Анотація до роботи:

Настенко С.В. Лінгвостилістичні особливості іспанських поетичних текстів “Золотого віку”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 – романські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню лінгвостилістичного та лінгвокогнітивного аспектів іспанських поетичних текстів “Золотого віку”.

У роботі проаналізовано іспанські віршовані тексти, що складають скарбницю іспанської літературної творчості XVI – XVII століть, зафіксовані на письмі зі збереженням змісту текстів. У дисертації запропоновано комплексний аналіз іспанських текстів з культурологічної, лінгвостилістичної та лінгвокогнітивної точок зору.

Детально висвітлено жанрову організацію іспанської поезії цього періоду. У роботі розглянуто іспанські поетичні тексти “Золотого віку” та художній образ як текстовий конструкт відображення змісту концептів.

Аналізуються базові концепти іспанських текстів ЖИТТЯ, ЛЮБОВ, БОГ, СМЕРТЬ як прообрази іспанського національного менталітету. Метафора та метонімія є ключовими стилістичними фігурами в структурі іспанських поетичних текстів “Золотого віку”.

У дисертації досліджено текстотвірні засоби вираження концептів на всіх рівнях мови: фонетичному, лексичному, морфологічному, синтаксичному з метою реалізації специфічного світобачення іспанських поетів XVI – XVII століть.

Сучасні тенденції розвитку лінгвістики визначили необхідність дослідження іспанського поетичного тексту, його специфіки періоду “Золотого віку” в межах переосмисленої європейської ментальності. Тому міметична поезія виступає як самостійний напрямок в іспанській літературі, що втілена у творчості Х. де Аргіхо, Л. де Архенсоли, Лопе де Веги, Л. де Гонгори, В.Еспінель, Ф. де Кеведо, П.Ліняна, Х.Руфо, Л. де Сото, Х. де Тімонеди. та ін.

Іспанські автори “Золотого віку” мають своєрідний вплив на читача, будуючи власні адресатно-адресантні відносини, засновані на монологічних та діалогічних формах оповіді. Вони інтерпретують події та факти життя в метафізичному плані, демонструючи типологічну близькість до літератури католицького відродження. До засад міметичної поезії належить власне світовідчуття, відтворення поетичної дійсності, охоплення та осмислення буття крізь призму особистісного світогляду.

Концепти іспанського поетичного тексту характеризуються концептуальними метафорами й польовими структурами, які виявляються шляхом утворення ключового слова та подальшою його трансформацією з набором концептуальних ознак. Концептуально-лінгвістичний аналіз засвідчив про те, що наповнення концептів залежить від їх організації. Вербальні засоби іспанських текстових концептів відображають соціокультурні, історичні та етнокультурні цінності іспанської мови.

Відзначено, що іспанський поетичний текст має різножанрову структуру та домінантно вербалізується на всіх рівнях мови. З одного боку, це пов’язано із задумом автора, з іншого – з концептуально-композиційним сприйняттям дослідника. Тому іспанські поетичні тексти “Золотого віку” найпослідовніше представлені концептами ЖИТТЯ, ЛЮБОВ, БОГ, СМЕРТЬ.

У концептуальній перспективі іспанський поетичний текст аналізованого періоду розглядається як системно-функціональний конструкт, який продуктивно представлено метафоричними й метонімічними образами. На основі первісної генези смислоутворення виявляються нові можливості суспільно-історичного зрізу.

Поетичні тексти представлені концептами: ЖИТТЯ, ЛЮБОБ, БОГ, СМЕРТЬ, які знаходяться на перетині семантичних метамовних систем, що дозволяють простежити значеннєві та стилістичні зв’язки у тексті та їх внутрішні закони функціонування. В теорії мовленнєвої діяльності це передбачає вихід за межі традиціоналістського значення та можливість переходу до концептуального аспекту (внутрішньої форми). Його текстові концепти відзначаються прототипними схемами, базовими та периферійними елементами.

Художній образ в іспанському поетичному тексті отримує підвищену експресивність, яка виражена як на внутрішньому – семантичному, так і на зовнішньому – фонетичному рівнях.

Етнічні концепти ґрунтуються на протиставленні колективно сформованого ментального простору, що фіксується в іспанській поезії індивідуальними прототипними моделями (векторами). Вони є світотвірними операторами, що зумовлюють зіткнення реального й поетичного світів. Отже, вони формують поетичний універсум, що складається з концептуальних метафор і метонімій. Основою прототипної концептуальної схеми текстових концептів є концепти-референти, представлені живими й неживими об’єктами дійсності, нематеріальними субстанціями, різними реаліями природи, абстрактними поняттями тощо.

