Бондар Анатолій Омелянович. Лісівничі основи формування високопродуктивних насаджень у дібровах Поділля : дис... д-ра с.-г. наук: 06.03.03 / Національний аграрний ун-т. - К., 2005.
Анотація до роботи:
Бондар А.О. Лісівничі основи формування високопродуктивних насаджень у дібровах Поділля. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03. – лісознавство і лісівництво. Національний аграрний університет, м. Київ, 2005 рік.
У дисертації визначено чинники, які впливають на біологічну стійкість та продуктивність природних насаджень дуба насіннєвого походження та часткових його культур, створених на зрубах у свіжих дібровах Поділля.
Встановлено, що в складі природного відновлення і в природних насадженнях насіннєвого походження всіх вікових груп мало підросту і дерев дуба звичайного та ясена звичайного і багато граба звичайного. У часткових культурах зі зменшенням ширини міжрядь у межах від восьми до двох метрів збільшується кількість дерев дуба, запас його стовбурної деревини і насадження загалом, вихід цінних сортиментів та їх вартість. Проведення помірних доглядових рубань навіть у насадженнях з вузькими міжряддями забезпечує формування рівних малозбіжистих стовбурів з наявністю великої кількості заболонної деревини і компактну крону. Приріст за масою гілля і стовбура за діаметром відбувається синхронно. Інтенсивне розріджування часткових культур при оглядових рубаннях супроводжується істотним збільшенням за масою крони і малим приростом за діаметром дерев дуба звичайного, зумовлює появу водяних пагонів на стовбурах, зменшення частки заболонної деревини в об’ємі останніх.
Визначено види посадкового матеріалу, які доцільно використовувати при створенні культур на зрубах, розміщення рядів дуба в часткових культурах, склад і схеми змішання деревних порід у суцільних культурах, інтенсивність рубок догляду в усіх вікових групах, а також запропоновано інші заходи, спрямовані на формування високопродуктивних насаджень.
У дисертації представлено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо вирощування високопродуктивних дубових насаджень на лісівничих засадах у сучасних антропогенних умовах Поділля. Детально проаналізовано стан лісового фонду в дібровах регіону, на підставі комплексних досліджень охарактеризовано структуру, ріст та особливості їх відтворення шляхом природного насіннєвого поновлення та різних технологій лісокультурного виробництва. Проведено аналіз формування кореневих систем і крони дерев дуба звичайного залежно від способів вирощування деревостанів. У підсумку окреслено напрями підвищення продуктивності та біологічної стійкості дубових насаджень на основі використання лісівничо-ефективних та економічно-доцільних технологій створення лісових культур, вивчення ролі доглядових рубань у формуванні цінних деревостанів, дослідження впливу складу насадження на утворення підстилки, її мінералізацію і вміст поживних речовин у ґрунті, селекційного відбору високопродуктивних для умов Поділля географічних екотипів дуба звичайного.
Частка дуба звичайного в складі природних насаджень Поділля становить 27%, а граба звичайного - 48%. Співвідношення цих деревних порід у складі часткових культур залежить від ширини міжрядь. Зі зменшенням їх ширини кількість дуба звичайного в складі часткових культур пристигаючого і стиглого віку зростає.
Зруби свіжих дібров Поділля інтенсивно заростають трав’яною рослинністю. Найбільше поширення на зрубах мають пирій повзучий, просянка розлога, іван-чай, кропива дводомна. У 4-7-річних культурах вони утворюють густі зарослі (56-118 шт./м2) і досягають висоти 100-150 см. Інтенсивний розвиток трав’яних видів та їх опад є головною причиною, що стримує природне відновлення дуба та ясена і пригнічує ріст саджанців.
Задовільне природне насіннєве поновлення основної типотвірної та господарськи цінної породи на Поділлі – дуба звичайного та його супутника ясена звичайного спостерігається лише на 17% зрубів. Із підгінних деревних порід найкраще відновлюються граб і клен гостролистий. Липа, берест, береза, осика, глід (Grataegus oxyacantha), ліщина і бузина чорна (Sambucus nigra L.) відновлюються недостатньо. Після створення культур дуба звичайного поява самосіву цінних деревних порід на закультивованих зрубах продовжується до змикання крон, що в умовах Поділля наступає, як правило, у 8–10-річних посадках.
