Авторська модель світу, представлена в художньому тексті, є певною реалізацією індивідуальної картини світу письменника, модифікованої згідно із задумом творця. Розгляд тексту як оперативної одиниці макрорівня мовної системи зумовлює пріоритет саме лінгвістичних методів його дослідження. Проте авторська модель світу – це насамперед когнітивна структура, вивчення якої передбачає розгляд особливостей категоризації та концептуалізації світу автором. Результатом такого синтезу є дослідження авторської лінгвоконцептосфери. Лінгвокогнітивний аналіз уможливлює пізнання ментальних процесів, що формують автора – представника певного соціуму й особистість, тобто зумовлюють його світосприйняття. Необхідно розрізняти поняття "картина світу" – "модель світу", "національна / індивідуальна картини світу" – "авторська модель світу". Національну картину світу слід вважати системною, універсальною єдністю наукових, релігійних, естетичних, художніх, моральних уявлень про світ, притаманних певному соціуму та епсі, а індивідуальна картина світу являє собою відносно суб’єктивний образ об’єктивної реальності. Індивідуальна картина світу, властива особистості автора, не тотожна авторській моделі світу. Індивідуальна картина світу не може також повністю дорівнювати і національній картині світу. Об’єктивний світ та загальна картина світу, що йому відповідає, – це сутності, що вичерпно пізнати неможливо (так звана "річ у собі"). А національні / індивідуальні картини світу уособлюють явища, результати пізнання цих сутностей. Індивідуальні картини світу, хоч і мають подібні риси, враховуючи спільний об’єкт пізнання, не еквівалентні між собою, адже кожен суб’єкт пізнання конструює свою власну картину світу. Тому потенційна кількість варіантів конструювання індивідуальних картин світу є прямим корелятом від кількості суб’єктів пізнання дійсності. Світосприйняття, відтворюване в художньому тексті, має сприйматись як модифікація індивідуальної картини світу автора. Крім того, авторські моделі світу й індивідуальні картини світу представляють собою похідні від національної картини світу, тобто є її проявами, отже містять її певні характеристики. Таким чином, художній текст є реалізацією авторської моделі світу і матеріальним проявом національної картини світу, у зв’язку з чим він репрезентує найбільш релевантний матеріал для дослідження індивідуальних картин світу авторів та національних картин світу етносу певного часопростору, представниками котрих є ці письменники. Оскільки авторська модель світу є ментальним конструктом, вона репрезентована концептами різних рівнів (гіперконцептами, макроконцептами, концептами та гіпоконцептами), які перебувають в інтегративних, гіпо-гіперонімічних відносинах один з одним і у сукупності формують лінгвоконцептосферу твору. Подібна ієрархічно впорядкована структура лінгвоконцептосфери забезпечує загальну когерентну цілісність текстів. Лексико-семантичний аналіз одиниць-вербалізаторів концептів у текстах творів сестер Бронте дав підстави виокремити провідні тематичні концептополя романів: природниче, соматичне та психологічне. Їх конституенти відіграють важливу роль у реалізації етнокультурної, естетичної та емоційної функцій текстів. Сегментація авторської лінгвоконцептосфери на окремі змістовні ділянки (концептополя) уможливлює визначення основних напрямів дослідження особливостей формування моделі світу автора, представленої в художньому творі. Подальший аналіз складників лінгвоконцептосфери з інтерпретацією контексту їх функціонування сприяє розумінню особливостей індивідуально-авторського світосприйняття. Проведений аналіз уможливив визначення структури кожного концептополя. Поняття "концептополе" відповідає поняттям "гіперконцепт" або "макроконцепт", зважаючи на об’єм концептуального змісту його складників. Так, у лінгвоконцептосферах сестер Бронте виокремлюємо гіперконцепти "NATURE", що дорівнює природничому концептополю, та "MAN" ("PERSON"), який поєднує конституенти соматичного та психологічного концептополів. У складі гіперконцептів надалі було визначено структурні складники (макроконцепти, концепти та гіпоконцепти) згідно з їх семантикою та концептуальним значенням. Зазначимо, що загальні схеми конструювання авторських моделей світу сестер Бронте є подібними, адже лінгвоконцептосфери всіх трьох романів складаються з тематичних концептополів (природничого, соматичного, психологічного), які, у свою чергу, репрезентовано концептами та гіпоконцептами. Схожість концептуального наповнення авторських моделей світу та засобів їх вербалізації зумовлена спільністю позатекстових факторів творчості та життя авторок. Адекватне сприйняття концептів, виокремлених у процесі попереднього аналізу, як ключових одиниць лінгвоконцептосфер письменниць, було доведено: – квантитативним аналізом частотності використання лексем-активізаторів цих концептів; – номінативною поліфункціональністю (репрезентація певного елементу природи чи частини тіла, характеристика персонажів, опис зовнішності, передавання почуттів героїв, номінація особистості через десигнацію певної частини тіла, створення відповідного настрою); – стилістичною активністю (епітет, метафора, порівняння, уособлення, метонімія, антитеза, гіпербола). За частотністю випадків активації в текстах творів домінантної позиції набувають природниче концептополе роману Емілі Бронте та психологічне концептополе твору Енн Бронте (кількісні дані див. Таблиця 2). Так, активність та специфіка вербалізації складників гіперконцепту "NATURE" (що дорівнює природничому концептополю) в романі "Wuthering Heights" створює своєрідну ланку між антропосферою та сферою природи, що є інгерентною характеристикою авторської моделі світу письменниці. Висока частотність випадків вербалізації конституентів психологічного концептополя роману "The Tenant of Wildfell Hall" надає додаткового емоційного забарвлення авторській моделі світу Енн Бронте, до того ж аксіологічна конотація в цьому творі є переважно позитивною, враховуючи кількісну перевагу активності концептів "JOY" (21 %) та "LOVE" (15 %) серед інших концептів психологічного концептополя роману. Розподіл випадків вербалізації конституентів тематичних концептополів твору Ш.Бронте "Shirley" увиразнює відносну концептуальну рівновагу їх активності (Fr /відносна частотність/ = 267,5 – 388 – 395,1) порівняно з лінгвоконцептосферами її сестер. Подібність схеми конструювання авторських моделей світу сестер Бронте, збіг функцій, виконуваних їх конституентами, та спільність стилістичних прийомів, у формуванні яких задіяно відповідні концепти, свідчить про відносний збіг концептуальних матриць у всіх трьох сестер Бронте. Це зумовлено насамперед спільністю культурно-побутових умов та методологічних параметрів їх творчості. Різниця в кількісному співвідношенні активності тематичних концептополів у творах письменниць та індивідуально-авторські особливості стилю свідчать про суб’єктивність світовідбиття в індивідуальних картинах світу, похідними від котрих є авторські моделі світу, представлені в художніх текстах. Результати проведеного аналізу демонструють нові підходи до розгляду процесів і механізмів пізнання індивідуального мовного мапування дійсності та відкривають широкі перспективи подальшого дослідження специфіки ідіолектів як сестер Бронте, так і інших англомовних авторів. |
