Анотація до роботи:

СЛЕСАРЕВА Д.О. Лікування та реабілітація хворих на демодикоз з урахуванням виразності біохімічних, імунопатологічних реакцій та морфологічних змін. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. – Державна установа «Інститут дерматології та венерології Академії медичних наук України», Харків, 2008.

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню та новому вирішенню проблеми підвищення ефективності лікування, профілактики та реабілітації хворих на демодикоз. Установлено, що тяжкість клінічного перебігу демодикозу була зумовлена тривалістю захворювання та наявністю супутньої патології, значною мірою вираженою з боку ШКТ і гормональними порушеннями у жінок. Вивченням рівнів МСМ у крові й у сечі, а також антитіл до ліпополісахариду доведено наявність синдрому ендогенної інтоксикації у хворих на демодикоз, що супроводжується підвищенням рівню МСМ у сироватці крові та зниженням рівню МСМ у сечі. Встановлено, що в патології дерматозу істотну роль відіграє окислювальний стрес, маркером якого є наявність у сироватці крові карбонільних груп окислених білків, підвищення рівню яких відбиває ступінь тяжкості захворювання.

Вивчення морфологічного субстрату різних клінічних варіантів дерматозу дозволило виявити закономірну зміну тканинних і клітинних реакцій в епідермісі та дермі, що дає підставу для встановлення діагностичних критеріїв різних клінічних форм демодикозу.

З урахуванням отриманих результатів розроблено та впроваджено у практику патогенетично обґрунтований метод комплексної диференційованої терапії, профілактики та реабілітації демодикозу із призначенням препаратів ультрасорб, циклоферон, тіотріазолін, аерозоль «Спрегаль» та ефіроносів за різними схемами залежно від тяжкості перебігу захворювання та типу шкірної секреції пацієнта.

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення важливої наукової задачі, що полягає у підвищенні ефективності лікування та реабілітації хворих на демодикоз з урахуванням вираженості біохімічних, імунопатологічних реакцій та морфологічних змін.

1. Через значну поширеність демодикозу, переважну локалізацію на шкірі обличчя, що є причиною соціальної та психологічної дезадаптації, значне зниження якості життя хворих, тривалість та проградієнтність перебігу дерматозу з частими загостреннями та рефрактерністю до терапії, актуалізується питання про розкриття патогенетичних механізмів, які впливають на розвиток і перебіг захворювання з метою подальшого вдосконалення методів лікування, про-філактики та реабілітації з урахуванням корекції змін у системах антиендо-токсинового імунітету, біохімічних зрушень, що призводять до морфоструктур-них змін шкіри.

2. Із 168 хворих на демодикоз відзначалося превалювання жінок (67%) у віковому діапазоні 40-50 років. У 82% обстежених хворих з терміном захворювання більше 3-х років відзначалися рецидиви з переважним загостренням у весняно-літній період і резистентність до раніше проведеної терапії. Установлено, що тяжкість перебігу дерматозу, характер і морфологія висипки залежать від типу шкірної секреції, давності захворювання та наявності супутньої патології.

3. При вивченні антиендотоксинового імунітету встановлено статистично достовірне підвищення рівню анти-ЕТ-IgА і зниження анти-ЕТ-IgМ у хворих на комбіновану та пустульозну форми демодикозу. Виявлено лінійний кореляційний зв’язок, R<0 (R= –0,317) на рівні значень Р=0,030 між МСМ і анти-ЕТ-IgM для комбінованої форми демодикозу. Це свідчить про наявність синдрому ендогенної інтоксикації у хворих з тяжкими клінічними формами дерматозу, що взаємопов’язано з дисоціацією клітинно-гуморальної ланки імунітету.

4. Визначення вмісту карбонільних груп окислених білків дозволило встановити їх статистично достовірне підвищення (Р<0,05) у хворих на папульозну (180,0±8,4 КПАмкМ/л), пустульозну (227,0±10,2 КПАмкМ/л) та комбіновану (229,7±7,4 КПАмкМ/л) форми демодикозу, що вказує на порушення окислювально-відновлювальної рівноваги в організмі хворих.

