Анотація до роботи:

Толстова О.Л. Лінгвокогнітивні особливості соматичних фразеологізмів іспанської мови. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 – романські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007.

У дисертації здійснено аналіз соматичних фразеологізмів іспанської мови з огляду на явище мотивації. Виділено чинники, що визначають фразеотвірну потенцію різних соматизмів. Запропоновано авторську класифікацію мотиваційних типів фразеологізмів, виділено такі типи мотивації: мотивація конвенційними знаннями, концептуальна метафора й концептуальна метонімія, порівняльна, культурно-детермінована мотивація та псевдомотивація. Простежено тенденції мотиваційних процесів творення соматичних фразеологізмів іспанської мови; розглянуто, яким чином реалізуються виділені мотиваційні типи у концептуалізації різних соматизмів. Встановлено, що соматичні фразеологізми іспанської мови характеризуються високим ступенем умотивованості та складною мотиваційною структурою, у якій поєднуються та взаємодіють різні типи мотивації; домінантними виступають моделі ЧАСТИНА ТІЛА ЗАМІСТЬ ЛЮДИНИ, ЧАСТИНА ТІЛА ЗАМІСТЬ ЗДІБНОСТЕЙ, ЧАСТИНА ТІЛА Є ВМІСТИЛИЩЕ. Визначено особливості й чинники позначення фразеологізмами фрагментів концептосистеми іспанського етносу.

Різні соматизми мають неоднакову продуктивність при творенні фразеологізмів. Аналіз наукової літератури, кількісні дані і дослідження парадигматичних відношень соматизмів дозволили виділити такі чинники фразеотвірної потенції соматизмів:

1. стилістично забарвлені соматизми характеризуються низькою фразеотвірною потенцією, що пояснюється тим, що ці лексеми не є загальновживаними, а використовуються лише в окремих соціальних або професійних групах;

2. найбільш представленими у соматичній фразеології є сомонімізми й сенсонімізми, що пов’язано з легкістю їхнього переосмислення (на відміну від, наприклад, спланхонімізмів й остеонімізмів), важливістю цих органів для людини, множинністю функцій референтів цих соматизмів;

3. у багаторівневому парадигматичному ряді холонім–партонім найвищою фразеотвірною потенцією характеризуються партоніми другого та третього рівнів, оскільки вони являють собою оптимальне поєднання загального й конкретного.

Мотивація ФО є наскрізною лінгвопсихоментальною операцією, яка передбачає встановлення семантичної та формальної залежності мотиватора й похідного знака на підставі зв’язків різних компонентів структури етносвідомості. Виділено 6 основних типів мотивації: конвенційні знання, концептуальна метонімія, концептуальна метафора, культурно-детермінована мотивація, псевдомотивація, порівняльна мотивація. Вироблена типологія дозволила виявити найсуттєвіші тенденції творення соматичних ФО, а також глибше проникнути в особливості національної мовної картини світу окремого етносу.

Соматичні фраземи характеризуються високим ступенем умотивованості; у переважній їх більшості наявне поєднання і взаємодія кількох типів мотивації, що свідчить про складну когнітивну структуру соматичних фразем. Найпродуктивнішими мотиваційними типами виступають концептуальна метафора й концептуальна метонімія. Домінантними для соматичної фразеології іспанської мови виявляються такі мотиваційні моделі: ЧАСТИНА ТІЛА ЗАМІСТЬ ЛЮДИНИ, ЧАСТИНА ТІЛА ЗАМІСТЬ ЗДІБНОСТЕЙ, ЧАСТИНА ТІЛА Є ВМІСТИЛИЩЕ.

