Анотація до роботи:

СЛОБОДЯН П. Я. Лісівничо-екологічні особливості формування осередків всихання Picea Abies (L.) Karsten в Сколівських Бескидах. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 – лісознавство і лісівництво. - Український державний лісотехнічний університет, Львів, 2003 р.

Дисертація присвячена вивченню лісівничо-екологічних особливостей формування осередків всихання Picea abies (L.) Karsten в Сколівських Бескидах.

Проаналізовано основні причини всихання похідних смеречників і характер поширення осередків всихання у різних лісотипологічних умовах, а також в залежності від експозиції схилів. Досліджено мікрокліматичні умови уражених і пошкоджених ялинових деревостанів.

Всихання ялинових насаджень Сколівських Бескид відзначається різноманітністю ознак та характером патологічних змін, які відбуваються в лісостані. Вони мають певні спільні риси, що дало змогу визначити лісівничо-екологічні особливості їх формування, причини виникнення і розробити заходи, направлені на покращення санітарного стану деревостанів.

У дисертації вперше наведено теоретичне узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо лісівничо-екологічних особливостей формування осередків всихання ялинників Сколівських Бескид, закономірностей їх поширення, впливу мікроклімату, обумовленого порушенням просторової структури деревостанів, на активізацію кореневої губки і короїда-типографа, а також розроблено наукові засади та практичні рекомендації з покращення санітарного стану насаджень.

1. Характер формування осередків всихання ялини європейської обумовлюється мікрокліматичними факторами, пов`язаними з експозицією схилів. На південних схилах всихання ялинників за площею на 20% більше, ніж на північних. Кількість дерев, які переходять в категорію сухостою на схилах південних експозицій, за 2-3 роки досягає 62%, а на північних - 28%.

2. На північних схилах формування осередків всихання деревостанів має поодинокий і груповий характер, а на схилах південних експозицій - куртинний і суцільний.

3. На границях суцільних зрубів та сонцеударних частинах схилів південних експозицій всихання ялинових насаджень в початковій стадії носить локальний характер - у вигляді смуг шириною до 20 м і в подальшому поширюється вглиб деревостану.

4. Інтенсивність всихання ялинників зростає від свіжих до вологих гігротопів та в напрямку збільшення трофності від суборових до грудових типів лісорослинних умов. Всихання ялинників за площею досягає в букових групах типів лісу 96%, ялицевих - 84%.

5. Санітарний стан ялинників Сколівських Бескид погіршився за рахунок активізації збудників кореневих гнилей і стовбурних шкідників. Найбільш небезпечним мікопатогеном ялини є коренева губка, а серед комах - короїд-типограф.

6. Розвиток кореневої губки активізується із зниженням повноти деревостану від 0,8 і нижче. Найбільш інтенсивний ріст міцеліальних колоній патогена встановлено під підстилкою і в грунті відкритої стіни лісу на периферії вирубок та прогалин.

7. Добові коливання температури сповільнюють ріст кореневої губки, водночас зростання температури від 18,5 до 26,5 ⁰С призводить до активнішого росту міцелію гриба. В межах температур +24,5 - +26,5 ⁰С приріст вегетативного міцелію досягає максимальних величин.

8. Падіння приросту і затухання фізіологічної активності міцелію із збільшенням кількості світла, доказує вирішальну його роль в обмеженні патогена на поверхні грунту освітлених ділянок осередків всихання. Сонячна промениста енергія обумовлює активізацію кореневої губки у підстилковому горизонті та корененасиченому шарі грунту.

9. Розвиток популяції короїда-типографа активізується із зниженням повноти деревостанів (від 0,8 і нижче). Зростання його чисельності пов`язано з освітленістю і температурою.

10. З метою покращення санітарного стану та раціонального використання похідних ялинників Сколівських Бескид рекомендується:

регулювати густоту похідних ялинників рубками догляду тільки за умови їх перегущеності, знижуючи повноту до 0,8;

при рубках головного користування нарізку пасік здійснювати в напрямку мінімального відкриття стіни лісу прямому сонячному освітленню, проектувати в санітарних оглядах першочергові лісозахисні заходи в ялинниках на схилах південних експозицій;

проводити моніторинг короїда-типографа та його профілактику феромонним методом.

Публікації автора:

1. Cлободян П. Я. Біоіндикація розвитку осередків всихання Picea abies (L.) Karsten за чисельністю Ips typographus L. // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2001. – Вип. 46: Лісівництво. – С. 159-164.

2. Slobodyan Y., Slobodyan P. Ips typographus (L.) as a biological indicator in the Eastern Carpathians (Ukraine) // Journal of forest science.-Prague, 2001.-№2.-Vol.47.-S. 159-160.

3. Слободян П. Я. Мікроклімат осередків всихання смерекових лісостанів Карпат // Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні.-Львів: УкрДЛТУ.-1996.-Вип. 5.-С. 264-267.

