В роботі висвітлено результати комплексного дослідження трофічних зв’язків двох не конкуруючих між собою видів мисливських тварин (кабана та козулі) у лісових масивах Східного Полісся України. Застосовано два альтернативні методи дослідження живлення (поїдання тваринами корму в природних умовах та аналіз вмісту шлунків і рубців цих тварин) протягом двох важливих для оцінки лісових мисливських угідь сезони: пізно восени та рано навесні. 1. У лісах Східного Полісся України кабан поїдає 56 рослинних та тваринних видів. Із них на корми рослинного походження припадає 89 % середньорічного споживання, тваринного походження – 7 %, сільськогосподарські рослини становлять близько 60 % середньорічного раціону. Протягом року рослинні корми споживаються таким чином: надземна фітомаса трав – із середини весни до початку літа, корені та кореневища болотяних трав – у червні, корені польових та лісових трав – восени, насіння та плоди дерев – переважно в жовтні та листопаді. Тваринні корми споживаються навесні та восени і мають вагоме значення лише для молодих тварин віком від 6 місяців до двох років. 2. Основу живлення козулі становлять пагони дерев і кущів (близько 58 % середньорічного раціону), тому для регіону досліджень козуля є переважно дендрофагом. З інших категорій кормів козулею у значній кількості споживаються: рано навесні та пізно восени – кущики порядку вересоцвітих, навесні та влітку – трав’янисті рослини, пізно восени – зимовозелені види трав, а також плоди дерев та жолуді дуба звичайного. 3. Пошкоджуваність лісових порід козулею за ступенем зростання пошкодження виглядає наступним чином: для дерев – слива розлога, граб звичайний, груша звичайна, в’яз гладкий, клени польовий та гостролистий, осика, дуб звичайний, горобина звичайна, ясен звичайний; для кущів – свидина кров’яна, ірга овальна, клени татарський та ясенелистий, ожина несійська, верби попеляста, козяча та тритичинкова, бруслини європейська та бородавчаста. 4. Передзимові запаси гілкових кормів для козулі у південно–східній частині на 12 % вищі, ніж у північно–західній частині регіону Східного Полісся України. 5. Найвищою ємністю кормових угідь (за трав’янистими рослинами) для козулі з листопада до початку квітня відзначаються соснові, сосново–листяні, осикові, вербові та вільхові насадження, найнижчою – дубові та березові насадження. Найвищими запасами кормових рослин для кабана на початку квітня та у листопаді характеризуються осикові, вербові та вільхові насадження, найнижчими – соснові, сосново–листяні і дубові насадження. 6. Найпродуктивнішими на корми для кабана та козулі є: заростаючі зруби та листяні молодняки; низькоповнотні листяні насадження з густим підростом, підліском та рясним травостоєм; стиглі дубові, вільхові, вербові та ясеневі насадження; міжлісові луки; сільськогосподарські угіддя, які межують з лісом; окремі типи боліт. Найменш цінні на корми – чисті високоповнотні соснові та березові насадження віком 20–60 років з рідким підростом і підліском. 7. Використання козулею річного приросту деревних порід невисоке і не перевищує 13 % для всіх типів насаджень. Допустиме використання гілкових кормів нею у лісах регіону може сягати до 30 %, а фактична чисельність цього виду у мисливських господарствах може бути збільшена порівняно з реальною у 2,0–2,3 разу без відчутної шкоди для лісового господарства. У практиці ведення мисливського господарства для підвищення кормової продуктивності лісових мисливських угідь рекомендується: - під час створення соснових культур у свіжих суборах у міжряддя сосни звичайної для збільшення кормової продуктивності мисливських угідь для козулі вводити грунтополіпшувальні азотфіксувальні дрік іспанський та карагану кущову з часткою участі у культурах до 10 %, а у свіжих і вологих суборах і сугрудках та свіжих дібровах – бузину червону з тією ж часткою участі; - під час створення культур дуба звичайного для підвищення кормової продуктивності мисливських угідь для кабана та козулі у свіжих і вологих суборах, сугрудках та дібровах вводити до складу насадження до 20 % дуба червоного, а у свіжих і вологих сугрудках та дібровах – 10–15 % клена гостролистого; - для зменшення пошкоджень козулею основних лісотвірних порід під час створеня змішаних культур у вологих суборах та свіжих і вологих сугрудках вводити горобину звичайну, бруслину європейську та бородавчасту, свидину кров’яну, глід одноматочковий з часткою участі в культурах не більше як 10 %; - створюючи культури різного породного складу у свіжих і вологих сугрудках і дібровах вводити грушу звичайну та ліщину звичайну з часткою участі у цих культурах 5 %; - у соснових насадженнях штучного та природного походження свіжих та вологих типів умов місцезростання, особливо у вікнах кореневої губки, допускати регульоване проростання ожинників, які дають значні запаси кормової фітомаси для козулі у зимовий період; - у разі виникнення загрози пошкодження соснових молодняків у місцях концентрації козулі збільшувати густоту створення культур до 10–12 тис.штга-1 і не проводити доглядових рубань до 15–річного віку; - для зимової підгодівлі козуль використовувати облистяні пучки ясена звичайного, дуба звичайного, осики, в’яза звичайного, граба звичайного, кленів гостролистого, польового та татарського, верб попелястої, козячої та тритичинкової заготовлені в літній період. | 