Аналіз мотиваційної бази дає змогу виділити базові схеми сприйняття частин тіла в наївній картині світу іспанського етносу: 1) частини тіла здатні мати фізичні відчуття й мислитися як вмістилище та як матеріальний об’єкт; 2) локалізуються в межах тіла, проте за певних умов здатні переміщуватися як у межах тіла, так і назовні, що може бути пов’язано з різними психоемоційними станами або зі смертю (рух душі за межі тіла), фразеологізми з переміщенням соматизмів в межах тіла підтверджують базовість семантичних просторових протиставлень; 3) можуть змінювати конфігурацію, розміри й якісні характеристики, зокрема температуру, що сприймається як відхилення від норми і, найчастіше, пов’язано з сильними емоціями й почуттями; 4) кількісні характеристики частин тіла переносяться на якісні: великі вуха гарний слух, широке чоло розум; 5) назви однієї з парних частин тіла виявляють тенденцію до позначення незавершеності, половинчастості дії, неповноти певної якості; відповідно дія набуває повноти, якщо вона виконується обома частинами; 6) наївна мовна свідомість легко допускає втрату / відсутність однієї з частин тіла, однак таке існування сприймається як неповноцінне, оскільки означає душевну вбогість, емоційну та інтелектуальну бідність; 7) соматизми служать концептуальною сферою-джерелом, котра в подальшому визначає концептуалізацію простору, що пов’язано зі здатністю людини співвідносити різні об’єкти із власним тілом; крім того, соматизми здатні створювати онтологічні метафори, тобто наділяти просторовими характеристиками абстрактні сутності; 8) частини тіла здатні виступати символами: ГОЛОВА – БОГ, ГОЛОВА – СОНЦЕ, ЗУБИ – ВОРОЖІСТЬ, БОРОДА – СМІЛИВІСТЬ, КРОВ – ЖИТТЯ, КРОВ – СМЕРТЬ, що відбиває процес розвитку культури національно-культурної спільності.

Соматична фразеологія, як правило, не відображає історичних подій чи соціальних процесів, але містить побутові ситуації чи морально-етичні, трудові, інтелектуальні емоційні характеристики індивіда. Фраземи цієї групи слугують для найменування психологічної, інтелектуальної, фізичної, соціальної понятійних сфер. Різні прояви життя людини знаходять яскраве й своєрідне відображення у соматичних фразеологізмах. Домінантними виступають концепти ПРОСТІР, ЕМОЦІЇ і СМЕРТЬ, що свідчить про їхню значущість для носіїв мови.

Отримані результати не вичерпують проблематики, яку порушено у дисертації. Подальші перспективи дослідженні передбачають такі напрямки лінгвістичних розвідок:

порівняльний аналіз мотиваційних типів соматичних фразем на матеріалі кількох мов, для виявлення універсальних і специфічних національних символів, що, в свою чергу, дає інформацію про особливості національних мовних картин світу різних мовних колективів;

дослідження паремій із соматичним компонентом на базі виробленої типології для виявлення додаткових ознак концептуалізації соматизмів.

Публікації автора:

1. Когнітивний аспект аналізу фразеологізмів з компонентом “cabeza” (на матеріалі іспанської мови) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – Вип. 14, книга 2. – С. 190-193.

2. Проблема механізмів розуміння метафори у прагматичній та когнітивній теоріях // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.: КНУ ім.Т.Г.Шевченка, 2004. – Вип. 12, частина 2. – С. 315-319.

3. Концептуалізація соматизмів у фразеосистемі іспанської мови (на матеріалі фразеологізмів-синонімів) // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Київськ. нац. лінгв. ун-т. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. – Вип. 13. – С.307–311.

4. Когнітивний аспект аналізу фразеологізмів з компонентом “ojo” (на матеріалі іспанської мови) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – К.: КНУ ім. Т.Г.Шевченка, 2005. – Вип. 6. – С. 238–242.

5. Концептуалізація соматизмів “alma” та “corazуn” у фразеосистемі іспанської мови // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – К.: КНУ ім. Т.Г.Шевченка, 2005. – Вип. 7. – С. 154–158.

6. Когнітивний аналіз фразеологізмів з соматизмом “nariz” // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. – Вип. 16, книга 2. – С. 277–280.

7. Соматична фразема як об’єкт мовознавчих досліджень (на матеріалі іспанської мови) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. / КНУ ім. Т.Г.Шевченка; – Вип. 7. – К., 2006. – С.376–380.

8. Концептуалізація негативних емоцій у соматичній фразеології іспанської мови // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.: КНУ ім. Т.Г.Шевченка, 2006. – Вип. 17. – С. 374–380.