Анотація до роботи:

Колісник І.А. Лікування крилопіднебінного гангліоніту імунобіологічними препаратами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Вищий державний навчальний заклад України „Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України. – Полтава, 2007.

Дисертація присвячена питанню підвищення ефективності лікування хворих на крилопіднебінний гангліоніт шляхом ін’єкційного введення імунобіологічного препарату „Кріоцелл-кріоцеребрум” та кріоекстракту плаценти окремо і в поєднанні. Запропонована комплексна система обстеження хворих на крилопіднебінний гангліоніт, яка включає клінічне, сіалометричне, термовізіографічне, реофаціографічне, реоенцефалографічне та імунологічне обстеження, дозволила виділити ступені тяжкості гангліоніту: легкий, середній і тяжкий.

Розроблена методика ін’єкційного введення імунобіологічного препарату „Кріоцелл-кріоцеребрум” окремо та в поєднанні з кріоекстрактом плаценти з урахуванням анатомічної форми будови черепа та припустимого розташування крилопіднебінного вузла в крилоподібнопіднебінній ямці. Проведена порівняльна оцінка ефективності лікування крилопіднебінного гангліоніту в залежності від ступеня тяжкості, яка виявила, що при легкому ступені тяжкості достатньо вводити кріоекстракт плаценти, при середньому – препарат „Кріоцел-кріоцеребрум”, а при тяжкому перебігу крилопіднебінного гангліоніту – оптимальним є поєднане застосування імунобіологічних препаратів.

У дисертації наведені теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на крилопіднебінний гангліоніт застосуванням кріоекстракту плаценти, біопрепарату „Кріоцелл-кріоцеребрум” окремо та в поєднанні.

1. На підставі обстеження 93 хворих та аналізу архівних історій хвороб 1017 пацієнтів із різними формами захворювань черепно-мозкових нервів та вегетативних гангліїв голови встановлено, що захворюваність на крилопіднебінний гангліоніт складає 2,1±0,12% випадків.

2. У залежності від розповсюдженості болю, його інтенсивності, тривалості та частоти виникнення, нами виділені ступені тяжкості крилопіднебінного гангліоніту: легкий, середній і тяжкий. Установлено для кожного ступеня тяжкості характерні зміни з боку функції привушних слинних залоз, температурних реакцій шкіри обличчя, тонусу судин обличчя та головного мозку, клітинної та гуморальної ланок імунної системи хворих.

3. Оптимальним для введення імунобіологічних препаратів при крилопіднебінному гангліоніті є модифікований підвилично-крилоподібний шлях доступу до крилоподібнопіднебінної ямки за Вайсблатом. Модифікація обґрунтована варіабельним розташуванням крилопіднебінного вузла в крилоподібнопіднебінній ямці в залежності від типу черепа пацієнта і полягає в нахилі голки вгору на 10 (у брахіцефалів) або вниз на 10 (у доліхоцефалів) від місця вколу на середині трагоорбітальної лінії.

4. Доведено, що в усіх хворих на крилопіднебінний гангліоніт легкого ступеню тяжкості після введення кріоекстракту плаценти в крилоподібнопіднебінну ямку в найближчі терміни наставало значне покращення. При середньому ступені тяжкості ін’єкція біопрепарату „Кріоцелл-кріоцеребрум” призводила до значного покращення в 75% хворих, покращення – у 25% хворих. Уведення біопрепарату „Кріоцелл-кріоцеребрум” у крилоподібнопіднебінну та кріоекстракту плаценти в підскроневу ямки при лікуванні хворих із тяжким перебігом крилопіднебінного гангліоніту призводило до значного покращення в 54% хворих, покращення – у 43% хворих у найближчі терміни.

5. Віддалені (до 3-х років) результати лікування хворих на крилопіднебінний гангліоніт виявили, що в 100% пацієнтів із легким ступенем тяжкості наступало одужання; у 40% хворих із середнім ступенем тяжкості (з 75% обстежених у ці терміни) підтверджено одужання, значне покращення – у 40% хворих. У 20% хворих відмічено рецидиви больових нападів. Спостереження протягом 3-х років за 71% хворих від числа взятих на лікування з тяжким перебігом захворювання дозволило стверджувати, що одужання наставало в 60%, значне покращення – у 20% пацієнтів. У 20% хворих мали місце рецидиви з легким перебігом. Отримані результати можуть бути рекомендовані як метод вибору в лікуванні цього захворювання.

