Існує колосальна різноманітність текстів, у функціональну безліч яких входить і кінотекст. На основі цієї реалії, яка є первинним документом, виникають фрагменти кінотексту і вторинні документи: назва фільму, рецензія, реклама, а також такий комерційний продукт, як безпосередній предмет нашого дослідження – кіноанонс. Еволюція самого кінематографа стала причиною еволюції теоретичних поглядів на поняття кінотексту і кіноанонсу, в результаті якої кінотекст можна охарактеризувати як повідомлення, засноване на зоровому, лінгвістичному і звуковому кодах. Кіноанонс – це самостійний мовний твір, що містить в собі фрагментарну (часто з елементом інтриги) інформацію про запропонований до показу фільм, оформлений композиційно і синтаксично, який має прагматичну установку на залучення уваги потенційного глядача до кінофільму, що анонсується. Кіноанонс є особливим жанром масової комунікації, основними функціями якого є інформативна (когнітивна) і рекламна. Його специфіка – стислість, анонімність і вторинність як документа, що обмежує творчість творців вже заданим змістом і сюжетом. У завдання кіноанонсу входить, в першу чергу, інформування про фільм, його рекламування і навіть якоюсь мірою його нав'язування потенційному глядачеві. Власне текст кіноанонсу, не зважаючи на його обмежений об'єм, відрізняється значною різноманітністю своєї синтаксичної структури в рамках двох синтаксичних одиниць: речення і надфразової єдності, або складного синтаксичного цілого, представлених відповідно кіноанонсами мінімальної конфігурації і кіноанонсами – надфразовою єдностями. Прагматично орієнтуючи той або інший анонс, його укладачі використовують різноманітні лінгвістичні і екстралінгвістичні засоби, що відносяться до різних рівнів мови, і зокрема засоби графічні, такі, що дозволяють поєднувати шрифти різних розмірів, виділяючи або найбільш значущі або несподівані частини повідомлення. Типовим є також широке використання яскравої, образної лексики, прикметників з оцінюючим значенням, власних назв, іменників, дієслів, що виражають активні, швидкі, вражаючі дії, характеризують героїв фільмів по їх соціальному статусу або суспільному положенню, часто в теперішньому часі, числівників, що дають фактологічну інформацію про час створення фільму і час подій, що відбуваються в ньому, і т.п. На прагматику кіноанонса орієнтовані і семантичні блоки, що включаються в нього, містять відомості про заслуги виконавців і творців фільму, оцінну частину, що базується на хвалебних епітетах; цитування відомих осіб, що є авторитетами в різних областях діяльності, що позитивно оцінюють даний фільм тощо. Важливою рисою кіноанонсу є антиципація – попереднє знайомство потенційного глядача фільму з його особливостями з метою викликати інтерес і бажання даний фільм подивитися. Засоби створення антиципации можуть бути граматичними і лексичними. У анонсах, не зважаючи на їх яскраво виражену прагматичну спрямованість, порівняно рідко використовуються тропи, і лише в окремих текстах можна зустріти метафори, метонімію, повтор, порівняння, оксюморон, антономасiю, епітет. В результаті експерименту були отримані списки атрактивних слів, які складають основу для виникнення «позитивного» відношення читача, тобто таких асоціацій, які зрештою приведуть до формування інтересу до фільму і його перегляду. Певні лексичні групи і особливості основного тексту кіноанонсу формують його образ, будучи основою складного комплексу асоціацій, що виникають в свідомості адресата. Найпоширенішими є асоціації, пов'язані з сім'єю, взаєминами чоловіка і жінки, смертю, страхом і т.п. Подальша розробка проблем лінгвістичної специфіки кіноанонсу і пов'язаних з ним інших складових кінотексту може бути здійснена не тільки в руслі русистики і реклами, але і у зв'язку з загальнолінгвістичними проблемами, такими, зокрема, як мовна картина світу, прагматика тексту, мовні засоби впливу на суспільну свідомість тощо. |
