У висновках викладено основні результати дослідження, намічено перспективи подальшої роботи. 1. Аналіз наукової літератури та методичного забезпечення навчання української мови засвідчив необхідність розробки методики використання лінгвістичних мініатюр як засобу вдосконалення мовної компетенції учнів 5–7 класів загальноосвітніх шкіл. Так, чинною програмою передбачено вміння, якими учні мають оволодіти для успішного аналізу й створення власних висловлювань, однак наведений перелік умінь має загальний характер і, отже, потребує уточнення й конкретизації. Підручники, методичні посібники спрямовують роботу вчителя-словесника на систематичність, послідовність, наступність і перспективність у розвитку мовних умінь і навичок. Але, як показують спостереження, педагоги мало уваги приділяють роботі з текстами науково-навчального характеру, зокрема лінгвістичними мініатюрами. Анкетування вчителів і учнів засвідчило недостатній рівень використання лінгвістичних мініатюр у навчальному процесі. Педагоги не мають чіткого конкретного уявлення про особливості такої роботи, її зміст, місце й роль у навчальному процесі, нові технології формування мовної компетенції учнів, хоча ті види роботи, що проводяться ними, певною мірою сприяють розвиткові згаданих умінь та навичок. Учні не обізнані з особливостями побудови лінгвістичних мініатюр, не мають навичок аналізу таких текстів, що спричиняється недостатнім рівнем розвитку мовної компетенції школярів середньої ланки. 2. Результати констатувального зрізу підтверджують необхідність систематичної роботи над удосконаленням мовної компетенції учнів, а відтак і створення відповідної методики з лінгвістичними мініатюрами. 3. Дослідне навчання засвідчило, що для ефективної організації роботи з лінгвістичними мініатюрами важливе значення має врахування соціолінгвістичних, лінгвістичних, психологічних, культурологічних чинників навчання української мови. 4. Як показало дослідження, складність роботи з удосконалення мовної компетенції полягає у виділенні, класифікації й систематичному розвиткові в учнів необхідних умінь і навичок, спрямованих на сприйняття, аналіз та створення лінгвістично орієнтованих текстів в усній та писемній формах. Значною мірою цьому сприяє використання ефективних методів і засобів навчання та вправ, які позитивно впливають на розвиток зазначених умінь з урахуванням вікових особливостей учнів середнього шкільного віку, їхніх можливостей, креативних здібностей. 5. Виділені критерії відбору лінгвістичних мініатюр, розроблені вправи й завдання дали змогу надати процесу навчання української мови в 5–7 класах цілеспрямованості й ефективності. 6. У ході експериментального дослідження встановлено, що вдосконалення мовної компетенції учнів 5–7 класів засобами лінгвістичної мініатюри буде ефективним за умов використання системи завдань, що передбачає аналіз тексту, його переказування, прогнозування змісту мініатюри за поданим початком або заголовком, переклад, створення лінгвістичної мініатюри на основі навчально-наукового тексту та ін., які вдосконалили мовні та комунікативні вміння й навички учнів, поглибили їхні знання з усіх розділів науки про мову. 7. Розроблена поетапна програма експериментального навчання, у якій визначено зміст, форми, методи, прийоми та засоби, забезпечила цілісність та доречність роботи з лінгвістичними мініатюрами, побудовану на основі загальнодидактичних та лінгводидактичних принципів. 8. Результати експерименту підтвердили ефективність системи завдань на основі лінгвістичних мініатюр, розрахованих на постійне залучення учнів до активних форм спілкування, спрямованих на вдосконалення мовної компетенції. 9. Зрізові контрольні роботи підтвердили позитивні зрушення в удосконаленні мовної компетенції учнів середнього шкільного віку, які навчалися за розробленою методикою. Матеріали експериментального навчання підтвердили робочу гіпотезу дослідження. Дисертаційне дослідження не претендує на остаточне розв’язання проблеми використання лінгвістичних мініатюр у 5–7 класах, а відображає лише основі аспекти цієї роботи. Зокрема, подальшого розв’язання потребує методика використання лінгвістичних мініатюр у 8–9 та 10–12 класах, що забезпечить наступність у вдосконаленні мовної компетенції учнів. Перспективу дослідження вбачаємо також у можливості розробки інтерактивних технологій роботи з лінгвістичними мініатюрами з метою вдосконалення креативних здібностей та комунікативної компетентності школярів. |