З віком культур кореляція кількості дерев дуба звичайного з шириною міжрядь зменшується. Водночас частка дуба в культурах з шириною міжрядь 2–3 м залишається відносно високою і доцільною у лісівничому аспекті. Кількість дерев дуба у середньовікових часткових культурах (40–60 р.) з шириною міжрядь 4–8 м коливається в межах від 184 до 486 шт./га, з шириною 3 м – 410–586 шт./га.
У стиглих насадженнях (95-111 років) запас стовбурової деревини дуба й інших порід та її вартість зростають зі зменшенням ширини міжрядь. У культурах з двометровими міжряддями порівняно з шестиметровими середній запас деревини дуба збільшується на 171%, насадження в цілому – на 40%, вартість деревини дуба – на 67% і деревини насадження – на 52%.
У часткових культурах, де проводиться догляд за ґрунтом створюються сприятливі умови для росту саджанців дуба звичайного. Інші деревні породи, які з’являються в міжряддях природним насіннєвим шляхом, не впливають у цей період на ріст дуба та розповсюдження його коріння в горизонтальному і вертикальному напрямках.
У природних насадженнях дуб звичайний до 7-річного віку проявляє слабкий ріст. У старшому віці відмінності за висотою і діаметром дуба у природних насадженнях і часткових культурах з шириною міжрядь 6 м виявились незначними і коливаються в межах одного метра. До 90-річного віку найбільшу висоту дуб звичайний має в культурах з 4-метровими міжряддями, а найбільший діаметр у природних деревостанах. Найбільший приріст дуба звичайного за висотою в природних насадженнях і часткових культурах спостерігається в другому і третьому десятиріччях.
У стиглих природних насадженнях і часткових культурах граб звичайний, клен гостролистий, липа дрібнолиста і берест зростають в другому ярусі і незначною мірою впливають на формування стовбурів дуба і ясена та очищення їх від гілок.
В часткових дубових культурах з широкими міжряддями, як правило, неможливо сформувати високоповнотні і високопродуктивні насадження з рівномірним розміщенням дерев на площі. У них дуб і ясен формують широкі розлогі крони, які не змикаються навіть у стиглому віці. Зі зменшенням ширини міжрядь в культурах і проведенні помірних доглядових рубань створюються кращі умови для очищення стовбурів дерев дуба від гілок, зменшується вік нижніх гілок і їх загальна маса в кроні (до 30-100%), що сприяє збільшенню частки ділових дерев у деревостанах. У високоповнотних стиглих насадженнях природного і штучного походження суттєве зниження приросту гілок спостерігається при досягненні ними довжини 1,5-2,0 м. Між розмірами крони і діаметром стовбурів дерев дуба звичайного у лісах Поділля чіткі кореляційні зв’язки не встановлено.
Інтенсивні доглядові рубання погіршують формування дерев дуба, інтенсифікується ріст гілок та поява водяних пагонів на стовбурах, збільшується протяжність крони та її загальна маса. Оптимізувати фітоценотичні умови розвитку дубових насаджень можна за умов проведення помірних доглядових рубань.
Ширина міжрядь при створенні лісових культур не впливає на фізіологічний стан дерев дуба звичайного. Електрофізіологічні параметри життєвості в них є практично однаковими. Однак найвищі лісівничо-таксаційні показники деревостанів та найбільша їх господарська цінність формується при ширині міжрядь 2,5–3,0 м, яка є оптимальною при вирощуванні штучних насаджень у свіжих дібровах Поділля.
Органічний опад липи дрібнолистої, клена гостролистого, черешні, груші звичайної пришвидшує мінералізацію листя дуба звичайного, а береки лікувальної не впливає на процеси його розкладу. Суміш органічного опаду дуба і липи дрібнолистої протягом року мінералізується на 70%, дуба і клена – на 59%, дуба і черешні – на 63%, дуба і груші – на 65%, а одного дуба – лише на 14%. Органічний опад липи, клена, береки, груші і черешні збагачує лісову підстилку на вміст азоту, фосфору, калію і кальцію.
Зі зменшенням ширини міжрядь вологість ґрунту на глибині 10-15 см збільшується. Зі збільшенням глибини ці відмінності поступово зникають і вже на глибині 45-50 см виявляються не істотними.
Впливу ширини міжрядь на вміст поживних речовин у ґрунті не виявлено.
