Анотація до роботи:

Борисов М.В. Лікування неатипової гіперплазії ендометрія у жінок з метаболічним синдромом в пременопаузі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.

Робота присвячена лікуванню неатипової гіперплазії ендометрія у жінок з метаболічним синдромом у пременопаузі. При вивченні особливостей клінічної картини, характеру розподілу жирової тканини, вуглеводного та ліпідного обмінів, гормонального фону, гістологічної будови ендометрія, експресії рецепторів до стероїдних гормонів і маркера проліферації Кі-67 розроблена та впроваджена в практику комплексна схема лікування неатипової гіперплазії ендометрія в пременопаузі, у якій традиційна терапія проведена на фоні корекції інсулінорезистентності.

Гіперплазію ендометрія на фоні метаболічного синдрому у жінок в пременопаузі розглянуто як комплекс порушень проліферації ендометрія, що виникає внаслідок зниження чутливості тканин до інсуліну на фоні змін вуглеводного й ліпідного обмінів, гормональних порушень, абдомінального типу розподілу жирової тканини з наступними змінами рецепторного апарату, посиленням проліферативної активності ендометрія, і супроводжується порушеннями менструального циклу.

Після застосування розробленої схеми частота рецидивування ГЕ знизилася в 1,9 рази, порушень менструального циклу знизилася у 3 рази, відновлення нормального менструального циклу зросла вдвічі, настання аменореї підвищилась в 1,4 рази.

У дисертації запропоноване нове вирішення актуальної задачі в гінекологічній практиці – лікування неатипової гіперплазії ендометрія у жінок з метаболічним синдромом у пременопаузі.

1. Встановлено, що ГЕ виявляється у 28,6 % жінок у пременопаузі, тоді як у жінок із МС, частота якого в пременопаузі дорівнює 36,6 %, ГЕ зустрічається в 1,5 рази частіше та складає 43,3 %. Показано, що ГЕ на тлі МС, незважаючи на проведену терапію, рецидивує у 1,7 рази частіше (55,8 %), ніж у пацієнток без МС.

2. Виявлено, що у хворих з ГЕ на тлі МС порівняно з пацієнтками без МС удвічі частіше спостерігається обтяжена спадковість щодо гіпертонічної хвороби (55,8 %) й ожиріння (41,1 %), вони в 2,6 рази частіше страждають на гіпертонічну хворобу 1-2 стадії (84,3 %), у 7,2 рази – на жовчнокам’яну хворобу (30,1 %), удвічі частіше – на варикозну хворобу (25,7 %), у 2,1 рази – на первинне безпліддя (46,5 %) та в 2,7 рази – на вторинне (34,8 %). Конституціональною особливістю жінок з ГЕ та МС є збільшення питомої ваги жирової тканини в абдомінальній ділянці вдвічі (до 48,9±3,1 %).

3. Вуглеводний обмін у жінок із ГЕ на тлі МС у пременопаузі характеризується збільшенням у 1,9 рази рівня інсуліну й у 2,6 рази індексу ІР НОМА. Ліпідний обмін відрізняє збільшення в 1,5 рази вмісту рівня тригліцеридів і зниження в 1,4 рази концентрації ЛПВЩ. Гормональний фон характеризується підвищенням рівня ФСГ удвічі, ЛГ – на 43,2 %, естрадіолу – на 60,5 %, вільного тестостерону – на 67,6 %; зниженням рівня прогестерону в 2,6 рази та концентрації ГЗСС утричі.

4. Установлено, що у жінок з ГЕ в пременопаузі залозисто-стромальний індекс ендометрія збільшений у 1,7 рази. ГЕ при МС у пременопаузі розвивається на тлі помірного ступеня зниження експресії РЕ в залозах, тяжкого ступеня зниження експресії РЕ в стромі, підвищення експресії РП у залозах, легкого ступеня зниження експресії РП у стромі, підвищення експресії РА в залозах і стромі. Проліферативний потенціал залозистої тканини при ГЕ в пременопаузі, оцінений за рівнем Ki-67, при простій ГЕ у 3,2 рази, а при комплексній – у 4,5 рази вищий за норму, тоді як у стромі при обох типах ГЕ він не відрізняється від нормальних показників.

5. Найбільший відносний ризик (RR) рецидиву ГЕ мають жінки з ІМТ>27,5 кг/м², із часткою жирової тканини в абдомінальній ділянці >45 %, індексом НОМА>2,9 у.о., IRS Ki-67 у залозах >5 %, зі співвідношенням питомої ваги жирової тканини в абдомінальній і глютеофеморальній ділянках >1,15 у.о., рівнем прогестерону < 9 нг/мл, що підтверджується наявністю позитивного кореляційного зв’язку між рецидивом ГЕ та величиною питомої ваги жирової тканини в абдомінальній ділянці (r=+0,426, p<0,05), індексом НОМА (r=+0,415, p<0,05), ІМТ (r=+0,406, p<0,05) та негативним кореляційним зв’язком рецидиву ГЕ з рівнем прогестерону (r=–0,324, p<0,05).

