Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Шкірні та венеричні хвороби


Бардов Павло Васильович. Лікування хронічного простатиту і простатовезикуліту, ускладнених порушеннями копулятивної та репродуктивної функцій: Дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2002. - 150арк. - Бібліогр.: арк. 129-150.



Анотація до роботи:

Бардов П.В. “Лікування хронічного простатиту і простатовезикуліту, ускладенених порушеннями копулятивної та репродуктивної функцій” – рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.00.20 – шкірні та венеричні хвороби. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2002.

Дисертація присвячена удосконаленню комплексної терапії хронічного простатиту з урахуванням етіологічних чинників виникнення захворювання, характеру його клінічного перебігу, можливого залучення в запальний процес інших придаткових статевих залоз (сім’яні міхурці, яєчка, придатки яєчок), а також ступеню порушень копулятивної та репродуктивної функцій у хворих чоловіків. Доведена діагностично-прогностична значимість комбінованого дослідження якісного і кількісного складу ряду показників секрету передміхурової залози, сім’яних міхурців і еякуляту та показників місцевого імунітету сечостатевого тракту для своєчасної індивідуалізованої корекції лікування хворих, що має важливе медико-соціальне значення, зокрема в плані відновлення їх репродуктивного здоров’я.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі по підвищенню ефективності діагностики та лікування хронічного інфекційного простатиту і простатовезикуліту, ускладнених порушеннями копулятивної та репродуктивної функцій, шляхом комплексної, індивідуалізованої, етіотропної, патогенетичної та місцевої терапії, з урахуванням етіології, характеру клінічного перебігу ураження, ступеню патологічних змін складу секретів передміхурової залози і сім’яних міхурців, показників фертильності (плодючості) еякуляту, а також виразності аутоімунної реакції проти сперматозоїдів при різних формах запального процесу.

1.Комплексне клініко-лабораторне обстеження 132 хворих різними клінічними формами хронічного інфекційного простатиту у 87 (76,0 %) пацієнтів виявило порушення копулятивної і репродуктивної функцій. При цьому характер і ступінь статевих порушень знаходились у прямому взаємозв’язку з клінічною формою та тяжкістю ураження передміхурової залози (катаральна, фолікулярна, перенхіматозна) та паралельного ураження сім’яних міхурців (простатовезикуліт). Найбільш часті і суттєві порушення копулятивної та репродуктивної функцій зареєстровані у хворих з паренхіматорною формою ураженням передміхурової залози і двохстороннім ураженням сім’яних міхурців.

2.Виявлено, що характер запальних змін в передміхуровій залозі, сім’яних міхурцях і інших додаткових статевих залозах, а також глибина патологічних зрушень показників фертильності, зокрема плодючості еякуляту у хворих різними клінічними формами хронічного простатиту не відрізняються в залежності від етіологічних чинників, в тому числі моно-, або мікстінфекційного ураження.

3.Доведена доцільність комбінованого цитологічного дослідження секрету передміхурової залози та еякуляту хворих хронічним простатитом, зокрема визначення загальної чисельності лейкоцитів в еякуляті, відсотку життєздатних клітин, чисельності лейкоцитів в полі зору нативного препарату, відносної чисельності мононуклеарів, що має важливе діагностично-прогностичне значення для оцінки характеру і ступеню ураження та своєчасної корекції комплексної терапії.

4.Дослідження якісного і кількісного складу сперматозоїдів еякуляту обстежених хворих виявило відсутність відповідних патологічних змін при катаральній формі хронічного простатиту. Разом з тим, в еякуляті хворих фолікулярним простатитом з двохстороннім ураженням передміхурової залози та у хворих простатовезикулітом відмічається достовірне зниження загальної чисельності сперматозоїдів при одночасному збільшенні чисельності нерухомих, малорухомих і патологічно змінених форм сперматозоїдів. Визначення цих показників має важливе діагностичне значення для проведення індивідуалізованої корегуючої терапії.

