Анотація до роботи:

Домащенко О.В. Лірична поезія в аспекті інтерпретації і тлумачення (на матеріалі російської поезії XIX-XX ст.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.01.06. – Теорія літератури. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2008.

У дисертації доведена можливість і необхідність розмежування інтерпретації і тлумачення як двох різних за своїм характером способів розуміння. Межа між цими способами розуміння збігається з межею між мисленням, що уявляє, і апелюючим мисленням.

В аспекті інтерпретації розглянуто способи і принципи естетичного завершення та їх еволюція в російській ліричній поезії XIX-XX ст. У межах символічної орудійності мови XIX століття формуються три основних принципи естетичного завершення: символіко-антиномічний, символіко-емпіричний і символіко-синномічний. З двоцентричністю як способом естетичного завершення можуть бути пов’язані як символіко-антиномічний принцип творчого споглядання, так і символіко-синномічний. Еволюція російської поезії ХХ століття в значній мірі зумовлена взаємодією двох названих принципів естетичного завершення.

В аспекті тлумачення виявляється зв’язок поезії Ф.І. Тютчева з давньогрецькою поезією, зокрема, присутність у тютчевській поезії манічного і міметичного родових начал.