Анотація до роботи:

Тарасова Т.M. Магнітні поля зірок пізніх спектральних типів. - Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фізико-математичних наук за фахом 01.03.02 – астрофізика, радіоастрономія. Одеський національний університет, Одеса, 2003.

У дисертації надані результати спостережень магнітних полів зірок пізніх спектральних типів. Серед них: карлики з різним рівнем і характером активності, субгіганти і гіганти з рентгенівською світністю близькою до сонячної і перевищуючою її на один-два порядки, а також гігант And, у якого на рівні чутливості рентгенівського детектора емісії не виявлено, і "гібридний " гігант And.

Виміри магнітних полів для всіх карликів проведені з похибками в декілька гаус. У вимірах була досягнута точність така ж, як в інших дослідників, або перевищуюча її. Магнітне поле зареєстроване у трьох карликів, у одного субгіганта і 8 гігантів. У всіх зірок, крім карлика Boo A, магнітне поле зареєстроване вперше. Значення напруженості магнітного поля досліджених зірок перевищують напруженість загального магнітного поля Сонця більш ніж у десять разів. Порівняння результатів по магнітному полю з рентгенівською світністю зірок показало відсутність кореляції між магнітним полем і рівнем активності зірки.

Для всіх карликів були розглянуті варіації магнітного поля в залежності від фази періоду обертання. Упевнена залежність магнітного поля від фази періоду обертання отримана для двох карликів - Boo A і 61 Cyg A. Періоди зміни магнітного поля добре узгоджуються з періодами обертання, отриманими на підставі варіацій хромосферної емісії в лініях Н і К Са ІІ. Вигляд фазових кривих зірок Boo A і 61 Cyg А показує, що спостережне магнітне поле є великомасштабним і його конфігурація близька до дипольної.

Дисертація присвячена дослідженню магнітних полів зірок пізніх спектральних типів, що належать різним класам світності.

У теперішній час між активністю Сонця і активністю зірок пізніх спектральних класів прийнято проводити порівняння. Передумовою для цього є багатий спостережний матеріал, отриманий з наземних та космічних обсерваторій. Наприклад, виявлені зірки із рентгенівською світністю такою ж, як у Сонця та такою, що перевищує її. У деяких зірок спостерігаються плями, що перевищують за розмірами сонячні, а на деяких зірках зареєстровані спалахи.

Всі нестаціонарні явища, що спостерігаються на Сонці, прийнято пов’язувати з магнітними полями плям. Роль великомасштабного магнітного поля Сонця, зокрема, загального магнітного поля Сонця (ЗМП) в процесах активності не з’ясована. Залишається невирішеною і проблема походження такого поля. Для вирішення цих задач важливі дані про великомасштабні магнітні поля у зірок різного віку і з різним рівнем активності. Спектроскопічними методами отримані дані про локальні магнітні поля у деяких зірок пізніх спектральних типів. Великомасштабне магнітне поле, що є дуже слабким, до теперішнього часу не вивчалося.

Безпосередня реєстрація магнітних полів у зірок пізніх спектральних типів пов’язана з рядом труднощів. У першу чергу - це проведення вимірів з похибками порядку декілька гаус. В даний час розроблено різними дослідниками кілька приладів і методів, що дозволяють досягати такої точності.

У дисертації використовувався прилад, що дозволяє проводити виміри магнітних полів у зірок з похибками в декілька гаус, тому більшість результатів, викладених у роботі, отримана вперше. На прикладі двох добре вивчених зірок досліджені можливості приладу. Показано, що при достатніх потоках випромінювання для зірок з вузькими спектральними лініями можна проводити вимірювання магнітних полів з похибками в декілька гаус.

Порівняння результатів, отриманих в даній роботі, показало добре узгодження, а в деяких випадках практично повне співпадання із результатами інших дослідників.

Нижче приведені основні результати дисертації.

1. Проведено вимірювання осередненої по диску зірки поздовжньої складової магнітного поля для п'яти карликів різного віку і з різними характеристиками активності, трьох субгігантів і 15 гігантів з рентгенівськими світностями як близькими до сонячної, так і такими, що перевищують її на один-два порядки. У вимірюваннях була досягнута точність така ж, як в інших дослідників, або вища.

2. Вперше для карликів Erі і 61 Cyg A зареєстровані статистично значимі величини напруженості осередненої по диску зірки поздовжньої складової магнітного поля. Окрім того, нові значення магнітного поля отримані для карлика Boo А.

3. Показано, що, незважаючи на різний рівень активності, а також на вік, вимірювані значення магнітного поля карликів Erі, Boo А та 61 Cyg А близькі за величиною і більш ніж у десять разів перевищують напруженість загального магнітного поля Сонця.

4. Виявлено, що середнє поздовжнє магнітне поле карликів 61 Cyg A і Boo A змінне. Магнітне поле змінюється у зірки Boo A від -20 до + 40 Гс, у зірки 61 Cyg A від -13 Гс до +4 Гс. Періоди варіацій магнітного поля близькі до періодів обертання.

5. Уперше для зірок сонячного типу, у карликів Boo A і 61 Cyg А зареєстроване великомасштабне магнітне поле. Конфігурація великомасштабного магнітного поля близька до дипольної.

6. Вперше магнітне поле, що дорівнює -10 Гс, виявлене у субгіганта Her. Це значення близьке до значень магнітного поля, отриманого для карликів, і в десять разів перевищує сонячне.

7. Вперше у восьми гігантів спектрального типу від G8 до М0 зареєстровані магнітні поля, значення яких так само, як і у випадку карликів, досить близькі між собою і більш ніж на порядок перевищують напруженість загального магнітного поля Сонця.

Публікації автора:

1. Plachinda S. I., Tarasova T. N. Precise Spectropolarimetric Measurements of Magnetic Fields on Some Solar-like Stars // Astrophys. Journal. – 1999. – V. 514, N1. – P. 402 – 410.

2. Plachinda S. I., Tarasova T. N. Magnetic Field Variations with a Rotational Period on Solar-like Star Bootis A // Astrophys. Journal. – 2000. – V. 533, N2. – P. 1016 – 1022.

3. Plachinda S. I., Tarasova T. N. General magnetic field measurements on solar-like stars with different types of activity // Proceedings of the International Meeting “Magnetic Fields of Chemically Peculiar and Related Stars” (Nizhnij Arkhyz, Russia 1999). – 2000. – P. 73 – 74.

4. Тарасова Т. Н., Плачинда С. И., Румянцев В. В. Измерения общего магнитного поля у активных звезд поздних спектральных классов // Астрон. Журн. – 2001. – Т. 78, N5. – С. 550 – 557.

5. Plachinda S. I., Johns-Krull C. M., Tarasova T. N. Direct Measurements of the General Magnetic Field on the Solar–like Star 61 CygA // Odessa Astron. Publ. – 2001. – V.14. – P. 219 – 223.

6. Тарасова Т. Н. Поиск общего магнитного поля у гигантов поздних спектральных классов // Астрон. Журн. – 2002. – Т. 79, N6. – С. 89 – 96.