Інтенсивність доглядових рубань у часткових культурах до 40-річного віку не впливає на інтенсивність росту дуба. При досягненні 57-річного віку відмінності між дослідними варіантами з різною інтенсивністю доглядових рубань за висотою досягли 4,7 м. Найнижчу висоту дуб має на ділянці з інтенсивністю доглядових рубань на 50% більшою від рекомендованої нормативними документами, а найбільшу – у варіанті з інтенсивністю рубань на 25% меншою. Різниця між дослідними варіантами за діаметром досягла в середньому 2,8 см.
Площа проекції крони, загальна маса гілок, діаметр і вік найтовстіших та найтонших гілок перебуває в прямій залежності від інтенсивності доглядових рубань. Зі збільшенням інтенсивності доглядових рубань ці показники збільшуються.
13. Доглядові рубання незалежно від їх інтенсивності позитивно впливають на життєдіяльність дуба звичайного. У насадженнях, пройдених доглядовими рубаннями, показники імпедансу прикамбіальних тканин лубу дуба в період вегетації значно зменшуються, а поляризаційної ємності збільшуються, що свідчить про зростання його життєвості. Це підтверджується також тенденцією до зростання величини абсолютних значень біоелектричних потенціалів дуба на дослідних ділянках.
Інтенсивність доглядових рубань не впливає на формування фітомаси листя та особливості розповсюдження дрібного коріння дуба. Водночас зі збільшенням інтенсивності доглядових рубань зростає поява водяних пагонів на стовбурах дерев дуба і ясена, зменшується формування заболонної деревини, знижується вологість верхнього 50-сантиметрового шару ґрунту, падає загальна продуктивність деревостанів і вартість сортиментів.
Берека лікувальна, черешня звичайна і груша звичайна є необхідними компонентами у свіжих дібровах Поділля. Високу інтенсивність росту ці деревні породи проявляють до 20-60-річного віку. У пристигаючих і стиглих насадженнях вони зростають у другому ярусі. Берека, черешня і груша розвивають поверхневу кореневу систему, але вони не конкурують з дубом звичайним за елементи мінерального живлення. У лісові культури їх рекомендується вводити чистими рядами до 10–15% від загальної кількості садивних місць. Вирубування дерев черешні доцільно проводити до 55-річного віку (до початку появи стовбурових гнилей).
Для підвищення продуктивності дубових насаджень Поділля рекомендується вводити високопродуктивні екотипи дуба з інших регіонів. Високою інтенсивністю росту та продуктивністю в регіоні досліджень відзначається низка екотипів дуба звичайного Лісостепової зони та Полісся України, Республіки Білорусь, країн прибалтійського регіону та окремих західних областей Російської Федерації. Низькими лісівничо-таксаційними параметрами характеризуються екотипи з віддалених північно-східних і східних регіонів Російської Федерації.
При відсутності плодоношення дуба звичайного на Поділлі жолуді для створення культур доцільно заготовляти, насамперед у межах лісостепової частини України (Прикарпатський і Придніпровський лісонасіннєві райони). Крім того, заготівлю і переміщення жолудів можна проводити із Мінсько-Могилівського підрайону Східно-Білоруського району та Немансько-Прип’ятського і Центрального районів.
Публікації автора:
Монографії, брошури
Леонтяк Г.П., Гордиенко М.И., Криницкий Г.Т., Бондар А.Е., Леонтяк-Наку Н.Г. Экологическая роль дикорастущих плодових растений в лесных насаждениях. - Кишинэу: Тіроgгаfіа SА "СRІО", 2003. – 438 с. (автором обґрунтовано проблему доцільності введення дикорослих плодових чагарників у лісові культури, їх екологічну роль та перспективи використання).
Бондар А.О. Берека в лісових насадженнях. - Вінниця: редакція газети "ДТП", 2002. - 64 с.
Статті у журналах та збірниках наукових праць
Бондар А.О. Дуб - порода третього тисячоліття // Лісовий і мисливський журнал. - 1999. - №2-3. - С. 4-5.
Гордієнко М.І, Маурер В.М., Бондар А.О. Продуктивність штучних дубових насаджень з участю модрини європейської // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 1999. - Вип. 17. - С. 31-38 (автору належить постановка проблеми, особиста участь у зборі та обробці матеріалів досліджень).
Гордієнко М.І., Гойчук А.Ф., Бондар А.О. Поширення ґрунтових безхребетних тварин і мікроорганізмів у ризосфері екзотів свіжих дібров Поділля // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 2000. - Вип. 25. - С. 176-183 (автору належить участь у зборі та обробці матеріалів досліджень, інтерпретації результатів досліджень).