Публікації автора:

1. Альтернативні способи лікування уражень деяких черепних нервів та вегетативних гангліїв голови / В.І. Митченок, Т.В. Салогуб, І.А. Колісник, О.С. Іваницька // Український стоматологічний альманах. – 2003.– № 6. – С. 21-22. (Автором особисто проведено лікувально-діагностичні заходи хворим на крилопіднебінний гангліоніт, аналіз та узагальнення результатів, написання статті).

2. Колісник І.А., Панькевич А.І. Порівняльна характеристика трансплантації ембріональних церебральних та спінальних нервових клітин у лікуванні хворих на крилопіднебінний гангліоніт // Український стоматологічний альманах. – 2004. – № 5-6. – С. 9-12. (Здобувачем особисто проведено лікувально-діагностичні заходи щодо хворих на крилопіднебінний гангліоніт, написання статті).

3. Колісник І.А. Морфологічне обґрунтування способу введення кріоконсервованої ембріональної нервової тканини при лікуванні крилопіднебінного гангліоніту // Зб. наук. праць Інституту стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2004. – Вип. 1. – С. 168-169.

4. Колісник І.А. Патогенетичні аспекти застосування кріоконсервованих ембріофетальних тканин в лікуванні гангліоніту крилопіднебінного вегетативного вузла // Зб. наук. праць Інституту стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2004. – Вип. 1. – С. 169-170.

5. Перспективи та проблеми застосування кріоконсервованих стовбурових клітин в лікуванні вегетативних гангліонітів голови / М.С. Скрипніков, В.І. Митченок, І.А. Колісник, А.І. Панькевич, О.Б. Горбаченко // Проблеми екології та медицини. – 2005. – Т. 9, № 1-2. – С. 11-13. (Автором особисто проведено лікувально-діагностичні заходи щодо лікування хворих на крилопіднебінний гангліоніт, написання статті).

6. Іваницька О.С., Колісник І.А., Панькевич А.І. Віддалені результати лікування деяких нейростоматологічних захворювань комплексом ембріофетоплацентарних тканин людини // Галицький лікарський вісник. – 2005. – Т. 12, Ч. 4. – С. 38-40. (Автором особисто проведено лікувально-діагностичні заходи хворим на крилопіднебінний гангліоніт, описання отриманих результатів, оформлення частини статті).

7. Пат. 8615 Україна, А61В17/00. Спосіб трансплантаційного лікування крилопіднебінного гангліоніту: Деклараційний патент України на корисну модель 8615 Україна, А61В17/00 / І.А. Колісник, В.І. Митченок (UA). – №u 2005 00411; Заявл. 17.01.2005; Опубл. 15.08.2005. – Бюл. №8. (Особистий внесок – проведений пошук першоджерел та їх опрацювання, розробка і апробація способу лікування).

8. Колісник І.А. Сучасні способи діагностики крилопіднебінного гангліоніту (синдрому Слюдера) // Тези доп. наук.-практ. конф. лікарів-інтернів, магістрів та клінічних ординаторів „Актуальні питання клінічної медицини”. – Полтава, 2002. – С. 34.

9. Колісник І.А. Гангліоніти щелепно-лицевої локалізації. Перспективи лікування трансплантацією ембріональної нервової тканини // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Сучасні підходи до профілактики та лікування основних стоматологічних захворювань”. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 65-66.

10. Перспективи застосування кріоконсервованих тканин ембріофетоплацентарного комплексу в лікуванні нейростоматологічних захворювань / В.І. Митченок, О.С. Іваницька, І.А. Колісник, Т.В. Салогуб // Матеріали ІІ (ІХ) з’їзду асоціації стоматологів України „Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології”. – Київ, 2004. – С. 366-367.

11. Панькевич А.І., Колісник І.А. Топографо-анатомічні передумови до введення трансплантату ембріональної нервової тканини при крилопіднебінному гангліоніті // Матеріали VIII Міжнар. наук.-практ. конф. “Наука і освіта 2005”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т. 26 Медицина. – С. 47-48.

12. Колісник І.А., Панькевич А.І., Швець А.І. Деякі аспекти патогенезу крилопіднебінного гангліоніту // Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Сучасні наукові дослідження – 2006”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – Т. 13 Медицина. – С. 65-67.