4. Слободян П. Я. Осередки всихання ялини Сколівських Бескидів у різних типах лісу // Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні (VI-і Погребняківські читання) / Збірник науково-технічних праць.- Львів: УкрДЛТУ.-2000.-Вип. 10.4.-С. 182-184.

5. Слободян П. Я. Ознаки деградації гірськолісових екосистем поблизу кам`янистих розсипів // Науковий вісник: До 125-річчя УкрДЛТУ / Збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ.-2000.-Вип. 10.2. - С. 91-93.

6. Слободян Я., Слободян П. Ялини Українських Карпат потребують захисту // Лісовий і мисливський журнал.-2001.-№2.-С. 18-19.

7. Слободян П. Я., Нищей О.М. Моніторинг та біоіндикаційні особливості Ips typographus L. в умовах Бескид // Лісівницькі дослідження в Україні / Збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ.-2002, вип. 12.4. - С. 154-158.

8. Слободян П. Я. Біоіндикація впливу мікроклімату на розвиток осередків всихання ялинових насаджень за ростом культури Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Біологія.-2001.-№10.-С. 73-75.

9. Слободян Я., Калініченко В., Шпільчак Т., Сірко М., Полатайчук Т., Трибун П., Баганич М., Дарійчук З., Лагойда С., Слободян П., Турис С. Захист лісу від шкідників і хворіб // Наукові основи ведення багатоцільового лісового господарства в Карпатському регіоні. - Івано-Франківськ: ТзОВ "Екор". - 2001. - С. 173-197.

10. Slobodyan Y., Meshkova V., Slobodyan P. Conditions of Ips typographus population in the East Carpathians in 1998-2000 // Methodology of Forest Insect and Disease Survey in Central Europe (Proc. of the IUFRO Working Party 7.03.10 Workshop September 24-28, 2000, Busteni, Romania).-Brasov: Editura Lux Libris, 2001.-S. 163-166.

11. Слободян П. Я. Біоіндикація впливу мікроклімату на санітарний стан ялинових фітоценозів Карпат // Проблеми екологічної стабільності Східних Карпат: мат. міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 10-річчю створення НПП “Синевир” (24—27 червня 1999р., Синевир, Україна).-Синевир, 1999.-С. 193-197.

12. Слободян П. Я. Влияние микроклиматических факторов на интенсивность развития корневой губки // Лес, наука, молодежь: Мат. междунар. науч. конф. (Гомель, 5-7 окт., 1999г.): в 2-х т.-Гомель: ИЛ НАНБ, 1999.-С. 179-181.

13. Слободян П. Я., Шпільчак Т. Г. Використання нових феромонів для регулювання чисельності комах-шкідників на об`єктах природно-заповідного фонду // Національні природні парки: проблеми становлення та розвитку. Мат. міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 20-річчю Карпатського НПП (м. Яремче, 14-17 вересня 2000 року).-Яремче, 2000.-С. 277-278.

14. Slobodyan P. J., Tkatschivska M. R. Das Austrocknen des Picea abies (L.) Karsten in den Beskiden der Ukrainischen Karpaten // Леса Евразии в ІІІ тысячелетии: мат. междунар. конф. (Москва, 26-29 июня 2001 г.): Т. 2.-М.: МГУЛ, 2001.-С. 61-62.

15. Слободян П. Я. Проблемы защиты Picea abies (L.) Karsten в Украинских Карпатах // Интеграция науки и высшего лесотехнического образования по управлению качеством леса и лесной продукции: Мат. междунар. науч.-практ. конф., 25-27 сентября 2001г.-Воронеж: Воронеж. гос. лесотехн. акад., 2001.-С. 312-313.

16. Слободян П. Я. Клімат, дендрофлора і лісфонд Сколівських Бескид // Біорізноманіття природних і техногенних біотопів України: Мат. Всеукраїнської конф. студ., асп., молодих вчених (м. Донецьк, 19-22 листопада 2001 р.), Ч. І.-Донецьк: ДонНУ, 2001.-С. 223-227.

17. Слободян П. Я. Основные возбудители поражений и повреждений ельников Сколевских Бескид (Украинские Карпаты) // Интеграция науки и высшего лесотехнического образования, инновационная деятельность на предприятиях лесного комплекса: Материалы научно-практической конференции с международным участием: В 2-х т.–Воронеж, Воронеж. гос. лесотехн. акад., 2002. – Т. 1. - С. 244-248.

18. Слободян П. Я. Состояние лесфонда Сколевских Бескид // Леса Евразии в ХХІ веке: Восток-Запад: Материалы ІІ Международной конференции молодых учёных, посвященной профессору И. К. Паческому. - М.: МГУЛ, 2002.-С.71-73.

19. Slobodjan P. J. Application of pheromons against Ips typographus L. in Carpathians // Пущинская международная школа-семинар по экологии.-М.: МГУЛ, 2002.-С. 40-41.