Вивчено в онтогенезі закономірності росту, розвитку, особливостей екстер’єру, інтер’єру та формування м’ясної продуктивності у бугайців і кастратів. Обґрунтована доцільність і економічна ефективність проведення кастрації бугайців української чорно-рябої молочної породи у 6-місячному віці та безприв'язно-вигульно-пасовищне їх утримання в господарствах Прикарпаття. 1. Піддослідні бугайці на різних етапах росту і розвитку неоднаково використовували поживні речовини кормів і відповідно давали різні прирости живої маси. За 18 місяців вирощування і відгодівлі середньодобові прирости некастрованих бугайців становили 766,2 г, тоді як кастрати першої групи – на 4,9 % (р < 0,01) та другої групи – на 3,4 % (р < 0,05) менше. У всі досліджувані вікові періоди найвищою інтенсивністю росту відзначалися некастровані бугайці, які за живою масою у 18-місячному віці переважали кастратів першої групи на 21,5 кг (4,9 %), другої – на 14,9 кг (3,4%). 2. Бугайці-кастрати за будовою тіла відрізнялися від контрольних тварин краще вираженими м’ясними формами. Вони вірогідно перевищували за обхватом, глибиною і шириною грудей, шириною в маклаках, сідничних горбах та напівобхватом заду, а також за індексами глибокогрудості, збитості, масивності, м’ясності, ейрисомії за М.Зам’ятіним, широтним за Г. Ланіною (р < 0,05-0,001). В той же час вони поступалися на вірогідну величину за висотними промірами, косою довжиною тулуба та індексами довгоногості, тазогрудним (р < 0,05-0,001) і розтягнутості. 3. Результати контрольного забою показали, що некастровані бугайці переважали бугайців-кастратів першої і другої дослідних груп за передзабійною живою масою та масою туші відповідно на 4,9 і 3,4 % та 3,3 і 0,3 %. Проте, за забійним виходом, виходом парної туші і внутрішнього жиру перевагу мали кастрати відповідно на 1,4 – 2,6; 0,8 – 1,6 та 0,6 – 0,92 %. 4. Бугайці дослідних груп відзначалися кращим морфологічним складом і повном’ясністю туш. У тушах кастратів було м’яса–м’якоті 79,3 – 80 %, у контрольних тварин 78,6 %; кісток і хрящів – відповідно 19,7 – 19,4 % та 21,3 %. Дослідні бугайці, порівняно з контрольними, мали більший вихід м’яса першого сорту на 2,6 – 3,1 %. Коефіцієнт м’ясності у дослідних бугайців становив 4,4 – 4,6 проти 4,1 у контрольних. 5. Хімічний аналіз середньої проби м’яса та найдовшого м’яза спини підтвердив високу його якість і „зрілість” у бугайців-кастратів обох дослідних груп. Хоча в ньому містилася дещо менша кількість білка (0,26 – 1,08 %), проте більше жиру (2,46 – 3,92 %), сухої речовини (2,2 – 3,04 %), вірогідно менше вологи, що сприяло утворенню мармуровості та вірогідному підвищенню енергетичної цінності. Білково-якісний показник м’яса та коефіцієнт якості за Е.М. Доротюком також були вищими у контрольних бугайців. 6. При проведенні дегустаційної оцінки м’яса та бульйону за загальним виглядом, ароматом, смаком, ніжністю, соковитістю, наваристістю відмічено вірогідне збільшення усіх вказаних показників у дослідних групах бугайців порівняно з контрольними тваринами. 7. Результати вивчення конверсії основних поживних речовин і енергії піддослідних бугайців показали, що у тушах бугайців дослідних груп був вищий вихід м’яса-м’якоті, енергії м’яса, сухої речовини і жиру ніж у контрольних тварин. На 100 кг передзабійної живої маси вихід основних поживних речовин і енергії виявився найвищим у бугайців другої дослідної групи. Бугайці-кастрати обох груп краще трансформували обмінну енергію кормів в енергію м’ясної продуктивності на 0,43 – 0,92 %, сухі речовини кормів – на 0,09 – 0,22 % та гірше перетворювали протеїн кормів у білок туші на 0,32 – 0,27 %. 8.Гематологічні та біохімічні показники крові у піддослідних тварин у досліджувані періоди були в межах фізіологічної норми. Відмічено зниження у бугайців-кастратів порівняно з некастрованими тваринами в кінці досліду кількості еритроцитів на 3,1-7,7 %, гемоглобіну – на 7,2-8,4 %, загального білка – на 6,8-10,2% (р < 0,05-0,001), альбумінів – на 2,8-2,5%, вільних SH-груп – на 1,9 %, загального і відновленого глутатіону – на 6,1-14,1 % та активності ферментів переамінування АсАТ – на 10,7-14,9 % та АлАТ – на 10,4-24,2 %, (р < 0,01), що, очевидно, пов'язано із зниженням інтенсивності обмінних процесів в організмі кастратів. 9. Встановлена відмінність в досліджувані періоди між контрольною і дослідними групами за показниками газообміну в організмі тварин. У бугайців-кастратів першої і другої групи у 18-місячному віці відмічалося зниження частоти дихання на 17,5-15,1 %, глибини – на 7,9-7,1 %, вентиляції легень – на 23,5-19,8 %, споживання кисню – на 4,4-8,7 %, виділення вуглекислоти – на 5,3-10,6 %, дихального коефіцієнта – на 1,3-2,5 та теплопродукції – на 3,5-9,0 %, що підтверджується показниками продуктивності. 10. При аналізі показників економічної ефективності вирощування і відгодівлі бугайців у зв’язку з умовами утримання та віком кастрації виявлено, що найрентабельнішим (27,5 %) та чистим прибутком (603,7 грн) було вирощування бугайців-кастратів з 6 – місячного віку на м’ясо безприв’язно з випасанням на природних пасовищах. Низькою рентабельністю (14,3 %) та чистим прибутком (362,6 грн) виявилося вирощування і відгодівля некастрованих бугайців у капітальних приміщеннях на прив’язі. Тварини кастровані у 13 – місячному віці за економічними показниками займали проміжне місце при рентабельності 21,7 % та чистому прибутку 491,9 грн на тварину. |