Бондар А.О. Лісівники Вінниччини ліквідують наслідки стихії // Лісовий і мисливський журнал. - 2001. - №1. - С. 5-6.
Бондар А.О. Берека в лісах Вінниччини // Лісовий і мисливський журнал. -2001. - №6.-С. 19.
Бондар А.О. Розповсюдження дрібного коріння береки лікувальної // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 2001. -Вип. 46. - С. 118-122.
Бондар А.О. Відновлення береки в лісах Поділля // Лісовий і мисливський журнал. - 2002. - №3. - С. 48.
Бондар А.О., Ваколюк В.Д., Орлов О.М. Сучасні технології вирощування подільських дібров // Наукове видання УкрНДІЛГА "Лісівництво і агролісомеліорація". - Харків: Майдан, 2002. - Вип. 101. - С. 85-88 (автором проведено обґрунтування проблеми, аналіз результатів досліджень).
Бондар А.О., Ваколюк В.Д., Орлов О.М. Передумова оптимізації структури грабових дібров Поділля // Наукове видання УкрНДІЛГА "Лісівництво і агролісомеліорація". - Харків: Майдан, 2002. - Вип. 102. - С. 113-116 (автору належить аналітичний огляд літератури та участь у закладенні дослідного об'єкта, аналіз результатів).
Бондар А.О., Ваколюк В.Д., Орлов О.М. Відновлення пошкоджених льодоламом подільських грабових дібров // Наукове видання УкрНДІЛГА "Лісівництво і агролісомеліорація". - Харків: Майдан, 2002. - Вип. 103. - С. 128-130 (автором поставлена проблема досліджень та безпосередня участь у їх розробці).
Бондар А.О. Інтенсивність мінералізації органічного опаду // Лісовий і мисливський журнал. - 2003. - №2. - С. 19-20.
Бондар А.О. Черешня звичайна в лісових культурах дуба звичайного // Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. - Львів: УкрДЛТУ, 2003. - Вип. 13.2. -С. 36-42.
Бондар А.О. Продуктивність часткових культур дуба звичайного на Поділлі // Наукове видання УкрНДІЛГА "Лісівництво і агролісомеліорація". - Харків: Майдан, 2003. - Вип. 104. - С. 139-143.
Бондар А.О. Характеристика крон дерев І ярусу в насадженнях Вінницької області // Наукове видання УкрНДІЛГА "Лісівництво і агролісомеліорація". - Харків: Майдан, 2004. - Вип. 105. -С. 125-130.
Бондар А.О. Вплив інтенсивності рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, на продуктивність насаджень у часткових культурах дуба звичайного // Науковий вісник Національного аграрного університету. -К.: НАУ, 2004. -Вип. 70. -С. 159-170.
Бондар А.О. Груша звичайна в дібровах Вінницької області // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 2004. - Вип. 71. -С. 69-74.
Бондар А.О. Вологість заболонної деревини дуба звичайного в насадженнях з різною інтенсивністю рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства // Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. - Львів: УкрДЛТУ, 2004. - Вип. 13.4. - С. 54-57.
Бондар А.О. Особливості росту основних лісоутворювальних деревних порід Вінниччини // Аграрна освіта і наука. - 2004. - Т.5. - № 1-2. - С.81-85.
Бондар А.О. Вміст поживних речовин в органічному опаді дубових насаджень Вінницької області // Наукове видання УкрНДІЛГА "Лісівництво і агролісомеліорація". - Харків: Майдан, 2004. - Вип. 106. -С. 133-137.
Бондар А.О. Співвідношення заболонної та ядрової деревини дерев дуба звичайного в залежності від інтенсивності рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства // Науковий вісник УкрДЛТУ: Стан, тенденції розвитку лісівничої освіти і науки та лісового господарства в Україні. -Львів: УкрДЛТУ, 2004. -Вип. 14.5. - С. 58-60.
Матеріали конференцій
Бондар А.О., Гордієнко М.І. Вплив способу створення лісових культур дуба на інтенсивність росту саджанців // Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. - Львів: УкрДЛТУ, 2003. - Вип. 13.3. - С. 194-198 (автор брав безпосередню участь у зборі та обробці матеріалів досліджень, їхньому аналізі).