5.Доведено, що у хворих різними клінічними формами хронічного простатиту розвивається аутоімунна реакція, яка проявляється продукцією антитіл проти сперматозоїдів. При цьому, найбільш виразна ступінь аутоімунної реакції розвивається при паренхіматозному ураженні передміхурової залози і паралельному двохсторонньому ураженні сім’яних міхурців, що повинно враховуватись при проведенні комплексного патогенетичного лікування.

6.Розроблений і патогенетично обґрунтований метод комплексної терапії хронічного інфекційного простатиту і простатовезикуліту, ускладнених порушеннями копулятивної та репродуктивної функцій шляхом комбінованого та індивідуалізованого застосування антибактеріальних засобів, а також медичних препаратів, терапевтична дія яких направлена на нормалізацію функцій передміхурової залози, сім’яних міхурців, а також сперматогенезу і усунення патогенетичних механізмів аутоагресії, що дозволяє підвищити ефективність лікування хворих чоловіків та має важливе медико-соціальне значення, зокрема, в плані відновлення їх репродуктивного здоров’я.

Публікації автора:

  1. Бардов П.В. Комплексна діагностика ступеню тяжкості та характеру запального процесу при хронічному простатиті та простатовезикуліті // Актуальные проблемы медицины и биологии. № 2 – К. – 2000. – С. 247-250.

  1. Бардов П.В., Лебедюк М.М., Степаненко В.І. Комплексна діагностика хронічного простатиту, ускладненого порушеннями копулятивної та репродуктивної функцій. //Лікарська справа. Врачебное дело. № 3. – К. – 2001. – С. 77-81.

  2. Бардов П.В. Характеристика локального (місцевого) імунітету сечостатевої системи і спермограми у хворих різними клінічними формами хронічного простатиту // Актуальные проблемы медицины и биологии. № 2 – К. – 2000. – С. 342-349.

  3. Лебедюк М.М., Бардов П.В., Шеремета В.В., Степаненко В.І. Епідеміологія та етіопатогенез урогенітальної хламідійної інфекції та її асоціації. /Проблеми військової охорони здоров’я. – вип. 8. – 2001. – К. – С. 227-240.

  4. Бардов П.В. Імунні механізми порушення сперматогенезу та імунокорегуюча терапія при запальних враженнях придаткових статевих залоз у чоловіків // Актуальные проблемы медицины и биологии. № 2 – К. – 2001. – С. 80-91.

  5. Бардов П.В., Літус О.І., Степаненко В.І. Комплексна терапія хронічного простатиту й простатовезикуліту, ускладнених порушеннями копулятивної та репродуктивної функцій. // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - № 1(4). – К. – 2002 – С. 86-92.

  6. Літус О.І., Бардов П.В., Коляденко В.Г., Степаненко В.І. Хронічний простатит, ускладнений конкрементами передміхурової залози. Гіпотези етіопатогенезу конкрементоутворення, клініко-діагностичні аспекти простатолітіазу // Актуальные проблемы медицины и биологии. № 2 – К. – 2000. – С. 342-349.

  7. Лебедюк М.М., Шеремета В.В., Бардов П.В., Степаненко В.І. Етіопатогенез, клінічний перебіг і сучасні підходи до лікування та трактування контролю виліковування від хламідійної урогенітальної інфекції. // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - № 2-3. – К. – 2001. – С. 89-93.

  8. Лебедюк М.М., Шеремета В.В., Бардов П.В. Комплексні підходи до діагностики і лікування урогенітального хламідіозу. // Актуальные проблемы медицины и биологии. № 1 – К. – 2002. – С. 134-137.

  9. Бардов П.В., Степаненко В.І. Додаткові діагностичні тести при уретрогенних хімічних простатитах // Зб. наук.-практ. робіт “125 років Центральній міській клінічній лікарні”. – К. – 2000. – С. 40-41.