Поетичні тексти “Золотого віку” характеризуються ускладненістю, підвищеною асоціативністю, контекстуальною полісемією, а семантичне визначення прототипної концептуальної схеми доповнюють і деталізують сутність суб’єктно-об’єктного порівняння, виводячи концепт-референт на рівень не лише образотворчий, але й емоційний, дозволяючи співіснування традиційних поетичних засобів із концептуальним осмисленням.

У творах іспанських авторів концепт ЛЮБОВ, як універсальне почуття поєднує в собі духовне й фізичне, раціональне й емоційне, слугує засобом містичного поєднання з універсальною сутністю – Богом-творцем. Він відображає важливі культурні системи, в яких реалізується: мистецтво, держава, церква та представлений у концептуальній структурі як високе та возвеличене почуття.

Загальними концепту ЖИТТЯ є складники концепту-референта: шлях, незначущість, порожнеча людського існування. Концепт ЖИТТЯ містить у собі деякі структурні протиріччя: на рівні лексики він стверджує зняття протилежностей між життям і смертю, воскресіння.

Концепт БОГ представлено такими концептами-референтами як життя, сила, очищення, світло, душа, хрест, що реалізуються метафорами та метоніміями. Присутність смерті в житті була характерною рисою католицизму, тобто скерувати життя на думку про смерть попри сентименталізації, що була притаманна XVII століттю. Концепт СМЕРТЬ представлено концептами-референтами: безнадія, приреченість, утопія, темрява, деградація, біль, самопожертва як складові прототипної концептуальної схеми.

Подальші наукові дослідження семантики поетичних текстів і залучення методичного апарату когнітивної лінгвістики є перспективним у галузі когнітивної поетики. Розширення практичного матеріалу дослідження завдяки залученню іспанських текстів Античності, Середньовіччя, Просвітництва та Модернізму допоможе простежити їх вплив на формування сучасного світосприйняття. Цікавим може бути зіставне дослідження іспанських та українських поетичних текстів, оскільки воно дозволить виявити спільні й відмінні риси культурно-ціннісної картини світу цих двох народів.

Публікації автора:

1. Настенко С.В. Риторичний дискурс у сучасній лінгвістиці // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Київськ. нац. лінгв. ун-т. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2002. – Вип. 8. – С. 229-231.

2. Настенко С.В. Образні засоби вираження віршованого мовлення (на прикладі іспанських поетичних текстів XVII ст.) // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Київськ. нац. лінгв. ун-т. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2003. – Вип. 9. – С. 247-252.

3. Настенко С.В. Тропеїстика іспанського поетичного тексту доби бароко// Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Київськ. нац. лінгв. ун-т. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2003. – Вип. 10. – С. 84-88.

4. Настенко С.В. Риторико-семантичні особливості поетичних текстів (на матеріалі іспаномовних поетичних творів “Золотого віку”) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – К.: КНУ ім. Т.Шевченка, 2003. – Вип. 2. – С. 260-265.

5. Настенко С.В. До питання про дослідження поетичного тексту та дискурсу у контексті проблем іспанського віршованого твору // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. – К.: Логос, 2004. – №42. – С. 188-195.

6. Настенко С.В. Роль метафори в іспанських віршованих творах доби бароко// Літературознавчі студії: Зб. наук. пр. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – Вип. 7. – С. 225-231.

7. Настенко С.В. Фонічна організація іспанської поезії “Золотої доби” // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.: КНУ ім. Т.Шевченка, 2004. – Вип. 12, частина ІІ. – С. 80-84.

8. Настенко С.В. Семантичне розгортання простору концепту ЖИТТЯ та його репрезентація в іспанських поетичних текстах “Золотого віку” // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – Вип. 14, книга ІІ. – С. 47-51.

9. Настенко С.В. Смислове розкриття концептів в іспанських поетичних текстах “Золотого віку” // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – К.: КНУ ім. Т.Шевченка, 2005. – Вип. 6. – С. 168-172.

10. Настенко С.В. Синтаксичний аспект реалізації текстових концептів іспанських поетичних творів “Золотого віку” // Система і структура східнослов’янських мов: до 170-річчя з дня народження О.О.Потебні: Зб. наук. пр. – К.: Знання України, 2005. – С. 23-26.

11. Настенко С.В. Морфологічний аспект текстових концептів іспанських поетичних текстів “Золотого віку” // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – К.: КНУ ім. Т.Шевченка, 2006. – Вип. 10. – С. 231-235.

12. Настенко С.В. Жанрова спрямованість іспанських поетичних творів XVII ст. // Матеріали міжнародної науково-методичної конференції “Треті каразінські читання: методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції”. – Харків: Харківськ. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна, 2003. – С. 126-127.