6. Застосування розробленої схеми лікування ГЕ на тлі МС у пременопаузі сприяє зменшенню маси жирової тканини в абдомінальній ділянці на 34,3 %, зниженню рівня гіпофізарних гормонів у 1,5 рази, естрадіолу – в 4,5 рази, прогестерону – на 22,4 %, вільного тестостерону – на 15,4 %, збільшенню концентрації ГЗСС удвічі. Зниження концентрації інсуліну вдвічі, індексу ІР НОМА в 2,3 рази, співвідношення ТГ/ЛПВЩ на 23,6 % свідчить про зниження ІР і метаболічної дисліпідемії. При цьому спостерігається зменшення залозисто-стромального коефіцієнту на 32,4 %, експресії РЕ в залозах – на 45,6 %, у стромі – на 17,2 %, РП у залозах – у 4,2 рази, у стромі – втричі, РА в стромі – на 20,1 %, у залозах на 42,1 % від вихідних значень. Проліферативна активність, оцінена за експресією маркера проліферації Ki-67, знижується в 3,7 рази тільки в залозах.

7. Застосування науково обґрунтованої комплексної схеми лікування пацієнток з НГЕ та МС у пременопаузі, що включає корекцію ІР, дозволяє знизити частоту рецидивування ГЕ в 1,9 рази (з 57,7 до 29,9 %), знизити втричі частоту порушень менструального циклу (з 18,5 до 5,7 %), збільшити вдвічі частоту відновлення нормального менструального циклу (з 16,6 до 34,6 %) і в 1,4 рази – частоту настання аменореї (з 36,5 до 51,8 %).

Публікації автора:

1. Борисов М.В., Квашенко В.П. Состояние углеводного обмена у женщин с гиперплазией эндометрия в пременопаузе // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2006. – № 720. – С. 30-34 (Обрав напрям, зібрав матеріал, його проаналізував, зробив висновки).

2. Борисов М.В., Квашенко В.П., Сцецевич Д.Ю. Оценка композиционного состава тела женщин в пременопаузе с доброкачественной гиперплазией эндометрия методом рентгеновской абсорбциометрии // Медико-социальные проблемы семьи. – 2006. – Т. 11, № 3. – С. 100-102 (Опрацював матеріал, сформулював і обґрунтував висновки).

3. Квашенко В.П., Борисов М.В., Постолюк И.Г. Морфологическая структура и морфометрические характеристики эндометрия при гиперпластических процессах у женщин с метаболическим синдромом в пременопаузе // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2007. – Т. 8, № 1. – С. 89-92 (Зібрав і проаналізував матеріал, сформулював й обґрунтував висновки).

4. Квашенко В.П., Борисов М.В. Влияние метаболического синдрома на формирование клинической картины неатипической гиперплазии эндометрия в пременопаузе // Репродуктивное здоровье женщины. – 2007. – № 2. – С. 158-162 (Зібрав й опрацював матеріал, обґрунтував висновки).

5. Квашенко В.П., Борисов М.В. Клиническая картина неатипической гиперплазии эндометрия в пременопаузе у пациенток с метаболическим синдромом // Медико-социальные проблемы семьи. – 2007. – Т. 12, № 3, 4. – С. 20-24 (Зібрав і проаналізував матеріал, сформулював й обґрунтував висновки).

6. Квашенко В.П., Борисов М.В. Сонографическая характеристика гиперплазии эндометрия в пременопаузе у женщин с метаболическим синдромом // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2007. – С. 343-346 (Обрав тему дослідження, зібрав і проаналізував матеріал).

7. Квашенко В.П., Борисов М.В. Состояние некоторых показателей липидного обмена у женщин с гиперпролиферативными процессами в пременопаузе // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2006. – С. 327-330 (Опрацював матеріал, зробив висновки).

8. Квашенко В.П., Борисов М.В. Вплив корекції інсулінорезистентності на наслідки лікування неатипової гіперплазії ендометрія у жінок з метаболічним синдромом в пременопаузі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2007. – № 5. – С. 85-88 (Зібрав і проаналізував матеріал, обґрунтував висновки).

9. Спосіб профілактики рецидиву гіперпластичних процесів у жінок з гіперплазією ендометрія в пременопаузі. Деклараційний патент № 21019 МПК (2007) А61В 17/42 / В.П. Квашенко, М.В. Борисов. – Заявка № u 2006 10027 від 19.09.2006, опубл. 15.02.2007. – Бюл. № 2 (Співавтор винаходу, виконав патентний пошук, взяв участь у розробці, зробив та обґрунтував висновки).

10. Золотухін М.С., Щербіна Н.В., Бутіна Л.І., Солоп М.І., Плоткіна Л.А., Борисов М.В. Морфологічна діагностика захворювань та патологічних станів в гінекології: Методичні рекомендації. – Донецьк, 2004. – 24 с. (Проаналізував матеріал, здійснив його статистичну обробку).

11. Золотухін М.С., Бутіна Л.І., Солоп М.І., Плоткіна Л.А., Борисов М.В. Морфологічна діагностика захворювань і патологічних станів у гінекології // Медицина залізничного транспорту України. – 2004. – № 4. – С. 94-101 (Проаналізував матеріал, провів дискусію, обґрунтував висновки).

12. Золотухин Н.С., Бутина Л.А., Солоп Н.И., Плоткина Л.А., Борисов М.В. Морфологическая диагностика заболеваний эндометрия // Новости медицины и фармации. – Донецк, 2004. – № 7. – С. 34-37 (Проаналізував матеріал, взяв участь у дискусії, обґрунтував висновки).

13. Золотухин Н.С., Борисов М.В. Лечение рецидивирующей гиперплазии эндометрия у женщин в пременопаузе // 1st Euro-Asian Congress «The events of the year in gynecology and obstetrics»: Book of absrakt. – S.-Petersburg, 2004. – Vol. 2. – P. 57 (Зібрав і проаналізував матеріал, обґрунтував висновки).