5. Методом гістологічного й ультраструктурного аналізу описано патологічний субстрат дерми та епідермісу, на підставі змін якого дано морфологічну характеристику різних клінічних форм демодикозу.

6. Враховуючи наявність клініко-лабораторних змін при різних клінічних формах демодикозу розроблено та впроваджено в практику науково-обгрунтований комплексний диференційований метод лікування із застосуванням препаратів ультрасорб, циклоферон, тіотріазолін, аерозоль «Спрегаль», використання якого дозволяє скоротити на 6-7 діб терміни лікування. Одночасно, з урахуванням типу шкірної секреції, запропоновано профілактичний і реабілітаційний алгоритм лікування демодикозу з використанням аерозолю «Спрегаль» і ефіроносів, що в комплексі дозволяє підвищити ефективність терапії у 3,4 рази та досягти стійкої ремісії.

Публікації автора:

1. Слесарева Д.А. Энтеросорбция в комплексной терапии больных демодикозом / Д.А. Слесарева // Таврический медико-биологический вестник. – 2007. – Т.10, № 4. – С. 94 – 97.

2. Слесарева Д.А. Синдром эндогенной интоксикации у больных демодикозом / Д.А. Слесарева, О.А. Притуло // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды КГМУ им. С.И. Георгиевского. – Симферополь: Издательский центр КГМУ, 2007.–Т.143,Ч.V. – С.325 – 327.

3. Слесарева Д.А. Состояние антиэндотоксинового иммунитета у больных демодикозом / Д.А. Слесарева // Таврический медико-биологический вестник. – 2007. – Т 10, № 1. – С. 91 – 94.

4. Слесарева Д.А. Особенности применения препарата „CПРЕГАЛЬ” при комплексном лечении больных демодикозом / Д.А. Слесарева, О.А. Притуло, Г.А. Винцерская //Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2005.– Т. 3(18). – С. 63 – 67.

5. Слесарева Д.А. Морфологические критерии изменений кожи при различных стадиях демодикоза / Д.А. Слесарева, О.А. Притуло, А.К. Загорулько, Т.Г. Филоненко // Світ медицини та біології. – 2008.– №2 – С.52–56.

6. Слесарева Д.А. Клинический полиморфизм демодикоза в зависимости от выраженности эндоинтоксикационного синдрома / Д.А. Слесарева // Дерматологія та венерологія. – 2008. – Т. 1(39). – С. 62 – 66.

7. Деклараційний патент на винахід. 63864 Україна А61К31/00, А61K31/16 Спосіб місцевого лікування демодикозу: Слесарева Д.О, Притуло О.О.(Україна); Заявлено – 01.12.2003; Опубл. 15.01.2004, Бюл. №.9.

8. Слесарева Д.А. Гистологическая характеристика кожи при различных клинических формах / Д.А. Слесарева // Международная научно-практическая конференция студентов и молодых учених “Теоретические и практические аспекты современной медицины”. – Симферополь, 2008. – С. 18.

9. Слесарева Д.А. Ультраструктурная морфология кожи при демодикозе / Д.А. Слесарева, О.А. Притуло // Матеріали науково-практичної конференції “Розробки молодих вчених дерматовенерологів післядипломної освіти”. – Київ, 2007. – С. 63 – 64.

10. Слесарева Д.А. Комплексные подходы к лечению демодикоза в практике дерматокосметолога / Д.А. Слесарева // Матеріали науково-практичної конференції “Сучасний менеджмент в дерматовенерології: діагностичні, лікувальні та організаційно-правові аспекти”. – Київ, 2007. – С. 93 – 94.

11. Слесарева Д.А. Энтеросорбция в комплексной терапии больных демодикозом / Д.А. Слесарева // V Научно-практическая конференция. “Актуальные вопросы патологии кожи и урогенитальных инфекций”. – Одесса, 2007. – С. 90 – 91.