Анотація до роботи:

Шиліна А.Г. Лінгвоґендерна інтерпретація лексичного та граматичного потенціалу наукового стилю сучасної російської мови. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02- російська мова. – Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського, Сімферополь, 2002.

Робота присвячена описові динаміки формування терміносистеми ґендерних досліджень (далі ҐД). Можна назвати такі основні механізми, що регулюють закони розвитку терміносистеми ҐД: міжмовні, міжсистемні запозичення та спеціалізація значення.

Усі терміни текстів ҐД поділено на дві основні групи: 1) базові терміни, запозичені із зарубіжних ҐД; 2) терміни, запозичені з інших наук.

Спеціалізація значення термінів ҐД полягає в розширенні значення слова та у звуженні значення слів.

Процес звуження значення здійснюється кількома способами: спеціалізацією значення через дефініцію, спеціалізацією значення при одночасній “підтримці” контекстом, спеціалізацією значення через іншу словотвірну модель, спеціалізацією значення через синонімічну заміну, спеціалізацією значення в процесі формування складних термінів або термінологічних сполучень.

ҐД формуються як міждисциплінарна галузь наукових знань у зв’язку з соціальною філософією, соціологією, культурологією, лінгвістикою та іншими дисциплінами, які вивчають структуру культури. Проте термінологія ҐД залишається ще не завжди зрозумілою широкому колу тих, хто цікавиться проблемами цього суспільно-гуманітарного наукового напряму. До цього часу відсутня єдність у тлумаченні деяких термінів і серед спеціалістів у галузі ґендерної лінгвістики, філософії, соціології, економіки тощо. Систематизація термінів ҐД, уточнення в тлумаченні, регламентація та упорядкованість сприяють оформленню нової терміносистеми, яка характеризується різноплановими ознаками: загальносистемними, логічними, лінгвістичними.

Загальносистемними ознаками є її цілісність і структурованість, що забезпечується наявністю кола базових термінів. Другою важливою системною ознакою терміносистеми є її відносна стійкість. За стійкістю до зовнішніх впливів терміносистема ҐД відкрита, тому що поповнюється термінами, запозиченими як з інших мов, так і з суміжних дисциплін.

Логіко-лінгвістичною ознакою терміносистеми ҐД є змістовна зв’язність, яка реалізується в різних проявах: а) у спеціалізації значення термінів шляхом розширення або різних видів звуження значення термінів; б) в утворенні великої кількості складних термінів.

Отже, терміносистема ҐД – це таке системне утворення, яке складається зі слів і словосполучень, що виконують функції термінів – елементів терміносистеми. Внаслідок “мовного дрейфу” (термін Е.Сепіра) формування термінологічної системи ҐД здійснюється не хаотично, не будь-яким способом, а регулюється певними механізмами, характерними для стійких терміносистем загалом (запозичення, зміна обсягу значення, синтаксичні утворення тощо).

В дисертації даються рекомендації відносно доцільності вживання окремих термінів з ҐД та вказуються можливі аспекти використання термінів з інших наук в ҐД.

Досвід опису терміносистеми ҐД має певною мірою прогнозований характер, що передбачає моделювання процесів, характерних у становленні інших термінологічних систем.

Публікації автора:

1. Шилина А.Г. “Драма” феминологической терминологии // Культура народов Причерноморья. – 1997. – №2. – С. 321-323.

2. Шилина А.Г. Лингвистический анализ феминистских текстов // Культура народов Причерноморья. – 1998. – №3. – С. 278- 283.

3. Шилина А.Г. О содержании терминов ґендер, феминизм, феминность/маскулинность // Культура народов Причерноморья. – 1999. – №8. – С. 148-152.

4. Шилина А.Г. Особенности значения и формирования составных терминов с компонентами патриархальный/патриархатный // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. – 2001. – Т.14. – С. 92-101.

5. Шилина А.Г. Формирование устойчивых словосочетаний с компонентом гендер/ гендерный в научных текстах // Филологические студии: Украинский межвузовский филологический журнал. – 2001. - №3. - С. 167-171.

6. Шилина А.Г. Об основных терминах феминологии // Принципы и методы функционально-семантического описания языка: итоги, направления, перспективы. Материалы конференции. - Симферополь, 1997. – С. 332-335.

7. Шилина А.Г. Переосмысление социальных терминов в 90-е годы // Новые направления в методике и технологии преподавания славянских языков. Международная конференция. – Симферополь, 1999. – С. 47-49.

8. Семиколенова О.І., Шилина А.Г. О проблемах ґендерного дискурса в языке // Проблемы взаимодействия языков и культур в посткоммунистических странах Центральной и Восточной Европы: Международная научно-практическая конференция: Сборник статей. – К.: Рідна мова, 1999. – С. 86-90.

9. Шиліна А.Г. Про зміст терміна ґендер // Уповноважена освіта – шлях в третє тисячоліття: Міжнар.наук.-практ. конф., 19-23 груд. 1999/ Жіноча мережева прогр. Ін-ту відкритого сусп-ва та інші; Відп. ред. О.Суслова. – К.: Бланк-Прес, 2000. – С. 126-129.

10. Шилина А.Г. Функционирование устойчивых словосочетаний с компонентом гендер/ гендерный в научных текстах // Русский язык: исторические судьбы и современность. Международный конгресс исследователей русского языка. Москва, филологический факультет МГУ им. М.В.Ломоносова 13-16 марта 2002 года. Труды и материалы / Под общ. ред. М.Л.Ремнёвой и А.А.Поликарпова. – М.: Издательство Московского университета. – С. 155-156.

11. Шилина А.Г. Функциональные особенности терминов суфражизм, феминизм в текстах ґендерных исследований// Международные коммуникации: реалии и перспективы: Сборник докладов Международной научной конференции. Крым, Алушта, 27-31 мая 2002 г. – М.: Издательство РУДН, 2002. – С.165-178.