І.І., Рябікін О.В., Тарасова Т.О. Радіологічні критерії ефективності хіміо-променевого лікування злоякісних пухлин опорно-рухового апарату // Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт Асоціації радіологів України. - К., 2003. - Вип. 16. - С. 121-133.
Дисертантом особисто обстежені хворі методом МРТ та КТ до та після курсів хіміо- та променевої терапії, проведено аналіз отриманих даних.
3. Рябікін О.В. Можливості магнітно-резонансної томографії в діагностиці хондросаркоми // УРЖ. – 2003. – Т.11, №. 3. – С. 346-348.
4. Рябикин А.В. Место магнитно-резонансной томографии в лучевой диагностике саркомы Юинга // Променева діагностика, променева терапія. – 2004. – №. 1.- С. 68-73.
5. Рябикин А.В. Протокол магнитно-резонансной томографии пациентов с опухолями опорно-двигательного аппарата // Променева діагностика, променева терапія. – 2004. – №. 4.- С. 73-77.
6. Рябікін О.В. Роль медичної візуалізації в діагностиці пухлин кісток та м’яких тканин // Променева діагностика, променева терапія. – 2005. – №. 3.- С. 27-34.
7. Рябикин А.В. Оптимальный протокол МРТ у пациентов с опухолями опорно-двигательного аппарата // Материалы Невского радиологического форума. – С.-Пб. – 2005. – С. 54-55.
8. Riabikin O.V., Rogozhyn V.O., Myronyak L.A. MR protocol in patients with musculoskeletal tumors // ESSR BSSR Congress Oxford 2005: Abstracts of E-poster presentations. – 2005. – P. 26-27.
Дисертантом особисто обстежені хворі методом МРТ, проведено порівняльний аналіз МР зображень різної зваженості.
9. Деклараційний патент на корисну модель України № МПК А61В 5/00 А61В 6/00. Спосіб визначення розмірів пухлинного поля злоякісних новоутворень опорно-рухового апарата. НДЦ “Здоров’я літніх людей” АМНУ. М.М.Колотилов, О.В.Рябікін, В.О.Рогожин, Л.А. Мироняк. – Заявл. 04.03.2005 р.– Опубл. 15.06.2006 р.– Бюл. №6.
Дисертантом особисто виконано патентно-інформаційний пошук, здійснено кількісний аналіз МР зображень.
